ДАЙДЖЕСТ

40 депутатів та Мінфін пропонують збільшити витрати бюджету на 270 млрд грн. Інфляції та курсу долара — приготуватись

[10:05 10 августа 2022 года ] [ Forbes-Украина, 10 серпня 2022 ]

Майже чотири десятки нардепів зареєстрували законопроєкт, який передбачає збільшення цьогорічного держбюджету на 270,2 млрд грн. Це матиме складні наслідки для економіки. Коли приймуть закон та звідки уряд візьме додаткові 70 млрд грн на місяць?

Законопроєкт, що пропонує збільшити обсяг внутрішніх запозичень в 2022 році на 270 млрд грн, розробили за ініціативи уряду і безпосередньо Міністерство фінансів. Ухвалити його Верховна Рада може вже на початку наступного тижня.

Мінфін наполягає на розгляді в одне читання, розповів Forbes один з авторів законопроєкту на правах анонімності. “Якщо йтиметься про фінансування виключно військових потреб, то фракція закон підтримає”, — каже співрозмовник у керівництві “Слуги народу” на правах анонімності. Підтримають його і у фракції “Голос”, якщо не буде додаткових правок, які не стосуються потреб армії, каже голова партії Ярослав Железняк.

Абсолютну більшість коштів, 269 млрд грн, спрямують на військові потреби. На зарплати військовим — 145,3 млрд грн, ГУР та СБУ — 4,6 млрд грн. Ще 715 млн грн піде на поповнення резервного фонду держбюджету.

Плановий бюджет тільки Міноборони у 2020 році — 624,4 млрд грн, а це у пʼять разів більше за 2021 рік, говорить голова Податкового комітету депутат Данило Гетьманцев. Щомісячно на оборону, включно із зарплатами військовим, Україна витрачає приблизно 130 млрд грн. “Податків та митних платежів не вистачає, щоб покрити всі військові потреби армії”, — говорить співрозмовник у керівництві “Слуга народу”.

Головний аргумент для збільшення видатків бюджету — міжнародні партнери не дозволяють використовувати їх кошти на пряме фінансування військових потреб. “Їхні проєкти в основному орієнтовані на розвиток”, — каже очільник бюджетного комітету Юрій Арістов. Ще одна нещодавна ініціатива Мінфіну і НБУ — додатковий “податок” на імпорт у 10%.

Курс на інфляцію та девальвацію

Міжнародна допомога, пільгові кредити та суттєво знижений експорт не встигають перекривати економічну діру, що виникла через війну. Щоб профінансувати видатки НБУ з початку війни вже надрукував 255 млрд грн, що впливає на рівень інфляції та курс. За прогнозами НБУ у 2022 році вона перевищить 30%, а гривня з початку війни девальвувала вже на чверть.

У липні ситуація з держбюджетом України стала кращою у порівнянні з минулими місяцями. Емісія гривні у липні теж зменшилась — НБУ надрукував 27,5 млрд грн, що у чотири рази менші, ніж за червень.

Але з ухваленням законопроєкту уряду доведеться додатково щомісяця залучати близько 70 млрд грн. Чи це можливо, не включаючи верстат НБУ?

“Ми не плануємо виходити за суму, яку НБУ погодив до кінця року, це вже обговорили з регулятором”, — говорить один із авторів законопроєкту. Опитані Forbes фінансисти впевнені, що якщо Мінфіну не вистачатиме коштів, він прийде знову до НБУ вимагати емісію.

“Друк додаткових 270 млрд грн — дуже небажано для макрофінансової стабільності”, — говорить Михайло Демків, фінансовий аналітик компанії ICU. Частина коштів потрапить на валютний ринок та буде тиснути на гривню, але на думку аналітика — не сильно обвалить курс.

Уряд має два виходи: залучити вільну ліквідність банків, говорить Євген Дубогриз, експерт з банків та банківського нагляду, Case Ukraine, або емісія. “Немає юридичних механізмів змусити банки направити ці кошти на купівлю ОВДП”, — говорить Дубогриз. На його думку інакше залучити додаткові 270 млрд грн буде важко.

Запланований обсяг емісії на 2022 рік — 400 млрд грн. НБУ розрахував друкувати не більше 30 млрд грн щомісячно. “Частину коштів, безумовно, доведеться покривати за рахунок НБУ”, — говорить Михайло Демків, фінансовий аналітик компанії ICU. Необхідна сума є куди більшою, ніж запланована Нацбанком. Емісія може бути частково забезпечена валютними позиками та грантами, говорить Боярчук із CASE, проте це всеодно вплине на інфляцію і курс.

Те як обсяги емісії впливають на обмінний курс гривні було видно і під час війни у 2014-2015 роках і зараз, коментує перший заступник голови Нацбанку Катерина Рожкова. Економіка України досить сильно залежить від імпорту, девальвація швидко відобразиться на подорожчанні багатьох товарів та послуг.

Зібрати гроші з ринку

Щоб профінансувати такі обсяги запозичень та збільшити частку ОВДП розміщених на ринкових засадах, Мінфін та НБУ повинні посилити координацію між собою, говорить Гетьманцев. Мінфіну доведеться залучати кошти з ринку через пропозицію держбондів, передусім у банків, а також у компаній та населення.

На початок серпня банки інвестували у військові ОВДП приблизно 110 млрд грн, говорить Железняк. А громадяни та бізнес купили облігацій на 24 млрд грн.

Збільшити вкладення громадян, бізнесу та банків можливо після підвищення ставок на первинному ринку ближче до ринкових, вважає Демків. “Більша дохідність підвищить привабливість гривневих інструментів, що зменшить тиск на валютний ринок від розширення видатків бюджету”, — коментує Рожкова.

Чи є можливість залучити необхідну суму з ринку? Ліквідність банківської системи перевищує 200 млрд грн, говорить Рожкова. Гарний потенціал залучення коштів і від населення: залишки на рахунках громадян в гривні в банківській системі зросли більш ніж на 100 млрд грн з початку повномасштабного вторгнення.

За словами Демківа на сьогодні в депозитні сертифікати банки проінвестували 167 млрд грн, а загальна кількість гривні в обігу — 770 млрд грн. Якщо Мінфін наважиться збільшити ставки, є шанси, що ринок внутрішніх залучень запрацює на повну силу, а ризики емісії та її наслідків будуть меншими.

Іра КРИЦЬКА, Світлана ЗАРАЖЕВСЬКА