На сьогодні, існує безліч інформаційних джерел, які висвітлюють актуальні новини. Але, в окремих випадках, люди можуть зіткнутися з суперечливими осередками, які виглядають дещо абсурдно. Річ у тому, що деякі “освітлювачі” можуть навмисно маніпулювати даними, щоб коригувати думки людей під власні потреби.
Цей механізм має гучну назву “фейк”, мета якого: ввести в оману, викликати страх або агресію, деморалізувати читачів/глядачів тощо. Подібний контент може поширюватися соціальними мережами, або певними ЗМІ. Він охоплює все, від текстової інформації, до явно підроблених фото та відео — матеріалів, які проходять певну редакцію за допомогою спеціального софту. Щоб відірватися від повсякдення, можна завантажити слоти в Elslots, які допоможуть заробити грошей та витратити час з користю.
Щоб захистити себе від дезінформації, варто розуміти, якими даними оточена людина. При цьому, доведеться навчитися відокремлювати зерна істини від “фабрики абсурду”. В цьому допоможуть знання певних ознак фейку, а також, методів перевірки фотовідео контенту на справжність.
Вивчаємо текст на наявність ознак дезінформації
Незалежно від ситуації, кожний блогер, або звичайна людина, мають вміти відокремлювати справжню новину від явної маніпуляції. При цьому, це стосується будь-яких інформаційних посилань. Тож, існують такі ознаки фейкової інформації, як:
- Заголовок, який має сенсаційний характер та прагне шокувати чи спровокувати читача;
- Високий ступінь скандальності повідомлення, яка надає йому розголосу та ганьбить її учасників;
- Емоційність меседжу;
- Вигук таких почуттів, як страх, тривога, гнів або відраза, словом — намагнічення негативного компоненту;
- Висловлення думки однієї зі сторін, що відображає порушення балансу поглядів;
- Брак такого важливого атрибуту, як посилання на будь-яке авторитетне джерело (експерти, ЗМІ, офіційні установи тощо);
- Безглуздість даних у сенсі правдоподібності та здорового глузду.
За думкою експертів, однією з небезпечних форм фейків є клікбейт. Простими словами — це контент, який має за мету пригорнути увагу, змусити людей ділитися посиланнями на нього та викликати масове обурення. Взагалі, подібні осередки майорять негативом та явно зміненою інформацією.
Перевіряємо фото та відео на справжність
Щоб зрозуміти актуальність та правдивість фото чи відео, людям також доведеться здійснити певні кроки. Річ у тім, що маніпулятори не рідко вдаються до хитрощів, поширюючи фейковий контент. При цьому, мета така ж сама, як і з “липовими” текстами — нав’язати людям певні “зручні” думки та реакції.
Щодо фото, треба звернути увагу на його технічні властивості на кшталт пропорцій об’єктів, контрасту та фокусу зображень. При цьому, довкілля має відповідати заявам, які фігурують у текстовому додатку. А, якщо під фото стоїть гучний заголовок, потрібно ще й перевірити сайт, на якому воно присутнє. Тож, у разі наповнення ресурсу подібними зображеннями й відсутності певних джерел їх появи, його можна видалити з інформаційних закладок.
З відеоконтентом, працює аналогічна схема — перш за все, потрібно перевірити джерело даних. Наприклад, можна вивчити контент певного користувача на Ютуб та подивитися коментарі до нього. При цьому, якщо контент виклали вчора, а він вже зібрав сотні переглядів, це може свідчити про злагоджену роботу “ботів”, які були спеціально проплачені. Кадрування відео теж важливе, тому що люди можуть навмисно “замазувати” чужі логотипи, або обрізати їх, що вказує на фейк або плагіат. Відправка скріншоту з подібного відео до сервісу перевірки зображень також допоможе спростувати фейк.