Уперше з початку великої війни колишній голова “Нафтогазу” Андрій Коболєв повернувся в Україну й одразу отримав підозри від Національного антикорупційного бюро та Спеціалізованої антикорупційної прокуратури в розкраданні майже 230 млн грн.
Ця сума — частина премії за перемогу в Стокгольмському арбітражі над російським “Газпромом”, яку він начебто виписав сам собі, паралельно ввівши в оману наглядову раду найбільшої державної компанії.
Обвинувачений вважає справу політичною, але наголошує, що довіряє незалежним антикорупційним органам і вірить, що буде виправданий. 23 січня Вищий антикорупційний суд став на його бік, відмовивши прокуратурі в арешті Коболєва.
За що колишнього голову “Нафтогазу” хочуть ув’язнити на 7-12 років та як він планує захищатися?
Премія за Стокгольм
Справа, у рамках якої Коболєва звинуватили в розкраданні 229 млн грн, стосується виплати премій за перемогу в Стокгольмському арбітражі над “Газпромом” у 2018 році.
Тоді українська компанія відсудила в російського газового монополіста 4,6 млрд дол у справі про транзитний контракт. У тому ж році наглядова рада державного “Нафтогазу” затвердила рішення про виплату премій правлінню НАК.
Передбачалося, що розмір винагороди становитиме 1% від суми виграшу, тобто 46 млн дол або 1,27 млрд грн. Згодом Коболєв заявив, що отримав лише першу частину виплат, а решта начебто була заморожена через політичний тиск.
Щодо отримання першого траншу жодних питань нема. Із загальної суми — 21 млн дол — тодішньому керівнику “Нафтогазу” заплатили 261 млн грн, що за тодішнім курсом перевищувало 10 млн дол.
У тому ж 2018 році за заявою депутата від ОПЗЖ Василя Німченка Національне антикорупційне бюро відкрило кримінальне провадження, але підозру в цій справі Коболєв отримав лише 19 січня 2023 року.
У чому його звинувачують?
Сам себе преміював
За версією детективів НАБУ, Коболєв видав незаконний наказ про преміювання співробітників, на підставі якого сам отримав 261 млн грн.
Ця сума начебто перевищує нормативно визначені розміри таких виплат — 37,48 млн грн. Таким чином, вважає слідство, Коболєву всупереч закону переплатили майже 230 млн грн.
Детективи НАБУ наголошують, що ключова проблема — порушення постанови Кабміну, яка обмежує суму річної премії керівника компанії 24-ма окладами. Сума ж 261 млн грн суттєво перевищила допустимий рівень винагороди.
Адвокати Коболєва впевнені, що він не порушував згадану постанову.
За їхніми словами, документ у тій редакції містив пункт, який дозволяв виплачувати винагороду коштом чистого прибутку компанії, якщо таке рішення ухвалила наглядова рада державної компанії.
Захист екскерівника “Нафтогазу” наголошує, що звинувачення про виплату собі премії теж не відповідає дійсності.
Коболєв відмовився надати ЕП коментар щодо справи, “щоб не зашкодити слідству та собі”.
Андрій Коболєв на засіданні суду щодо обрання йому запобіжного заходу
ДЖЕРЕЛО: ESPRESO.TV
Наглядова рада на боці Коболєва
“Насправді рішення про це ухвалила наглядова рада “Нафтогазу”. Коболєв як голова правління тільки подав наглядовій раді прохання про розгляд питання нарахування премій, але самостійного рішення ухвалювати не міг.
Наглядова рада мала незалежних юридичних радників, достатньо часу та компетенції, щоб ухвалити зважене рішення, яке відповідало світовим практикам”, — наголошують адвокати звинуваченого.
Після вручення підозри за Коболєва заступилися й колишні члени наглядової ради “Нафтогазу” Клер Споттісвуд, Бруно Лескуа та Людо Ван дер Гейден. Вони спростували тезу, що колишній голова правління начебто ввів їх в оману.
Вони наголосили, що премія була виписана відповідно до світових практик корпоративного управління.
