Дмитро Фірташ придбав ще одне потужне підприємство хімічної промисловості — ВАТ “Азот” (м. Черкаси) — у харківського олігарха Олександра Ярославського. Вартість заводу (40 виробничих підрозділів, планова потужність — близько 2 млн т мінеральних добрив на рік, частка українського ринку — 25%) офіційно не розголошується. Однак відомо, що Ярославський прагнув отримати за “Азот” $800 млн і результатом угоди залишився задоволений. Таким чином, Дмитро Фірташ та пов’язані з ним структури зосередили у своїх руках виробництво всієї селітри в Україні, 80% карбаміду та 75% аміаку — монопольне становище на ринку добрив є чудовим плацдармом для подальшої експансії в АПК. Олігарх контролює чотири з шести українських виробництв азотних добрив (докладніше див. Тиждень, № 6/2011), поза зоною його впливу залишилися ВАТ “ДніпроАЗОТ” (Ігор Коломойський) та Одеський припортовий завод (поки що державний). Монополізація хімічної промисловості України має й геополітичний підтекст — експерти не виключають подальшої інтеграції активів Фірташа з російськими, відкриті інформовані джерела навіть уточнюють співвідношення: 25х75. Нагадаємо, що 2009-го приватизацією ОПЗ цікавився газпромівський “СИБУР”. Здобувши контроль над хімічною промисловістю, а відтак і ринком добрив, російський капітал зможе легко монополізувати й український агросектор.