Президент України Петро Порошенко в День Незалежності двічі виступав публічно. Але ні в урочистій промові у Києві, ані в публічній частині візиту до Берліна не було згадки про Крим. Наскрізною темою виступів українського лідера були Мінські домовленості. Петро Порошенко, Ангела Меркель і Франсуа Олланд визнали: домовленості ці Росія не виконує. І змусити Кремль виконувати їх важелів немає. Проте всі троє в один голос наполягають на виконанні умов документа Україною. Варто нагадати, що анексія Криму Російською Федерацією не є предметом Мінська-2.
Очевидно, що спонукати Путіна повернути Україні Крим світове співтовариство поки не в змозі. Дипломатія виявилася безпорадною проти військової сили. А протиставити російській свою силу великі гравці не готові. Зустріч без Путіна зайвий раз підтверджує: у Європи немає чого протиставити його зневазі до правил.
Саме безпорадністю перед російською військовою потугою та відсутністю реальної та дієвої підтримки Заходу можна пояснити мовчання Порошенка про Крим. Хоча на півострові в умовах тиску та репресій залишаються сотні тисяч українських громадян-патріотів. Невже не можна було бодай словом підбадьорити їх, подати сигнал: ми про вас не забули! Це було би корисно і для іміджу самого глави держави, і українцям в Криму було би приємно.
Мовчання Порошенка про Крим промовисте. Український істеблішмент враховує лише те, що має грошовий еквівалент: територію, ресурси, підприємства. Людей, за радянською звичкою, частіше сприймають теж як ресурси — трудові. А з ними панькатися у пострадянських ділків не заведено. Та й можновладці зазвичай воліють не згадувати без особливої потреби про ситуації, в яких вони безсилі.
Мовчання про Крим виглядає не таким прикрим, як нахваляння Порошенка в Берліні не допустити референдуму на окупованій частині Донбасу. Адже виконати цю обіцянку він не в змозі. Тож інколи справді краще мовчати. А от із сказаного заслуговує на увагу критика президента України на адресу опонентів змін до Конституції. Їх глава держави звинуватив у недалекоглядності. Спротив редагуванню головного закону країни стає дедалі виразнішим, “проти” висловилися кількадесят юристів, науковців, дипломатів. Адже зміни планують внести в той час, коли мільйони громадян, зокрема і мешканців Криму, не мають можливості брати участь в обговоренні нової редакції. А представляють їхні інтереси в українському парламенті лише троє депутатів-списочників.
У липні Порошенко пообіцяв відобразити в новій Конституції право кримських татар на самовизначення на рідній землі. Проте це поки — тільки слова. То ж загальне враження від мовчання і говоріння Петра Порошенка 24 серпня: в українського керівництва здача Криму стає поганою звичкою.
Анвар ДЕРКАЧ