“Ці премії були схвалені одноголосно всім складом ради, включно з незалежними членами і членами, призначеними урядом України, які представляють його інтереси”, — наголошується в їхній заяві.
У підсумку сторони обвинувачення та захисту змогли представити свої аргументи під час обрання запобіжного заходу Коболєву у вигляді тримання під вартою. Справу 19 і 23 січня розглядав Вищий антикорупційний суд (ВАКС).
Прокурор Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП) просив арештувати Коболєва або встановити заставу в розмірі 365 млн грн, однак ВАКС став на бік звинуваченого та відпустив його додому.
У САП уже заявили, що планують оскаржити це рішення. Там вважають, що, перебуваючи на волі, Коболєв може перешкоджати слідству або виїхати з країни.
Чому Коболєв повернувся в Україну
Під час судового засідання стало відомо, що принаймні з лютого 2022 року Коболєв перебував за кордоном і повернувся в Україну лише в січні 2023 року. Через кілька днів після цього він отримав підозру від НАБУ та САП.
Чому він вирішив повернутися? Коболєв стверджує, що знав про справу і начебто приїхав, щоб уникнути спекуляцій та захищатися в суді.
“Розуміючи, що триває підготовка підозри, одразу повернувся в Україну, аби не давати привід для звинувачень, що я кудись утік чи ховаюся”, — написав він у Facebook.
Утім, його неочікуване для багатьох повернення породило низку конспірологічних теорій. Мовляв, його спеціально виманили, щоб відправити за ґрати. Одна з версій — що за цим стоїть Офіс президента (ОП).
За даними джерел ЕП, після приїзду в Україну Коболєв дійсно мав зустрічі з представниками Офісу президента.
На них, як зазначає один із співрозмовників, наближений до ОП, обговорювалася можливість його залучення до команди віцепрем'єр-міністра з відновлення України Олександра Кубракова.
Екскерівника “Нафтогазу” бачили відповідальним за енергетичний напрямок. У якій формі це могло бути реалізовано — не відомо. Утім, після отримання підозри та початку судового процесу ця ідея втратила сенс.
Якою могла бути роль працівників ОП у врученні підозри? Прихильники Коболєва припускають, що до справи може бути причетний заступник керівника Офісу президента, який не брав участі в зустрічах і міг діяти з особистих мотивів.
Ідеться, зокрема, про куратора правоохоронного сектора Олега Татарова, метою якого начебто може бути дискредитація двох реформ, які суспільство вважає успішними.
Мовляв, якщо провина Коболєва буде доведена і його ув’язнять, то це означатиме провал корпоративної реформи. Це підтвердить, що наглядові ради в держкомпаніях неефективні, бо “в них під носом крадуть сотні мільйонів гривень”.
Якщо Коболєв переможе, то це свідчитиме про провал антикорупційної реформи і некомпетентність НАБУ та САП. “Це ситуація win-win у будь-якому разі”, — каже співбесідник ЕП, близький до ексголови НАК.
На підтвердження цієї версії він наводить факт, що підозру екскерівнику “Нафтогазу” підписав не голова САП Олександр Клименко, а його заступник Андрій Синюк, якого пов’язують з Татаровим.
Таку версію просувають прихильники Коболєва та його захисники, однак реальність може виявитися простішою. Після свого призначення Клименко реанімував велику кількість гучних справ, які не рухалися за часів його попередника.
Це стосується і розслідування щодо формули “Роттердам+”, і справи колишнього голови НБУ Кирила Шевченка. За цим принципом у НАБУ вирішили повернутися і до справи Коболєва.
Цікаво, що сторона Коболєва вірить у неупередженість ВАКС, НАБУ та САП і планує доводити свою правоту в суді.
Є ще один варіант розвитку подій, який виглядає ідеальним для Коболєва. Керівник САП міг би ініціювати закриття справи, якщо зануриться в її суть і дійде висновку, що доказів провини недостатньо.
Однак судячи з намірів прокуратури оскаржити рішення суду щодо запобіжного заходу Коболєва та добиватися його арешту, такий сценарій виглядає малоймовірним. Принаймні поки що.
Микола ТОПАЛОВ