700 мільйонів для Порошенка і “регіоналів”

У держбюджеті-2013 передбачена можливість надання державних гарантій на 50 млрд грн, але досі цю опцію уряд не використовував.

Планується, що гарантії на 10 млрд грн будуть видані за кредитами міжнародних організацій, а ще 40 млрд грн — в рамках “ефективних проектів”.

“Економічна правда” уже писала про ці “перспективні проекти”. Недавно Кабінет міністрів створив Фінансово-кредитну раду, яка буде їх відбирати.

Звичайно, передчасно стверджувати, що відбір проектів, яким держава надасть гарантії для залучення недорогих кредитів, буде непрозорим і безконтрольним. Відбору проектів ще не було, хоча уряд намагається наблизити цей час.

Тож, напевно, буде некоректно стверджувати про дозрівання корупційної схеми. Однак такі висновки напрошуються не самі собою. Заяви певних чиновників дають чітке розуміння того, що “випадковим” підприємствам тут не місце.

Так, в середу на брифінгу в Кабміні голова Мінагропроду Микола Присяжнюк заявив, що виробники сільськогосподарської техніки зможуть залучити близько 700 млн грн в рамках державних гарантій.

Аграрне машинобудування є одним з пріоритетних напрямів у Програмі активізації розвитку економіки на 2013-2014 роки, як, зрештою, і весь аграрний блок, на фінансування якого “младореформатори” готові витратити до 15 млрд грн.

Що ж стосується виробників аграрної техніки, то ситуація в галузі уже кілька років критична. За підсумками 2012 року частка імпортної сільгосптехніки на внутрішньому ринку України в грошовому еквіваленті становила близько 80%. Це явно не відповідає статусу країни як житниці Європи.

Хоча представникам цього сектора гріх жалітися. Так, вітчизняні підприємства сільгоспмашинобудування до 2020 року звільнені від оподаткування прибутку.

Також передбачена можливість для їх участі в програмах компенсації кредитної ставки та інших програмах здешевлення виробництва. Крім цього, звільнено від сплати ввізних мит низку комплектуючих для виробництва техніки.

Вітчизняною технікою вважаються виготовлені українськими підприємствами машини та обладнання, у яких частка українських комплектуючих перевищує 60%. Однак були випадки, коли виріб, який на 90-100% складався з імпортних комплектуючих, видавався за вітчизняний і діставав державну підтримку.

Проте мова зараз не про те, підтримувати надалі цей сектор чи не підтримувати. Можливо, залучення коштів в рамках держгарантій і здатне реанімувати вітчизняне машинобудування, але бажано, щоб ця допомога не стосувалася тільки тих підприємств, якими володіють наближені до влади люди чи самі чиновники.

Микола Присяжнюк (ліворуч), Віктор Янукович та овочі. Фото president.gov.ua

Однак чи можливо це у країні, де навіть перший віце-прем'єр спускає гроші Єврокомісії на сімейний “сонячний” бізнес?

Отже, за словами Присяжнюка, через державні гарантії обсягом 700 млн грн планується залучити п'ять інвестиційних проектів в аграрному машинобудуванні. “Ефективність впровадження цих проектів удвічі підвищить імпортозаміщення сільськогосподарської техніки, тобто до 40%”, — каже він.

Які це проекти? Це, зокрема, виробництво зернозбиральних комбайнів на базі ТОВ НВП “Херсонський машинобудівний завод” спільно з німецькою компанією CLAAS, а також на заводі зварювання імені Патона разом із компанією New Holland.

Серед інших проектів — виробництво тракторів ТОВ “Укравтозапчастина” з італійською фірмою Landini і виготовлення посівних комплексів та ґрунтообробної техніки на ПАТ “Червона зірка”. Про п'ятий проект він не сказав.

Тепер більш детально про кожен проект та власників згаданих підприємств.

Проект, який передбачає створення потужностей для серійного виробництва широкозахватних посівних комплексів і дискових борін на базі заводу ПАТ “Червона зірка”, уже пройшов погодження у державному Укрексімбанку. Заявлена сума кредиту — 148 млн грн.

