Нью-Йорк, Токіо, Лондон... Від життя в сучасних мегаполісах не кожен отримує задоволення та комфорт. Усі урбанізовані жителі Києва зі мною погодяться: величезні транспортні потоки, переповнені вагони та станції метро, автомобільні затори та шалений темп життя — із часом по-різному діють на людину.
Що об'єднує всесвітньовідомі мегаполіси? Одне так це точно: безперервність їхнього життя. Усе працює в режимі нон-стоп.
На одних це згубно впливає, іншим дозволяє відчувати себе як риба у воді. Жителі великих міст усе частіше намагаються знайти ту шпарину впродовж дня, аби просто подумати про щось хороше, поспілкуватися із друзями, близькими.
І от Києву в цьому сенсі повезло як жодному з мегаполісів світу.
У житті киян є бодай така N-хвилинна можливість кожного робочого дня, такий собі “піт-стоп”, “кава-брейк”, коли транспортні артерії міста завмирають...
Бо на роботу їде ВІН.
Двічі на день, зранку та ввечері — усі: кияни та гості міста насолоджуються незапланованим відпочинком.
Головне в такі моменти — думати про хороше, віднаходити власний “дзен”.
Кортежі збільшуються, смуги перекривають в обидві сторони руху. А сьогодні, 11.11.11 — і дійсно незвичайний день. Тисячі очевидців помітили, що вперше на шляху руху Його Кортежу було на деякий час призупинено й рух міської електрички.
Хотілося б дати пораду тим, хто охороняє Його.
Ви не допрацьовуєте. Є ще два напрямки роботи.
По-перше, це рух цивільної авіації: у Борисполі та Жулянах у години руху Кортежу необхідно затримати рейси всіх можливих літальних засобів.
По-друге, рух Київського метрополітену: його теж необхідно призупиняти, бо “как би чєго нє вишло”.
А може, як було вказано на початку цього допису, життя в мегаполісах — не для всіх? І, чи лікується паранойя свіжим, корисним для мізків заміським повітрям Межигір'я?
Олександр РАДЧУК, медіа-група “Concept-GR”