Гра на нервах між Києвом і Москвою вчора, схоже, закінчилася. Приз за розв’язання суперечки отримує Президент Ющенко.
Напередодні “Газпром” знову переніс “час ікс” — момент, коли мозоляста рука у спецівці перекриє кран на трубі, якою надходить до нас блакитне паливо. Спочатку російські газовики погрожували, що це станеться вчора о 10.00, потім перенесли час “покарання” на 18.00 за московським часом. День “відпочинку” нам подарували як презент Президентові Ющенку, котрий саме вчора прибув до Росії з візитом. А, можливо, вечірка з нагоди 15—ліття компанії, яка “гуділа” напередодні, видалася настільки феєричною, що першим особам “Газпрому” просто не хотілося брати до голови якісь нікчемні півмільярда українського боргу.
Поки керівництво газового монополіста у Москві споживало делікатеси у супроводі британських монстрів року “Діп Перпл”, Тіни Тернер та російських зірок, український Прем’єр—міністр Юлія Тимошенко зробила відчутний крок назад у своїй боротьбі з посередницькими структурами. Ще кілька днів тому вона рішуче заявляла, що компанію “Росукренерго”, яка зловживає тіньовими схемами, її уряд витіснить з ринку у небуття. Але у розпал конфлікту Прем’єрка змінила свою точку зору. “Ми пропонуємо з першого січня 2008 року перейти хоча би на одного посередника — “Росукренерго”, прибравши “Укргаз—Енерго”, який нічого не робить, а тільки перекладає папери і ставить печатки, беручи з України зайві гроші”, — пішла на “мирову” Юлія Володимирівна.
Прес—служба Кабміну вирішила, що для росіян цього буде достатньо (саме російська сторона упродовж тривалого часу наполягала на існуванні посередника — Авт.), і оприлюднила заяву: із “Газпромом”, мовляв, проблему владнали, залишилися тільки технічні деталі. Однак офіційний представник “Газпрому” Сергій Купріянов мав дещо іншу думку: “Переговори не завершені. Ніяких домовленостей немає, ніяких результатів немає. Єдине, що ми можемо сказати, це те, що ми даємо українській стороні відстрочку”.
Учора в Москві тривали і переговори лідерів двох держав, і керівників “Газпрому” та “Нафтогазу України”. “Росія й Україна домовилися про поставки газу”, — повідомив Володимир Путін на підсумковій прес—конференції. Причому умови можна вважати вийграшними для Києва. Адже йдеться про погашення боргу за ціною минулого року (179,5 долара) і створення робочої групи, яка повинна напрацювати варіанти організації “більш прямих і прозорих відносин у справі організації газового ринку” (слова Віктора Ющенка). На папері “Газпром” має закріпити компроміс сьогодні.
* * *
До речі, за подіями навколо російського газу в Україні уважно стежать і за океаном. Представник Держдепартаменту США Шон Маккормак сказав, що Америка чекає, чим завершаться переговори, і повідомив, що втручатися у них офіційний Вашингтон не буде. Утім США мають свою думку про справжні причини газової кризи між Україною та Росією: американська влада цілком ясно виклала свої погляди на використання комерційних важелів для досягнення якихось політичних цілей.
Чий чек?
Прем’єр—міністр Юлія Тимошенко та її попередники наполегливо з’ясовують, хто саме з них винен у формуванні боргу перед “Газпромом”. “У листопаді та грудні нами керував Янукович, тож його команда й спричинила неплатежі”, — натякає у своїх виступах Прем’єр. Команда “регіоналів” спростовує ці звинувачення, наводячи факт: за листопад, згідно із правилами, платять до 20 грудня, а за грудень — до 20 січня. У ці числа країною керував уже новий Кабмін.
Юрій ПАТИКІВСЬКИЙ