Згадане підприємство входить до ЗАТ “Ельворті груп”, одним з власників якого є Павло Штутман - депутат Кіровоградської облради від Партії регіонів. Цього року в рейтингу журналу “Фокус” він опинився у другій сотні з 84,3 млн дол.

Павло Штутман. Фото Володимира Герасимова, forbes.ua

В інтерв'ю газеті Кіровоградської облради Штутман каже, що державними гарантіями насправді будуть забезпечені тільки 100 млн грн.

Цьому ж виданню він повідомив про інший гарантований державою кредит — на 15 млн грн для заводу “Гідросила АПМ”, який теж входить у його групу активів.

Спеціалізація заводу — виробництво гідравлічних силових машин і компонентів гідромашин. Фінансування начебто необхідне для створення на базі підприємства виробництва редукторів для автобетонозмішувачів.

“Приклад Білорусі і Китаю свідчить, що для розвитку економіки головне не гроші, а політична воля. Сьогодні наша галузь потрапила в яму, з якої може вибратися тільки з допомогою держави”, — вважає Штутман. Тобто гроші не головне, але від державної підтримки кіровоградський “регіонал” ніколи не відмовиться.

Схоже, що владна партія не забуває навіть своїх колишніх соратників.

Принаймні, депутат від Партії регіонів минулого скликання Олександр Олійник залишається “своїм”.

Його НВП “Херсонський машинобудівний завод” також отримає державні гарантії для спільного проекту з німцями. Сума кредиту невідома.

Ще недавно Олійник пояснював, що в цьому проекті бюджетні гроші участі не братимуть, але про державні гарантії він не казав нічого.

Він розраховує, що завдяки співробітництву з CLAAS протягом п'яти-шести років на потужностях “Херсонмашу” буде збільшено до 50% частку вітчизняних комплектуючих для збирання зернозбиральних комбайнів Tucano-440.

Планується, що більша частина вироблених комбайнів буде реалізовуватися в Україні.

Як відомо, Херсонський машинобудівний завод — це спадкоємець заводу “Херсонські комбайни”, який Олійник придбав у Віктора Пінчука.

Ім'я нового власника потім часто згадувалося у зв'язку з масштабним розпродажем майна підприємства та конфліктом на заводі 2009 року, коли працівники захопили заводоуправління, вимагаючи виплати зарплати, і домоглися зустрічі з головою області та керівником обласного УМВС.

Прокуратура навіть порушила кримінальну справу за фактом невиплати зарплати і перевірила витрачання підприємством бюджетних грошей. Говорили, що підприємство в Олійника відберуть і передадуть державі, але той зам'яв справу.

Олександр Олійник перед мікрофоном. Фото khersonline.net

Крім цього, держава готова поручитися і за кредитами ПАТ “Дослідний інститут зварювального устаткування Інституту електрозварювання імені Патона”, яке планує організувати випуск комбайнів під брендом “Сварог” спільно з американським виробником New Holland.

Вважається, що інститут входить в орбіту депутата Київської облради від “УДАРу” Анатолія Степахна. Підконтрольна його родині фірма “Інтерагротек” імпортує аграрне обладнання і продає зернозбиральні комбайни New Holland.

Вдалося заручитися підтримкою держави і ТОВ “Укавтозапчастина”, яке належить Петру Порошенку. Незважаючи на постійні чутки про тиск на бізнесмена, йому без проблем вдається домовлятися з владою.

Планується, що на базі ПАТ “Ніжинсільмаш”, яке раніше спеціалізувалося на випуску обладнання для птахівництва і тваринництва (входить в структуру “Укравтозапчастини”) спільно з італійським виробником Landini SpA буде налагоджене повне збирання сільськогосподарських тракторів.

На який обсяг держгарантій розраховує Порошенко, невідомо. На момент підготовки матеріалу відповіді від підприємств Олійника і Порошенка не надійшли.

Наскільки ефективним буде нинішній “гарантійний” проект? В останні роки існувала практика надання держгарантій тільки державним компаніям і установам. На даний момент вони надані “Укравтодору”, ДІУ, Укрексімбанку та Ощадбанку.

