Війна не зупинила суди навколо ПриватБанку. Коломойський подав десятки нових позовів. Як олігарх відбивається від обвинувачень

Позивачі стверджують, що кредит було погашено. Однак ПриватБанк вважає, що підприємство було частиною великої і багаторічної схеми перекредитування, за допомогою якої власники банку виводили з нього кошти. НЗФ, як і інший актив Коломойського — Запорізький завод феросплавів, фігурує в матеріалах Мінʼюсту США, який проводив розслідування про відмивання коштів ПриватБанку за рахунок купівлі нерухомості та промислових активів у Сполучених Штатах.

 

Справа НЗФ ходить по колу — у липні 2022-го Верховний Суд удруге передав її на розгляд Великої палати.

Навіщо Коломойському десятки нових позовів?

Намагаючись відділити комерційні відносини між позичальниками, повʼязаними з Коломойським та “Приватом”, від звинувачень у комплексному шахрайстві, юристи Коломойського і Боголюбова планували використати це як козир у побудові захисту у судах за кордоном.

Зокрема, Канцлерський суд штату Делавер у США розглядає позов банку проти ексвласників на $749 млн. Саме у цьому суді відбудеться найближча подія у закордонних спробах ПриватБанку судитися з Коломойським. Уже найближчими місяцями суд вирішить питання про вплив рішень українського судочинства на можливість слухати справу у США.

Загалом на розгляді закордонних судів перебуває чотири справи за позовами ПриватБанку до колишніх власників із загальною сумою вимог на $11,5 млрд. Ця сума зростає за рахунок нарахування відсотків. Окрім розгляду у Делавері це:

• англійська справа за позовом проти Коломойського, Боголюбова та шістьох пов’язаних із ними англійських компаній розглядається Високим судом Англії та Уельсу. Ініційована банком 21 грудня 2017 року, відтоді сума вимог зросла з $1,9 млрд до $4,2 млрд. Початок слухань по суті заплановано на червень 2023 року, і вони триватимуть щонайменше 13 тижнів. Після повномасштабного вторгнення РФ на територію України у лютому 2022-го Коломойський і Боголюбов подали прохання відкласти на рік розгляд по суті справи, що мав розпочатись у червні цього року. І суд пішов назустріч. Інші процеси відбуваються за графіком;

• ізраїльська справа за позовом про відшкодування шкоди через виведення з банку з 2007 по 2011 рік коштів до Ізраїлю на користь Коломойського та Боголюбова. Позов подано до Окружного суду Тель-Авіва 18 грудня 2019 року. Вимоги — близько $600 млн та відсотки. У липні Коломойський та Боголюбов подали заперечення проти юрисдикції ізраїльського суду. Розгляд цього питання запланований на вересень;

• кіпрська справа за позовом до Коломойського, Боголюбова, колишнього першого заступника голови правління банку Тимура Новікова та кіпрських компаній PrimeCap Cyprus Limited і Duxton Holdings Limited. Ініційована 18 грудня 2019 року для відшкодування $2,9 млрд шкоди внаслідок шахрайства та нарахованих відсотків. Наразі сума позову перевищує $6 млрд.

Старі суди теж відновилися

На додачу до нових позовів з травня суди поновили розгляд старих справ. Ключові з них — за позовами колишніх акціонерів про оскарження результатів перевірки Національного банку напередодні націоналізації, скасування рішень про передачу банку державі, повернення акцій колишнім власникам. Позовів сотні, свідчать дані пресслужби ПриватБанку, і їх ключова мета — уникнути відповідальності за виведення коштів з банку.

Повернення банку колишнім власникам юридично неможливе, зауважує Пожидаєв з “Астерс”. Це прямо заборонено законом про систему гарантування і так званим антиколомойським законом, що набув чинності два роки тому. Але на практиці закон поки що не працює, говорить юрист: суди нижчих інстанцій його застосовують, проте суди касаційної інстанції скасовують їхні рішення. Є надія, що ситуація зміниться 26 липня, додає співрозмовник, коли Велика палата Верховного Суду має дати своє трактування закону.

Представники банку налаштовані довести, що численні позови ексакціонерів мають штучний характер, націлені на те, щоб створити перешкоди для виконання в Україні рішень іноземних судів та виграти час, каже Пожидаєв.

Затягнути суди також допомагає опція оскарження юрисдикції. Проте останні новини про можливе позбавлення Коломойського українського громадянства можуть йому нашкодити. Окрім українського, олігарх має паспорти Ізраїлю та Кіпру. Це юрисдикції, де він намагається довести свою непідсудність, наполягаючи, що є громадянином України.

На суди в Україні позбавлення паспорта ніяк не вплине, говорить Пожидаєв. Коломойський залишиться позивачем у чинних процесах і зможе подавати нові позови. Хіба що суди пригальмують для зʼясування місця його проживання. Але не припиняться.

Зупинити всі процеси можна укладенням мирової угоди. Але для цього має бути згода сторін. Чи є така згода від Коломойського? Його адвокат у справі про оскарження націоналізації банку Олександр Вінниченко відмовився коментувати це питання. Сам Коломойський не відповів на повідомлення Forbes із проханням про коментар.

Нові підозри у справі ПриватБанку точно можливі, говорить керівник напряму ПриватБанку з судової практики та банкрутства Олег Лазовський. Замість ілюстрації він нагадав про оприлюднене на початку липня рішення суду про ліквідацію підприємства “Новофарм” з орбіти колишнього топменеджменту банку, що заборгувало “Привату” 4,3 млрд грн. Кредит було надано компанії напередодні націоналізації — 16 грудня 2016 року. Даючи такі кошти підприємству без активів і без “твердої” застави у той момент, кредитний комітет та правління банку чітко розуміли мету цієї операції та перспективи повернення коштів, наголошує юрист.

На момент націоналізації ПриватБанку у грудні 2016 року до його правління входили голова Олександр Дубiлет і його заступники Олександр Вiтязь, Олег Гороховський, Тетяна Гурʼєва, Дмитро Дубiлет, Володимир Заворотний, Вадим Ковальов, Любов Коротiна, Станiслав Крижановський, Роман Негинський, Тимур Новiков, Юрiй Пiкуш, Iгор Терьохiн, Любов Чмона, Людмила Шмальченко, Володимир Яценко. До наглядової ради — Володимир Стельмах, Геннадiй Боголюбов, Iгор Коломойський, Олексiй Мартинов, Вiктор Лисицький.