Разом ці партії набирають 50% голосів виборців, тобто, за пропорційною складовою нового депутатського корпусу вони реально отримали б у Верховній Раді 112 місць.
Але, оскільки за новим виборчим законом для депутатів, обраних за партійними списками, у парламенті передбачено 225 місць, то ще 113 місць згадані партії отримають у якості бонусу від партій, які братимуть участь у виборах, але не подолають 5% виборчий бар’єр.
Іншими словами, за партійними списками у парламент пройдуть 113 депутатів, за яких ніхто не голосував!
У даній ситуації, коли “прохідні” партії виражають волю лише половини виборців, це є нічим іншим як спланованою фальсифікацією виборів мінімум на 25%!
Адже, якщо рейтинги головних політичних гравців до виборів суттєво не зміняться, то принаймні чверть складу депутатського корпусу не відповідатиме волевиявленню громадян!
Хтось може заперечити: бонуси переможцям надавалися і раніше. Але, для порівняння: на минулих парламентських виборах 2007 року за 3%-го прохідного бар’єру у Верховну Раду пройшли 5 партій, які в сумі набрали без бонусів 88,7% голосів виборців. Це означає, що на той час були враховані політичні уподобання майже всіх виборців.
Зважаючи на те, що мажоритарні округи ділитимуть між собою все ті ж “рейтингові” партії, кандидатам від інших політичних партій нічого “не світить”.
Це, знову ж таки, посилить спотворення народного волевиявлення, що разом у пропорційній та мажоритарній складових може скласти 30-40 відсотків.
Звичайна технологічно-підрахункова фальсифікація зі своїми 5-10 відсотками “відпочиває”, хоч і допомагає довести ймовірний загальний відсоток викривлення волі народу до 35-50%! Хто там щось шептав про чесні вибори?
Решта потенційних учасників виборів, за результатами згаданого опитування, набрали б менше 5% голосів виборців. 12,1% опитаних проголосували б проти всіх, 12% — не взяли б участі в голосуванні, 13,1% — не змогли відповісти.
Ці 37% представників протестного ( і такого, що не визначився) електорату і стануть жертвою закладеної в законодавстві фальсифікації результатів виборів. Їм не дадуть змоги віддати голоси за свої політичні уподобання. Ці голоси за будь-яких обставин будуть подаровані іншим.
До речі, за результатами попереднього соціологічного дослідження Центру Разумкова (червень 2011) 36% українців (порівняйте з вищенаведеним відсотком протестного електорату) готові проголосувати за нову політичну силу, якої наразі немає і яка, зрозуміло, не фігурує в рейтингах.
Але їм кажуть: того, що ви хотіли б купити, у нас немає, отож купуйте те, що є, голосуйте за “першу п’ятірку”, або не купуйте нічого.
Націонал-демократам, електоральна ніша котрих наразі є оголеною, зокрема через розчарування “Нашою Україною”, варто було б зважити на це, припинити ігри і, доки не пізно, об’єднатися в одну політичну силу, в якої, як не дивно, вже є істотний прихований рейтинг.
Михайло РОЛЬ