65 млрд євро для громадян і бізнесів: як Німеччина опирається енергетичній агресії РФ

Цій зустрічі передували тижні дискусій щодо подальшої підтримки домогосподарств та підприємств, які потерпають через зростання цін на енергоносії. Можливе повне припинення поставок російського газу “Північним потоком-1” створило додатковий тиск.

У підсумку коаліція погодилася, що без допомоги населенню не обійтися.

До пакета допомоги увійшли, серед іншого, адресна допомога пенсіонерам і студентам, зниження податків тощо.

А ще уряд узгодив єдиний квиток на місцевий транспорт у Німеччині.

Останнє заслуговує на окрему увагу.

Суть цієї ініціативи у тому, щоби стимулювати німців пересісти з власних авто на громадський транспорт, зменшити витрати на нафтопродукти та компенсувати німецьким родинам витрати на автомобільне пальне, вартість якого різко зросла. Але тут коаліційний уряд зробив “роботу над помилками” та врахував попередній експеримент — тестове запровадження єдиного квитка улітку цього року. Тоді ініціатива виявилася шалено популярною, але так само шалено дорогою для бюджету.

Але все одно, нинішнє рішення буде доволі вартісним для федерального уряду.

Що змусило Берлін йти на ці кроки?

Річ не лише в підвищенні цін і інфляції: політичний та суспільний тиск також значно зріс. Кілька партій і профспілок закликали до протестів, якщо не буде прийнято рішення про достатні заходи допомоги населенню, яке вже відчуло на собі наслідки енергетичної кризи.

12-19°C у офісах та на виробництві

Треба зауважити, що це не перший кризовий крок уряду. 

Німеччина вже почала запроваджувати заходи з економії споживання енергоресурсів. Так, від 1 вересня до кінця лютого 2023 року діятиме низка правил, які мають зменшити споживання газу в Німеччині на 2-2,5%.

Усі прохідні та технічні приміщення, коридори, фоє в громадських будівлях Німеччини цієї зими не опалюватимуться — лише якщо для цього немає особливих підстав.

Максимально дозволена температура у громадських будівлях буде 19°C — при фізично легкій та переважно сидячій роботі. До цього вона становила 20°C. Верхня межа в 18°C поширюється на робочі приміщення, в яких люди виконують легку роботу “переважно при ходьбі або стоячи”, 16°C — для роботи середньої важкості, що виконується стоячи або у русі, і 12°C — для фізично важкої роботи.

Ці правила стають обов’язковими для публічних підприємств; приватні роботодавці можуть сприймати контроль температури в офісах як рекомендацію. Крім того, нова норма не поширюється на заклади охорони здоров’я, заклади догляду та інші соціальні заклади.

А щодо газу, то окрім “стимулів за економію” запроваджені також “покарання за споживання”.

Федеральний уряд Німеччини зберіг тимчасовий збір за газ для безпеки енергопостачання в осінньо-зимовий період.

До 1 жовтня 2022 року імпортери газу, а за ними і споживачі покриватимуть збільшені витрати на закупівлю газу. Потім деякі імпортери, які занадто залежні від російського газу (як-от Uniper), можуть отримати до 90% відшкодування додаткових витрат на постачання газу, а платити за це будуть населення та бізнес. 

Надбавку на газ уряд схвалив ще наприкінці липня 2022 року. У першій половині 2022 року група компаній Uniper зазнала великих збитків через вибухове зростання закупівельних цін на газ. Зрештою, канцлер Олаф Шольц (СДПН) оголосив про пакет порятунку вартістю 15 мільярдів євро, якими федеральний уряд мав допомогти групі.

Що поробиш — відмова від “дешевого” газу з РФ, за який німці багато років поспіль “платили” політичними поступками, не могла відбутися непомічено.

Болюча газова голка

У ході російської загарбницької війни проти України Німеччина поступово скорочує постачання газу з Росії та шукає замінники газу з держави-агресора. Це відбувається без офіційних газових санкцій. Допомагає цьому і “Газпром”, який протягом останніх місяців неодноразово штучно зменшував постачання газу до Німеччини та демонструє, що на співпрацю з ним не можна покладатися.

Як наслідок, Uniper, найбільший постачальник газу в країні, опинився в ситуації, що загрожує його існуванню, і звернувся за державною допомогою. Адже вартість газу на світовому ринку багаторазово зросла. А відмова від закупівлі в РФ ще більше ускладнила ситуацію.

Саме ці втрати, за словами уряду, стали причиною запровадження додаткового збору за газ. Якби така підтримка не була запроваджена, компанії, важливі для функціонування ринку газу та безпеки постачання, могли би стати банкрутами.

15 серпня 2022 року менеджер газового ринку, компанія Trading Hub Europe, оголосила, що спочатку збір становитиме 2,4 євроцента за кіловат-годину. Додаткова плата стягуватиметься з усіх споживачів газу до 1 квітня 2024 року. Споживачі мають сплачувати її щомісяця, а її розмір може бути скориговано кожні три місяці.

Для звичайної родини це означатиме близько 500 євро додаткових витрат на місяць.

Ця додаткова плата викликала критику як у бізнес-колах, так і всередині коаліції. Основною її причиною стало те, що відповідно до цієї постанови компанії, які не мають економічних труднощів або навіть отримують високі прибутки в інших сферах бізнесу, також виграють від запровадженого збору за газ.

