15 мільярдів гривень боргів за електроенергію — сумнівна підтримка енергетиків

Таке рішення просто перед новим роком прийняв Кабінет міністрів, а 9 січня його схвалила й Верховна Рада.

З березня 2022-го, після початку масового вторгнення, на період воєнного стану діяла заборона на відключення за несвоєчасну оплату комунальних послуг. Коли її запроваджували, тривали бої у двох десятках кілометрів від Ради, майже на околицях Броварів, і мінувалися мости в напівпорожньому Києві. Тоді проблема неоплаченої комуналки була не надто актуальною. Але вона не зникла. За майже два роки повномасштабної війни українці заборгували за електроенергію 15 млрд грн. Понад половину, або 7,7 млрд грн, — за не найгірший минулий рік. Що важливо, динаміка погіршується, а можливості покривати ці борги падають. Я далеко не фанат нинішнього керівництва “Енергоатому”, але саме на атомці (і меншою мірою — на гідростанціях) нині лежить субсидування населення. Торік на компенсацію тарифів населенню атомники заплатили 128 млрд грн (3,5 млрд дол.), а гідростанції віддали ще 23,7 млрд. І цього не вистачає.

Нинішній тариф так само залишається збитковим, — розв’язувати проблему з його підвищенням рано чи пізно доведеться... Наскільки легким і популярним це буде, можна собі уявити. Виходить, зволікатимуть до останнього, відповідно, поглиблюючи проблему.

Та й війна вносить свої корективи, орків цього року за межі України навряд чи виб'ють. На наступний не загадуємо, але коли вже гра в довгу, то правила потрібно змінювати, — залишати мораторій до кінця війни не виходить. Тут хоча б призупинити наростання валу боргів.

ZN.UA не раз писало, що борги в енергетиці — це кругова порука. Одні неплатежі тягнуть за собою інші. У результаті всі всім винні, а грошей ні в кого немає. При цьому ситуація з обладнанням дуже складна, наприклад, блоки ТЕС, наспіх залатані після ударів торік, вилітають нині частенько. Їх нашвидкуруч латають і знову перезапускають... Зблизька це виглядає набагато складніше, ніж звучить. У Києві теж іще не все залатали після крилатих ракет минулої хвилі ударів.

Однак якщо борги в майже щодня обстрілюваній Харківській області ще якось можна зрозуміти, як і заборгованості на Дніпропетровщині, то появу серед рекордсменів-боржників Чернівецької області (1,2 млрд грн) пояснити складніше. Не можна пояснити великі борги й у небідних і відносно спокійних Києві та області.

Є дані по Києву: у боржниках близько 40% жителів, виходить десь майже мільйона людей, які не оплачують рахунків у строк. До початку зими 140 тис. родин у столиці мали прострочення за три місяці й вище. Більша частина із зовсім невисоким місячним споживанням — менш як 250 кВт·год, імовірно, тих, хто не проживає постійно, тому є шанс, що повернуться й оплатять. Є група ризику в 19 тис. боржників, які використовують близько 250—500 кВт·год на місяць і не платять. Дуже хвилюють майже 7 тис. родин неплатників, які солідно споживають від 500 кВт·год на місяць. У результаті розподіляється заборгованість теж нерівномірно: до початку року 28 тис. абонентів (2,2% від столичних боржників) накопичили 43% загальної простроченої заборгованості. Схожа ситуація в Дніпропетровській області — там 3% боржників (46 тис. абонентів) накрутили 55% боргу.

До речі, на Івано-Франківщині борг утричі менший, ніж у сусідній Чернівецькій області, проте й вони незадоволені, комусь і 340 мільйонів — великі гроші.

Отже, рішення скасувати мораторій непросте, але необхідне, і запроваджене швидше пізно, ніж рано. Постачальники обіцяють щадний режим, комфортні реструктуризації та жодних колекторів. Але якщо у вас є заборгованості, за можливості, оплатіть їх. Поцікавтеся субсидіями та оформіть, якщо відповідаєте критеріям. Коли ж боргів багато, задумайтеся про реструктуризацію. Щадний режим не вічний. Просто не платити не вийде. Роками судитися — розвага на любителя.

Мерія Києва вирішала все-таки трішки підсолодити пігулку, організувавши роздачу пенсіонерам чергової порції безкоштовних енергозберігаючих лампочок. У відділеннях “Укрпошти” можна обміняти старі лампи на п'ять енергозберігаючих. Роздачу поширили й на тих, хто їх уже обмінював. Судячи з усього, лампочок на складах залишилося багато. Не панацея, звісно, але користь є. Як і від кожної оплаченої платіжки, — це лише здається, що “але ж мої 500 гривень нічого не вирішать”, ще й як вирішать, якщо вас таких мільйон.

Загадувати про перспективи неможливо, але навіть якщо гаряча фаза війни закінчиться завтра, на відновлення нашої енергосистеми знадобляться роки та мільярди. Не гривень. Плодити борги в настільки знекровленій системі — прирікати і її, і всіх нас. Згадайте минулу зиму без світла.

Як уже зазначалося, борги за електроенергію — це лише 6% від загальних комунальних. Їхнє розгрібання ще попереду… Але є й позитив — весна дедалі ближче, тож ефективність можливих ударів ворога по енергосистемі дедалі нижча. Навіть той факт, що енергетики вже почали займатися наведенням ладу у фінансах, вселяє оптимізм. Звичайно, при дизелях і світлі по п'ять годин на добу про жодні борги не йшлося б, але така альтернатива мало кого потішила б. 

Ігор МАСКАЛЕВИЧ, кореспондент ZN.UA