В українських банках виник дефіцит готівкової іноземної валюти. Регулятор проблему визнає, проте заявляє, що вона тимчасова і торкнулася лише деяких фінустанов.
“Поточна нестача готівкової валюти в окремих банках є тимчасовою. Національний банк уважно стежить за ситуацією та має достатньо готівкової валюти, щоб підтримувати готівкову валютну ліквідність банківської системи на належному рівні для задоволення потреб українців”, — цитує пресслужба Нацбанку заступника голови НБУ Юрія Гелетія.
Цілком імовірно, що багато вітчизняних банків не мають браку готівкової валюти, але точно відомо, що з цією проблемою зіткнувся найбільший у країні “ПриватБанк”. За словами прессекретар фінустанови Олега Серги, у серпні значно зріс попит на готівковий долар з боку населення. При цьому з доларами виникли логістичні проблеми — якщо раніше американські купюри доставлялися в Україну літаком, то зараз цей вид доставлення недоступний.
У будь-якому разі НБУ пообіцяв допомогти банкам з валютною готівкою, яку надаватиме їм в обмін на безготівкову. Перша така операція відбулася 7 вересня. Регулятор видав банкам близько 100 мільйонів доларів. В операції взяли участь 12 вітчизняних фінустанов, при цьому йдеться про системно важливі банки (загалом в Україні на сьогодні 68 банків).
Чергова операція щодо обміну готівкової валюти на безготівкову відбулася 12 вересня. Нацбанк запропонував банкам 100 мільйонів доларів, і 11 фінустанов, знову ж таки, системно важливих, скористалися цією опцією.
Крім того, 12 вересня НБУ обмінював банкам також євро. Не можна сказати, що попиту на європейську валюту немає взагалі, проте він суттєво нижчий, ніж на американську — у цій операції взяли участь лише сім банків, і вибрали вони із запропонованих 100 мільйонів євро лише 72 мільйони.
Попит не визначає пропозицію
Перше питання, яке виникає в ситуації, що склалася, — чому в принципі виник дефіцит валюти?
З початком російської воєнної агресії в Україні підвищився попит на валютну готівку, яку бізнес і населення розглядали як страховку від девальвації гривні та інфляції. Нацбанк, щоб запобігти ажіотажу заморозив обмінний курс на рівні 29,5 гривні/долар і запровадив низку обмежень на валютні операції.
Однак згодом, коли паніка заспокоїлася, регулятор почав поступово знімати обмеження. Крім того, 21 липня НБУ підвищив офіційний курс долара до 36,6 гривні. Після офіційного курсу виріс і ринковий, і до кінця липня долар торгувався вже на рівні 42 гривень, а за євро на готівковому ринку просили 43 гривні.
Але й цей ажіотаж незабаром вщух, курси готівкових долара та євро опустилися приблизно до 40 гривень.
Проте у серпні — вперше за довгий час — попит на готівкову валюту суттєво перевищив її пропозицію, зазначив у коментарі “Апострофу” керівник аналітичного департаменту Libertex Group Андрій Шевчишин. За його словами, дефіцит валюти, що утворився, пов'язаний з цим підвищеним попитом населення, яке знімає валюту зі своїх рахунків, а також намагається її купити в готівковому вигляді.
За словами аналітика компанії “Центр біржових технологій” (ЦБТ) Максима Орищака, по суті, попит на валюту почав зростати після 21 липня, коли було підвищено офіційний курс одразу на 25%.
“Потім, з 27 липня НБУ дозволив банкам продавати в готівковому сегменті валютного ринку половину купленої в українців з 13 квітня безготівкової валюти додатково до продажу придбаної з цієї ж дати готівкової валюти, — сказав експерт у розмові з виданням. — Як нам говорили в офіційних коментарях, це рішення мало сприяти збільшенню пропозиції у готівковому сегменті валютного ринку та сприяти зниженню девальваційного тиску, але, по факту, просто почали вимивати із системи валюту, розуміючи, що гривня падатиме. Виходить, що НБУ сам підтримав процес відтоку готівки з банківського сектору”.
Водночас додав Орищак, такі дії регулятора були потрібні для того, щоб для стабілізації валютного ринку йому не довелося витрачати золото-валютні резерви.
До речі, з 6 вересня НБУ дозволив банкам продавати вже не 50% від усього обсягу валюти, яку вони купили у населення, починаючи з 13 квітня, а всі 100%. У Нацбанку заявили, що це рішення було ухвалено з метою стабілізувати ситуацію у готівковому сегменті валютного ринку. Однак фактично на пропозицію валютної готівки це рішення не вплинуло, оскільки, як виявилося, банки навіть без цього мали її нестачу.
Таким чином, до початку осені на валютному ринку України склалися передумови появи дефіциту готівки.
“Сформувалася критична маса, яка вийшла на ринок. У тому числі через відсутність альтернатив для вкладення. Банки не пропонують нормальних ставок, ми бачимо, які відбуваються розміщення ОВДП (на аукціоні 6 вересня Мінфін зміг продати військові облігації лише на 47,3 мільйона гривень, що стало найнижчим показником у 2022 році — “Апостроф”), і людям, які перебувають під інфляцією що зростає, залишається тільки йти у валюту”.
Від себе додамо, що нещодавній прогноз Міністерства економіки про те, що до кінця 2023 року курс долара зросте до 50 гривень, також міг сприяти збільшенню попиту на іноземну валюту.
Швидко не вийде
І тепер регулятор вирішив ліквідувати дефіцит готівкової валюти, надаючи її комерційним банкам.
“Зараз у НБУ, знову ж таки, як нам дають офіційні коментарі, є можливість поповнити резерви банків. Питання лише у термінах постачання валюти, — розповідає Максим Орищак. — Операції з підкріплення кас банків готівкою будуть здійснюватися за допомогою торговельно-інформаційних систем Refinitiv, що використовуються банками для операцій на міжбанківському валютному ринку”.
Таким чином, відкритим залишається питання, коли брак готівкової валюти буде усунуто.
“Ринок насичуватиметься, але не швидко, — попереджає Андрій Шевчишин. — 100 мільйонів доларів — це небагато, якщо врахувати, що у нас перекіс становить понад 500 мільйонів”.
Але НБУ обіцяє проводити операції з обміну готівкової валюти на безготівкову доти, доки банки зберігатимуть таку необхідність. Головне, щоб валютна готівка не закінчилася в самого Нацбанку.
Також не хотілося б, щоби проблему дефіциту готівкової валюти вирішували за рахунок золото-валютних резервів НБУ.
“Але на валютні резерви це (операції щодо надання готівкової валюти банкам) не вплине”, — запевнив у розмові з “Апострофом” інвестиційний банкір та фінансовий аналітик Сергій Фурса.
Наразі основним джерелом поповнення золото-валютних резервів є міжнародна фінансова допомога. У серпні Україна отримали від західних партнерів майже 4,8 мільярда доларів, що стало найбільшим місячним траншем з початку війни.
При цьому західна допомога — це безготівкова валюта, тоді як готівка НБУ, очевидно, отримує іншими каналами. Проте, як і у випадку із комерційними банками, зараз банкноти не можуть доставлятися в Україну літаками. Однак сподіватимемося, що логістичних проблем регулятор не має.
Також сподіватимемося, що незабаром дефіцит готівкової іноземної валюти буде ліквідовано. Поки що, в умовах її нестачі, курс готівкового долара продовжує зростати. Станом на 13 вересня він складав 41 гривню.