Чому це рішення виявилось таким непродуманим? За інформацією Business Insider, виною тому напружений темп та необхідність швидкого прийняття рішення. У Мінекономіки побоювалися “сценарію Lehman Brothers”, тобто що у разі падіння Uniper почнеться ланцюгова реакція банкрутств з величезними наслідками для німецької економіки.

Запровадження додаткової плати за газ було таким непродуманим, що критика лунала навіть від членів коаліції. Під її удар потрапив передусім Роберт Габек з Партії зелених, який очолює Мінекономіки і був відповідальний за це рішення.

Співлідер партії СДПН Ларс Клінгбайль заявив, що хоча компенсація вартості газу була необхідною, рішення уряду є помилковим у тому вигляді, як воно ухвалене. “Ми бачимо, що компанії, які отримують мільярдні прибутки, подають заявку на цю надбавку на газ”, — заявив він у ранковому шоу ARD. Вільні демократи, зокрема в особі керівника парламентської групи FDP Крістіана Дюрра, також почали вимагати внесення змін до постанови негайно, ще до кінця літа.

Як наслідок, після засідання уряду, яке відбулося 30-31 серпня, Габек змушений був визнати свою помилку і висловив готовність уряду переробити існуючу постанову.

Переробити — але не відмовитися від “газової надбавки”.

Він назвав таке рішення уряду неприємним для домогосподарств, але необхідним.

Опозиція спробувала перехопити ініціативу: фракція ХДС подала 2 вересня до Бундестагу пропозицію щодо скасування збору.

6 вересня починається перший тиждень сесії Бундестагу після літньої перерви. Якби уряд не прийняв відповідних рішень у перші вихідні вересня, довелося б розглядати це питання вже у Бундестазі. Але уряд не дав опозиції шансу і вже 3 вересня прийняв новий пакет допомоги.

Плата за газову незалежність

Консультації трьох коаліційних партій — СДПН, “Зелених” та ВДП — тривали понад 20 годин. Зрештою правлячі партії погодили пакет заходів вартістю 65 мільярдів євро. “Я дуже задоволений результатом, — сказав федеральний канцлер Олаф Шольц. — Все це разом і багато інших заходів допоможуть нам разом пережити зиму”.

Що ж міститься в новому пакеті допомоги від уряду?

Приватні домогосподарства, а також малі та середні компанії отримуватимуть певну кількість електроенергії за зниженою ціною. Все, що перевищує це базове споживання, доведеться купувати за ринковими цінами. Це фінансово розвантажить споживачів і водночас дасть стимул економити електроенергію.

Новий пакет також передбачає розширення кола отримувачів субсидії на енергоресурси. Фіксована виплата у 300 євро, яку у вересні будуть виплачувати всім працюючим особам, поширюється на пенсіонерів. Студенти також отримають по 200 євро. Гроші будуть виплачені до 1 грудня 2022 року.

Більше людей отримають також житлову допомогу, якою держава субсидує витрати на оренду житла малозабезпеченим громадянам — їхню кількість планується збільшити з нинішніх 640 тисяч до приблизно 2 мільйонів осіб. До кінця грудня одержувачі житлових субсидій отримають також другу субсидію на опалення в розмірі 415 євро в домогосподарстві з однієї особи (540 євро на двох осіб, за кожну наступну — 100 євро). Після цього субсидію включатимуть до житлової допомоги.

Базове забезпечення для шукачів роботи з нового року перейменують на “допомогу громадянам” та збільшать приблизно на 50 євро (поточна стандартна ставка для самотніх людей зросте з 449 до 500 євро).

Від транспорту до податків

На початку статті йшлося про єдиний квиток, що діятиме у міському та приміському транспорті і має на меті пересадити тих, хто їздить на роботу, з приватних авто на електрички, автобуси, трамваї тощо.

Такий квиток із символічною вартістю 9 євро був запроваджений у червні як експеримент та мав величезний успіх, але його ціна не була економічно обґрунтованою.

До того ж лунала критика, що цей квиток перетворився на “квиток для туристів”, а працівники, що їздять щодня, стикнулися з переповненими потягами, у які часто неможливо було увійти.

Нині коаліція погодила єдиний федеральний квиток на громадський транспорт вартістю від 49 до 69 євро, залежно від категорії споживача. 

Коаліційний уряд також ухвалив рішення щодо так званої “податкової пастки”: часом прогресивна система оподаткування у Німеччині призводить до того, що при збільшенні заробітної плати податки для робітника зростають настільки, що його купівельна спроможність падає. Коаліція погодила зміни до податкових рівнів, які компенсують цей ефект і вплинуть на 48 мільйонів платників податків.

Окрім того, уряд відмовився від запланованого на 2023 рік підвищення податку на вуглець, щоб запобігти подальшому підвищенню цін. Цей податок планується підвищити лише у 2024 році.

Цей пакет допомоги коштуватиме німецькому урядові 32 млрд євро.

Загальна ж ціна усіх заходів складає 65 млрд євро.

Різниця має надходити з прибутку енергетичних компаній і надаватися з федеральних бюджетів земель, без збільшення державного боргу.

Федеральний уряд сподівається, що усі напрацьовані заходи допоможуть не мати проблем з енергопостачанням цієї зими і ніхто з громадян не буде залишений наодинці зі своїми негараздами. 

А у тому, що зима 2023 року нестиме проблеми для Німеччини та для всієї Європи, ніхто вже давно не має сумніву.

Марія КОВАЛЬ-ГОНЧАР, експертка Ради зовнішньої політики “Українська призма”