Рецепт дуже простий — влада підвищила в рази ціну на газ, всі ці гроші пішли на НАК “Нафтогаз України”, який виконує посередницьку функцію, а тим, хто доставляє цей газ до споживачів, держава встановила плату, яка навіть наполовину не покриває необхідні видатки.
Останній раз тариф на доставку газу обчислювали наприкінці 2015 року. Виходячи з цін і зарплат трирічної давнини. За цей час тільки ціна технологічного газу зросла з 6 тис. грн до 14 тис.
Вартість дизельного пального для аварійок зросла з 17 грн за літр до 30. А мінімальну заробітну плату підвищували два рази. Але всі роблять вигляд, що з того часу нічого не змінилось.
Припустимо, в 2015 році ви робили закупку продуктів раз на тиждень на 300 грн. Уявіть, скільки товарів ви зможете купити на ту саму суму в супермаркеті зараз?
Напевно, значно меншу. В такій самій ситуації перебувають газорозподільні компанії, в яких сьогодні працює близько 50 тис. людей. Через застарілі тарифи вони просто не в змозі платити співробітникам більшу заробітну плату.
Наші досвідчені співробітники масово звільняються. За три роки з галузі пішла третина працівників — 25 тисяч людей. Йдуть масово і по всій Україні. На жаль, на зарплату газовика сьогодні не можна прогодувати сім’ю в будь-якому обласному та навіть районному центрі.
В облгазах по всій Україні 25% вільних ставок. Навіть в аварійно-диспетчерських службах, де завжди був конкурс зараз налічується більше 20% вакантних місць.
У Миколаєві аварійні машини виїжджають у місто і не повертаються в гараж, щоб не спалювати зайвого пального. Бо, наче можна жити за цінами 2015 року.
Наші люди йдуть в інші компанії, інші галузі. На жаль, газорозподільні підприємства стали донором для енергетичних та суміжних компаній. Адже, зарплати у енергетиків вдвічі більші. І ми нічим не можемо цьому зарадити.
Профільні виші, що готують для галузі інженерів, не можуть набрати студентів. Якщо в минулому році у Львівські політехніці був просто недобір, то цього року там не змогли набрати і 15 студентів.
Неадекватні тарифи відбиваються і на споживачах. Облгаз подає в проекті інвестпрограми встановлення 12 тисяч індивідуальних лічильників, а регулятор затверджує тільки шість.
Харківгазу в цьому році дозволили замінити тільки три з половиною кілометри газових мереж із 17 тисяч. І це на весь рік!
Це смішно і жахливо одночасно. Ми всією країною робимо вигляд, що можна жити в цінах трирічної давнини, і це не матиме наслідків. Я лише зазначу, що ділитися в соцмережах фонтанами гарячої води дуже дотепно і весело.
З газовими мережами все по-іншому. Нещодавно в Сумах чоловік робив врізку в газопровід високого тиску. На жаль людина загинула, пожежу гасили цілий день, а сім сіл і півміста сиділи без газу кілька днів.
Я розумію, що влада всіма способами намагається відстрочити будь-яке підвищення тарифу на доставку газу до проведення виборів. Зараз регулятор посилається на бездіяльність “Урядового кур’єра”, який не публікує постанову НКРЕКП. У всьому винна газета, а інші — білі і пухнасті.
Пропоную НКРЕКП дієвий рецепт. Постанова регулятора про затвердження тарифу на основі потужності є дійсною.
Якщо винести на публічне обговорення проект рішення плати за доставку газу, виходячи з потужності, то “Урядовий кур’єр” надрукує “загублену” постанову наступного дня і навіть роздаватиме примірники газети біля станцій метро в Києві.
Було б дуже сумно, якщо б приводом для перегляду тарифу на розподіл стала трагічна подія.
Сергій КОПАНІЧУК, голова Профспілок газорозподільних підприємств України