“Перша перемога над режимом — вдалося добитися звільнення політв’язнів Макаренка та Шепітька, над якими рік знущалась мафія в законі. Вітаю!” — такою радісною думкою поділилася вчора Юлiя Тимошенко з читачами свого “Твіттера”. Екс—глава уряду прибула до Апеляцiйного суду Києва з букетом троянд, щоб особисто привiтати Анатолiя Макаренка й Тараса Шепiтька з виходом із—за ґрат.
Два посадовці часів урядування Тимошенко бачили небо в клітинку ще з минулого літа. Колишнього голову Державної митної служби Макаренка та екс—начальника вiддiлу Київської регiональної митницi Шепітька обвинувачують у неправомiрному митному оформленнi природного газу. Ідеться про скандал із 1,1 млрд. куб. м газу фірми “Росукренерго”, який уряд Тимошенко перевів на баланс держави. Переслідування учасників тієї операції почалося після розгляду позову фірми Дмитра Фірташа до НАК “Нафтогаз України” у Стокгольмському арбiтражi.
“I Анатолiй Макаренко, i Тарас Шепiтько — це тi люди, якi дiяли в державних iнтересах, на благо держави, якi дiяли проти людей, котрi незаконно заволодiли державним майном — газом”, — сказала Юлія Тимошенко журналiстам у коридорi суду. І додала, що для неї звільнення Макаренка і Шепітька на підписку про невиїзд — це “щастя”. “Ми зробимо все для того, щоб вони були повнiстю реабiлiтованi, тому що насправдi їм треба давати державнi нагороди, а їх кидають до в’язницi за їхню державницьку позицiю”, — заявила лiдерка “Батькiвщини”.
Макаренко і Шепітько були звільнені з—під варти одразу після оголошення рішення судді. З “енної” спроби апеляційна феміда задовольнила клопотання захисту Макаренка і Шепітька про зміну їм запобіжного заходу — із перебування в СІЗО на підписку про невиїзд. Суд мотивував своє рішення позитивними характеристиками щодо них, клопотанням поважних осіб, поганим станом здоров’я Макаренка і наявністю у Шепітька неповнолітніх дітей. Хоча всі ці підстави неодноразово вказувалися і під час попередніх клопотань упродовж майже року.
А ось ще один обвинувачений у цій справі, колишній перший заступник голови “Нафтогазу” Ігор Діденко, схоже, відзначить рік перебування під вартою там—таки, в Лук’янівському СІЗО. Його було затримано 9 липня 2010 року, і вчора Апеляційний суд Києва відмовив адвокатам у зміні запобіжного заходу Діденку. Мовляв, обвинувачений може втекти за кордон, бо має дозвіл на проживання в Іспанії, а також впливатиме на проведення слідчих дій проти нього. При цьому Діденка до зали суду навіть не привезли.
Іншим своїм рішенням АСК повернув справу Діденка й Макаренка із прокуратури на новий розгляд до Печерського райсуду, причому іншим складом суддів.
Данило ІВАНІВ