“Друзі! Потрібна допомога. У наше село прийшла халепа, — такими словами почала свій пост в фейсбуці жителька села Олена Вороненко. — Заявилися “підприємці”, які намірилися прямо всередині села поставити завод з переробки алюмінію. Ось так. Ні більше, ні менше. Поруч з “об’єктом” — школа і дитсадок”.
“Про норми або стандарти екології не йдеться! Піч вже підключена до газу і води. При цьому навіть немає звичайної огорожі на тильній стороні ділянки. Забруднену воду планували просто зливати в яр. На трубі передбачено відвід для викидів відходів горіння, минаючи фільтр, просто у небо”, — уточнює Олена.
Вільно потрапляти у повітря мав би і алюмінієвий пил.
На відкритому майданчику поряд з будівництвом планувалося вивантажувати і сортувати лом і сміття.
Про все це місцеві жителі дізналися випадково. Сусіди сказали, що на території заводи вже встановили піч.
“Будівництво триває на горі, у 500-метрах від центру села. Тобто у разі запуску заводу небезпечний пил рознесе далеко. Барахти — це маленькі київські Карпати. Як можна зіпсувати екологію маленького села. І Василькова це теж стосується — до нього чотири кілометри”, — розказує Артур Туріщев, член ініціативної групи “Громаді Київщини”.
Мешканці села Барахти виступили проти будівництва заводу. Про що заявили на зборах громади 4 серпня.
А вже 6 серпня селищна рада ініціювала розірвання договору оренди земельної ділянки від 28 грудня 2016 року між Барахтівською селищною радою та фізичною особою — Юрієм Лакеєм. Там говорять, що й самі не знали, що на території населеного пункту мають будувати завод з переробки алюмінію. Бачили лише документи про будівництво складських приміщень.
Виходить — будівельник заводу обдурив сільраду. А разом з нею і районних чиновників.
Ситуацію вже прокоментували й у Васильківській РДА. Там говорять, що замовник, ТОВ “АМТТ” отримав у відділі архітектури та містобудування “умови та обмеження забудови земельної ділянки”. У них зазначено, що за містобудівним розрахунком не передбачено будь-яке плавлення алюмінію, зокрема з металобрухту. І у районі також не знали, що планувалося проводити подібні роботи. “Фото об’єкту будівництва наявні в інтернетджерелах, кардинально відрізняються від інформації поданої до відділу архітектури та містобудування Васильківської РДА”, — йдеться в офіційному повідомленні.
Незважаючи на рішення селищної ради та намірів самого підприємця не вести роботи, місцеві жителі не вірять у швидке та позитивне вирішення питання.
По-перше, навіть після рішення очильників села печі не вивезли, а забудовник сказав, що лише призупинив діяльність.
По-друге, голова сільради намагалась піти у відпустку — тобто ухиляється від пояснень, як у неї на очах мальовниче село могло опинитися в епіцентрі екологічних проблем.
Нині у селі обговорюють можливість встановлення фільтрів на заводі. Але, на думку, людей — це порожні обіцянки. Навряд чи керівники підприємства зможуть придбати фільтр, який коштує мінімум 150 тисяч доларів.
Поки ж представники громади домовилися з представниками заводу, що до з’ясування подальшої долі виробництва, ініціативна група раз на тиждень зможе оглядати завод, чи не ведуться роботи.
Громада налаштована зупинити будь-яке виробництво. Якщо підприємець не погодиться — буде протистояння, адже люди переконані: заводу не місце біля будинків.
Також жителі Барахти звертатимуться з заявами до поліції та прокуратури.