Вже в перший день повномасштабного вторгнення Росії Національний банк України відкликав ліцензії двох українських “дочок” найбільших держбанків РФ — Сбербанку Росії та ВЕБ.РФ — Міжнародного резервного банку (МР Банк) і Промінвестбанку (ПІБ).
З 2017 року за рішенням РНБО обидві українські установи перебували під санкціями. Їм заборонялося у будь-якій формі виводити капітал на користь російських материнських структур, тож банки поступово скорочували діяльність. На момент рішення НБУ про виведення з ринку МР Банк займав 14-те місце у банківській системі за обсягом активів, ПІБ — 30-те. На їх балансах залишались активи на загальну суму близько 30 млрд грн (понад $1 млрд за курсом на 24 люте).
За пів року Україна так і не змогла вилучити ці активи, розповідає на правах анонімності високопосадовець в одній з урядових структур. Хоча ще у квітні—травні уряд та Верховна Рада прийняли низку рішень щодо конфіскації російських активів в Україні.
Ключовим рішенням було прийняття Верховною Радою закону про примусову конфіскацію власності громадян РФ в рахунок майбутніх репарацій. Уряд вніс на розгляд РНБО пропозицію вилучити, зокрема, й активи колишнього Сбербанку та ПІБ. Йшлося про:
корпоративні права материнських структур в обох банках (права на їх акції);
кошти на кореспондентських рахунках (напередодні відкликання ліцензій залишки в обох банках становили 653 млн грн на коррахунках в НБУ та 12 млрд грн — на рахунках в інших банках);
облігації внутрішньої державної позики (9 млрд грн) та депозитні сертифікати НБУ (6 млрд грн);
права вимоги за кредитами МР Банку до державних підприємств на 5,8 млрд грн: “Донецька залізниця” — 2,8 млрд грн, “Електроважмаш” (“УкрЕнергоМашини”) — 517 млн грн, “Артем” — 205 млн грн, “Зоря-Машпроект” — 2,3 млрд грн та за кредитами ПІБ до “Укрзалізниці” на 4,5 млрд грн.
Близько 3 млрд грн пропонувалося залишити у Фонді гарантування вкладів для виплат кредиторам. Рішення РНБО про вилучення активів, затверджене президентом та парламентом, набуло чинності 11 травня.
Чому конфіскація російських активів затягнулася
Тільки зараз уряд готується розглянути рішення щодо розділення цих активів між різними державними структурами, повідомив Forbes перший заступник міністра економіки Денис Кудін.
“Процес зайняв більше часу, ніж ми розраховували, адже необхідно чітко дотримуватись усіх законних процедур, щоб ці рішення не були оскаржені в судах попередніми власниками банків, — пояснює він. — Також потрібно визначити, хто буде розпорядником активів”.
Перша версія закону, прийнята у квітні, передбачала, що активи можуть передаватися тільки на окреме держпідприємство. За визначенням уряду, це Національний фонд інвестицій України. Він був заснований минулого року, але ще й досі не розпочав операційну діяльність.
Оскільки банки мають на балансі різні активи (грошові кошти, корпоративні права, права вимоги за кредитами держпідприємств, ОВДП), їх доцільно передати різним структурам, продовжує Кудін. За його словами, такий підхід підтримали урядовці з різних міністерств.
Наприклад, грошові кошти варто передати напряму до держбюджету. ОВДП — повернути Мінфіну, щоб держава за ними не сплачувала. Права вимоги за кредитами можна або списати, або передати самим держпідприємствам-боржникам. Корпоративні права можна залишити в “Нацфонді інвестицій”.
Щоб реалізувати такий підхід, необхідно було внести зміни до закону про вилучення майна росіян, каже Кудін. Закон з відповідними змінами (№7451) був прийнятий Радою наприкінці липня та підписаний президентом 18 серпня, додає він. Проэкт рішення про передачу всіх вилучених активів різним кінцевим отримувачам, за словами Кудіна, буде представлений Мінекономіки на найближчому засіданні уряду. Як тільки уряд прийме рішення, у питанні буде поставлено крапку, обіцяє він.
Ольга ГОРДІЄНКО