Ввечері 26 вересня у нитках “Північного потоку — 1” та “Північного потоку — 2” зафіксували падіння тиску, пізніше з’ясували, що результат — пробоїни, які, найімовірніше, були викликані вибухами. Представники низки європейських країн заявили, що це саботаж. Хто за ним стоїть? Діапазон версій широкий: від Росії до США, включаючи Україну та Польщу. Forbes звернувся до очільниці аналітичного центру “Діксі Груп” Олени Павленко з проханням роз’яснити ситуацію
Кілька днів тому Європу сколихнули повідомлення про безпрецедентну розгерметизацію одночасно трьох гілок підводних газопроводів у Балтійському морі біля о. Борнхольм: двох гілок зупиненого “Північного потоку — 1” сумарною потужністю в 55 млрд куб. м на рік та гілки його двійника, незапущеного, однак уже заповненого природним газом, “Північного потоку — 2”. Урядовці й експерти Данії, Швеції та Польщі вже заявили про зафіксовані вибухи й не виключають саботажу чи спеціального пошкодження інфраструктури. Випадково такі дірки в газопроводах не з’являються.
Ситуація з “Потоками” є частиною стратегії “Газпрому” з “примушення ЄС до миру”. Росія послідовно з початку війни застосовує до європейських покупців тактику “салямі”: поетапно скорочує постачання газу. Спочатку від російського газу було відрізано Фінляндію, Польщу, Болгарію. У червні “Газпром” зменшив щоденні поставки на 60% через “Північний потік — 1”, почергово оголосивши про скорочення обсягів спочатку до 100 млн куб. м, а потім до 67 млн куб. м на добу, пояснюючи це “неповерненням німецькою компанією Siemens газокомпресорних установок”.
Після цього газопровід під різними приводами так і не відновив нормальний режим роботи: з 12 липня обидві гілки зупинилися на щорічне технічне обслуговування, а 31 серпня — вже через “планово-запобіжні роботи” та “витік мастила”. Як наслідок, “Північний потік” прокачав лише 29,8 млрд куб. м природного газу з початку року, що на 13 млрд куб. м менше, ніж за аналогічний період минулого року.
Завантаження “Північного потоку-1” у 2021-2022 роках
Аварія на російських газопроводах вигідна російській стороні. По-перше, вибухи в зоні розгерметизації газопроводів, що в Кремлі вже охрестили “саботажем”, знову повернули зростання цін на газ в Європі — напередодні спостерігалось зниження на тлі заповнення газових сховищ і готовності ЄС до зими. Росія знову має можливість отримувати додаткові фінансові бонуси за створену нестабільну ситуацію.
По-друге, цей інцидент дасть змогу “Газпрому” не відповідати під час судових розборок з європейськими компаніями за зупинки газопроводів та недопоставлені контрактні обсяги до Європи. В подальшому, компанія, ймовірно, наполягатиме на трактуванні цієї ситуації як “форс-мажору”, таким чином знімаючи з себе відповідальність та ухиляючись від необхідності сплачувати пеню.
Окрім очевидної неможливості відновити поставки “Північними потоками” найближчим часом, є й інші наслідки, які створюють проблеми для країн ЄС. Мережею вже поширюється відео зростання плями на морській поверхні, що означає збільшення екологічних ризиків через витік метану в регіоні. Уже зараз йдеться про заборону судноплавства на частині акваторії. Крім того, якщо підтвердяться припущення щодо диверсії на газопроводі, це фактично означитиме перенесення конвенційної війни в територіальні води держав-членів ЄС, що має отримати жорстку відповідь з боку західних урядів.
І доречно згадати, що більше 10 років українські експерти з енергетичної сфери наголошували, що російські морські газові “Потоки” є не лише інструментом для геополітичної боротьби, але й більш небезпечні, ніж наземні газопроводи, в тому числі українська газотранспортна система. У випадку пошкоджень наземна ГТС переорієнтує потоки газу й продовжує транзит, у той час як із морськими газопроводами це неможливо — вони припиняють свою роботу.
Олена ПАВЛЕНКО