Недержавному сектору такі преференції надавалися у 1990 роках, і тоді це обернулося хвилею невиплат за кредитами і накопиченням заборгованості держави. З того часу до таких заходів більше не поверталися.

***

Від редакції

Як відомо, ТОВ “Укравтозапчастина” колись входила до групи компаній “Укрпромінвест”.

В день публікації цього матеріалу, до редакції “Економічної правди” звернулись представники Петра Порошенка. Вони вимагали зняти фото та фамілію свого шефа з полоси “Економічної правди”.

Вони наполягали, що Петро Олексійович не має жодного відношення до “Укравтозапчастини”, тому що у 2009 році продав це підприємство своєму бізнес-партнеру Олегу Зіміну. І навіть стверджували, що власне пан Зімін готовий відкрито це визнати, якщо ми до нього звернемось. Власне, на що ми і погодились.

Нам запропонували зателефонувати на підприємство, за яким на нас чекали роз'яснення. Але коли ми звернулися за цим номером, з нами розмовляв не пан Зімін, а один з його підлеглих. Він був чітко “заряджений” говорити те ж саме, що і представники Порошенка.

“Я можу сказати, що юридично те прізвище, яке ви згадуєте (Петро Порошенко — ЕП) з 2009 року не має відношення до підприємства. Один з акціонерів Олег Петрович Зимін (екс-депутат “НУ-НС”, давній бізнес-партнер Порошенка, ЕП), в принципі, має відношення до “Укравтозапчастини “, але це ніяк не пов'язано з паном Порошенком ... Зімін створював цю компанію, він створював цей напрям в “Укрпромінвесті”, — запевнив “ЕП” юрист-консультант ТОВ “Укравтозапчастина” Юрій Просекін.

За його словами, Порошенко диверсифікував свій бізнес за багатьма напрямками, в тому числі і в “Укрпромінвесті”. “Зараз дуже багато інформації тими ж самими ЗМІ не оновлюється”, — підкреслив юрист

Петро Порошенко. Фото mediabusiness.com.ua

Перед розмовою ми звернулися до банківських аналітиків, щоб перевірити, чи відбувалася зміна власника “Укравтозапчастини” у 2009 році. Нам повідомили, що з 2007 року компанією володіє переважно якась лондонська структура. Отже, якщо відбувся продаж підприємства пану Зіміну, то лише у вигляді продажу лондонської структури.

До речі, представник Порошенка на питання, чи оголошував Петро Олексійович про зміну власника, відповіла — ні, не оголошував.

Юрист, з яким ми спілкувалися, так і не надав відповіді на питання, які юридичні компанії сьогодні є акціонерами ТОВки. Він лише підтвердив, що одна з них зареєстрована в Лондоні і це, за його словами, іноземний інвестор. Також він відмовився назвати кінцевих бенефіціарів підприємства. Не вдалося “ЕП” дізнатися у Просєкіна і про деталі самої “диверсифікації”, та про сам механізм виходу Порошенка з “Укравтозапчастини”.

Отже, у нас з'явилися сильні підстави вважати, що Петро Олексійович намагається ввести нас в оману. Для чого? Можна припустити, що ця публікація є не найкращою допомогою у проведенні передвиборчої кампанії за посаду мера Києва. Ми розуміємо.

Це вже не перший подібний випадок. Порошенко неодноразово стверджував, що “не має відношення”, наприклад, до “Богдану”, який виробляє автомобілі. Чому не має? Тому що він передав це підприємство до управління... своєму батькові.

Наостанок, наводимо доволі “свіжий” скан з сайту forbes.ua. Це видання нещодавно зробило Порошенка (який продав свою долю в УМХ трохи раніше за Бориса Ложкіна) фронтменом обкладинки.

Так ось, структура “Укравтозапчастина” фігурує серед переліку компаній, що мають відношення до Порошенка. Ми всіляко довіряємо оцінкам видання, яке обраховує статки найбагатших осіб України.

Петро Порошенко на сторінках “Форбс”

Дмитро ДЄНКОВ