Постоянный адрес: http://ukrrudprom.ua/digest/Pro_ORDLO_zavodi__lyudey.html?print

Про ОРДЛО, заводи і людей

Бизнес Цензор, 21 февраля 2017. Опубликовано 17:05 21 февраля 2017 года
Пам'ятаючи, як виводили шахтарів ДТЕК на вулиці Києва (щоб добитися Роттердаму) я без ілюзій розумію, коли і для чого згадують про простих людей.

— Готовий від себе особисто допомогти українській сім'ї переїхати подалі від терористичних організацій лнр-днр на контрольовану територію. Допомогти з проживанням та допомогти знайти роботу.

— Тариф на електроенергію в ОРДЛО — 0,81 російських рублів, тобто десь 38 наших копійок (про газ — навіть не говорю). Може тому, що українське вугілля туди іде зовсім не по “Роттердаму”? І навіть при такій пільговій ціні за нього не платять.

— Пенсіонери, які живуть в ОРДЛО і зареєструвались на контрольованій території, отримують дві пенсії: російську у рублях і українську у гривнях. Так що, як мінімум, пенсіонери там живуть точно краще, аніж в Україні. Може варто подумати про наших пенсіонерів? До Європи ми дуже наблизились тільки в частині тарифів, давайте чесно.

— Рахуючи збитки від блокади, рахуйте, будь ласка, коректно. Якщо сталь з Алчевська не пішла на експорт, то пішло на експорт більше руди з Кривого Рогу (та яка раніше ішла на Алчевськ). А може, піде на експорт більше сталі з інших українських підприємств, які збільшать виробництво.

Вже мовчу про те, як корупція на тій торгівлі та спец. дозволах роз'їдає правоохоронну систему та контролюючі органи.

Я прихильник того, що блокаду треба переводити у якісь політичні рішення. Більше того, можливо, навіть доцільно зберегти певні важливі зв'язки, які складають технологічний ланцюжок українських підприємств.

Чи були в історії випадки, коли країни, перебуваючи в стані війни, торгували зі своїми окупованими територіями?

В середні віки таких випадків не пригадується, бо були натуральні господарства. Чи можлива така повна відмова від торгівлі 21 столітті? Не впевнений. Чи є економічні відносини між Туреччиною і Сирією? Думаю, є, хоча Туреччина ввела свої війська у Сирію.

Наша стратегія має бути спрямована на максимізацію вигоди (економічної, політичної, військової) та мінімізацію втрат (економічних, політичних, військових). Це нетривіальна задача, яка не вирішується копіюванням досвіду воєн столітньої давності.

Але правильні рішення тоді, коли ти правильно володієш всією повнотою вхідної інформації. А це точно не ті лозунги, які часто звучать останнім часом.

Андрій ГЕРУС, член правління бізнес-ради “Ціна держави”