Ще у січні я писав як “Державне підприємство “Донецька залізниця” (Донецька залізниця) спокійно співіснувало в одній будівлі з “міністерством” транспорту ДНР.
З тих часів ситуація дещо змінилася. Державне підприємство “Донецька залізниця” згідно з реєстром так і залишається у місті Донецьк, вул. Артема, 68.
“Міністерство” транспорту ДНР переїхало на проспект Комсомольський, 6А. Домовилися?
А Донецька залізниця тим часом повним ходом використовує адресу в окупованому місті для ухилення від сплати боргів.
Приклад — навесні цього року підприємство у судовому порядку стягнуло з Донецької залізниці значну суму коштів. Залізниця судове рішення не оскаржила.
Державний виконавець відмовив у відкритті виконавчого провадження, оскільки, на його думку, виконавчі дії у зоні АТО проводити неможливо.
Підприємство оскаржило цю відмову до господарського суду, посилаючись на те, що вичерпний перелік підстав для відмови у відкритті виконавчого провадження встановлено законом і такої підстави, на яку послався державний виконавець, в законі немає. У свою чергу, у залізниці є рахунки та майно на контрольованій території, а листування із нею цілком можливо та здійснювалося в ході судового розгляду.
Тобто, спонукати боржника до виконання судового рішення не тільки законно, але й реально.
Однак, суди так не вважають. Господарський суд Запорізької області та Донецький апеляційний господарський суд вважають, що відкрити виконавче провадження неможливо оскільки... відповідну постанову неможливо направити Донецькій залізниці поштою.
Таким нехитрим способом українське державне підприємство отримало можливість “крутити дулі” кредиторам, ховаючись на окупованій території.