Протилежні оціночні судження щоразу викликають три творіння місцевих скульпторів. А все почалося зі скандального монументу героям-десантникам на набережній Керчі, про що писала “Україна молода”. До самої ідеї возвеличити воїнський подвиг періоду Другої світової жодних претензій немає. А от до художнього втілення коштом міського бюджету — питань чимало.
Достатньо сказати, що журналісти одного з національних каналів знайшли схожість облич усіх трьох монументальних фігур — моряка, червоноармійця і жінки-санітарки — з... діючим міським головою Олегом Осадчим. Натомість той, як відомо, обізвав журналістів “гімнюками”, “дебілами” і “фашистами”. Хоча міністр культури АР Крим Олена Плакида констатувала численні порушення при підготовці і спорудженні пам’ятника, зрештою, його прирівняли до малої архітектурної форми і на цьому, здається, заспокоїлись. Урочисте відкриття ж квазідесантників 1 листопада, до слова, за участю голови ВР Криму Володимира Констатинова, пройшло, нiби нiчого й не сталося.
Згодом з’ясувалося, що майже одночасно, але тихцем, аналогічне минуле (оборону Севастополя того ж самого військового періоду. — Авт.) увіковічнили в Бахчисарайському районі. І знову навіть невибагливому фахівцю в царині образотворчого мистецтва було чому дивуватися: батальні епізоди на гранітній плиті з нашими курсантами і гітлерівцями та їхньою технікою зі “свастикою” більше нагадували якісь “калякималяки” з учнівського альбому для малювання.
І от днями — новий “шедевр” місцевого монументального зодчества. Цього разу він викликав повне несприйняття не з естетичних, а суто ідейноісторичних міркувань — і конкретно в Меджлісі. Йдеться про пам’ятний знак із двоголовим російським орлом угорi на честь царського воєначальника XVIII сторіччя Петра Лассі, який нещодавно відкрили у Нижнєгірському районі в присутності деяких кримських міністрів і постійного представника Президента в АРК Віктора Плакиди.
“Мені невідомо, наскільки добре знають історію Криму вищезазначені чиновники, зокрема, про руйнівні походи російської армії під командуванням Лассі, які супроводжувались розорення кримських міст і поселень, безпрецедентним знищенням мирного населення півострова, але їхня участь у відкритті даного пам’ятного знака свідчить багато про що”, — цитує з цього приводу пресслужба Меджлісу слова першого заступника його голови, до речі, історика за освітою, Рефата Чубарова.
Досьє
Петро Лассі (Пірс де Лейсі) — російський воєначальник ірландського походження. 1737 року на чолі 35-тисячного корпусу вторгся у межі Кримського ханства. Цей похід мав характер набігу. Корпус розбив ханські війська і почав знищення населених пунктів у долині річки Салгір, унаслідок чого було спалено близько тисячі поселень. Потім корпус Лассі відступив, не дочекавшись провізії і підкріплення.
Василь САДОВСЬКИЙ