В інтерв'ю газеті “Голос України” пан Литвин сказав, що Конституція 1996 року була результатом компромісу, і під тиском можливого референдуму щодо Основного закону депутати завершили тривалу роботу за одну ніч.
При цьому, на думку спікера, “на той момент Конституція мала високу кондицію”. Але фактично одразу, на його думку, до Основного закону почали вноситися різного роду пропозиції, а Конституційний процес підганявся під політичні мотивації, під політичні моменти, під розстановку політичних сил і під бачення свого місця у владі.
Врешті-решт цим скористались у 2004 році, щоб викликати конституційну кризу, вважає Воолдимир Литвин:
“Верховна Рада, крім усього іншого, просто приречена, зобов'язана довести до логічного завершення те, що ми називаємо конституційною реформою”, — заявив голова парламенту.
Наразі, на його думку, час зняти усі конституційні неузгодженості, а також завершити організацію влади на місцях.
Саме з цього приводу висловився і колишній спікер Арсеній Яценюк. На його думку, Україні потрібна реформа місцевого самоврядування.
Зміни, за планом пана Яценюка, мають включати ліквідування державних адміністрацій і впровадження інституту префектів. Місцеві адміністрації він порівнює з колишніми обкомами і райкомами КПРС.
“Те, що треба врегулювати цілу низку питань в українській Конституції, в мене немає сумніву. Але що переписувати будуть? Якщо переписуватимуть Конституцію під нового президента — я категорично проти. Коли йдеться про зміни до Конституції, то повинно бути враховано питання місцевого самоврядування”, — заявив Арсеній Яценюк.
Конституційна реформа 2004 року передбачала обмеження повноважень президента і перетворення України на президентсько-парламентську республіку. Раніше Партія регіонів оголосила про намір “виправити наслідки” конституційної реформи 2004 року. Зараз у Конституційному суді триває провадження за поданням 252 депутатів щодо конституційності закону “Про внесення змін до Конституції України” від 8 грудня 2004 року.
Як зазначають експерти, якщо суд скасує реформу, Україна повернеться до президентсько-парламентської форми правління, а повноваження голови держави будуть значно розширені.