Постоянный адрес: http://ukrrudprom.ua/analytics/YAk_Metnvest_kinuv_pratsvnikv_Azovstal_v_okupovanomu_Marupol.html?print

Як “Метінвест” кинув працівників “Азовсталі” в окупованому Маріуполі

Редакція 18:35 09 августа 2022 года
Колишній працівник металургійного комбінату “Азовсталь” продовжує боротися за правду і намагається змусити “Метінвест” вчинити з покинутими людьми правильно. Публікуємо його листа без скорочень.

29 червня я написав листа з приводу невивезених керівництвом комбінату “Азовсталь” з Маріуполя трудових книжок, у зв'язку з чим деякі маріупольці вже мають проблеми з Пенсійним фондом України щодо підтвердження пільгового стажу до 1999 року за списками №1 та №2 (з 1999  року пільговий стаж відображається у довідці ОК-5 Пенсійного фонду), а також порушив питання неможливості дистанційного звільнення з комбінату, а обов'язкового особистого приїзду до Запоріжжя, що для багатьох співробітників просто неможливо у нинішніх реаліях.

Натисніть, щоб побачити документ повністю

Звичайно, як і очікувалося, чіткої відповіді на поставлені питання від керівництва компанії Метінвест не було.  Натомість усі прочитали чергову піар-статтю як компанія працевлаштовує та переучує всіх поспіль на токарів та фрезерувальників.  Не хочеш бути токарем, значить не бажаєш працювати, вільний, все що могла, компанія тобі зробила.  Тему дистанційного звільнення з комбінату компанія взагалі замовчує та обходить стороною, можливо, таким чином вона намагається зберегти трудовий колектив?  Для багатьох співробітників, хто в Україні хочу сказати, що розрахуватися з комбінату можна через центр зайнятості за місцем вашої тимчасової реєстрації.

У липні пройшла інформація, що через гарячу лінію Метінвесту можна замовити довідки про підтвердження стажу для оформлення пенсії за списками №1 та №2.  Потрібно було вказати відділення Нової пошти та комбінат обіцяв надіслати довідки протягом 10 днів, доставка природно за рахунок одержувача.  Люди почали масово замовляти.  Яке ж було здивування, коли надійшли перші довідки.  Цілий пакет документів.  Так звана довідка у вигляді відповіді на запит, що документів, що підтверджують, немає, стаж підтвердити неможливо.  Свого роду культурно надіслали подалі.  Причина — бойові дії в Маріуполі через агресію РФ, що унеможливило вже з 26 лютого 2022р.  доступ до трудових книжок співробітників, матеріалів з атестації робочих місць та інших документів дирекції з персоналу.  Про це складено два акти від 28.02.2022р.  Зверніть увагу на дату, вказану в актах — з 26.02.2022 року.  У цей час у місті була вода, газ, електропостачання.  Про блокаду ще й мови не було.  Та що там говорити, якщо люди на роботу в завод ходили до 7 березня, а ці 26 лютого вже доступу до документів не мали.

Натісніть, щоб побачити документ повністю

Натісніть, щоб побачити документ повністю

Цинізм і нахабна брехня.  Директор з персоналу Голтвенко стверджує, що він поїхав 7 березня, але ж питання зовсім не в цьому.  Він навіть не розуміє, у чому його вина як керівника.  А вина його в тому, що він не організував вивезення документів із дирекції з персоналу.  І особисто мені за великим рахунком, та й, мабуть, усім азовстальцям байдуже, коли Голтвенко покинув Маріуполь. Важливо виконав він свої обов'язки як керівник чи ні. Ні не виконав, внаслідок чого тисячі працівників тепер мають проблеми щодо оформлення пенсій.  І ще вистачає нахабства розсилати співробітникам такого роду відписки, за які людина, між іншим, ще має заплатити Новій пошті за доставку.  Багато хто, дізнавшись у колег про зміст листа, просто не пішли на Нову пошту його отримувати.  Нам усім залишається чекати на рішення Кабінету міністрів про порядок підтвердження стажу роботи для нарахування пенсії на пільгових умовах за списками №1 та №2 для осіб, які працювали на окупованих зараз територіях.  Компанія Метінвест проблему, яка виникла внаслідок бездіяльності своїх посадових осіб, переклала на плечі держави.

Ну і останнє, про що я писав, про людське ставлення до металургів, колишніх і нинішніх працівників металургійних комбінатів Маріуполя.  Піаритися і брехати можна нескінченно.  Це стиль багаторічної роботи Метінвесту.  Нещодавно власник СКМ Рінат Ахметов оголосив про закриття медіа-бізнесу. Яке ж було здивування, коли оприлюднили розміри компенсацій журналістам і співробітникам, що звільняються, а їх близько 4000 осіб:

“З особистої ініціативи Ріната Ахметова, кожен співробітник Медіа Групи Україна отримає вихідну допомогу у розмірі від 3 до 12 місячних окладів, залежно від кількості років спільної роботи. Це кратно більше, ніж передбачено чинним законодавством (за законом, при звільненні має бути виплачено один)  місячний оклад). Розмір вихідної допомоги трудовому колективу безпрецедентний для українського медіа-ринку”, — йдеться у повідомленні.

Для розрахунку окладів за основу буде взято саме “довоєнні”, середньомісячні зарплати працівників за 2021 рік.

SCM також гарантує виконання всіх інших фінансових зобов'язань перед колективом Медіа Групи України, включаючи нарахування виплат за невикористані відпустки.

Безперечно, ніхто не сперечається, працівники медіа грали одну з ключових ролей у формуванні іміджу компанії.  Але якось це не кореспондується з виплатами вихідної допомоги співробітникам металургійних комбінатів Маріуполя, та й то лише тим, хто зміг звільнитися.  Вихідна допомога металургам-це тільки компенсація невикористаної відпустки. Все.  БІЛЬШЕ НІЯКИХ ВИПЛАТ.  Також зауважу, що працівники Метінвест Бізнес Центру, які були задіяні на маріупольському майданчику та які вирішили самі звільнитися (сюди входять бухгалтери, нормувальники, економісти та ін.) отримали вихідну допомогу до ШІСТИ!  окладів.

А металурги — НУЛЬ!  Ті, які довгі роки заробляли для компанії та власника гроші, виплавляючи чавун та сталь, не отримують нічого.  Це називається — справедливість за корпоративними цінностями Метінвесту та СКМ.  Ось реальне ставлення власника та компанії до людини праці.  Напевно, професія журналіста чи нормувальника для компанії важливіша.  Факти очевидні і з цим уже не посперечаєшся.  Хоча була надія, що напередодні Дня металурга власник і компанія таки ухвалить якісь важливі рішення, щоб підтримати колишніх та де-юре нинішніх працівників маріупольських металургійних комбінатів.  Та ні, не дочекалися.  Тільки як завжди красиві слова та більше нічого.  На жаль.

З повагою,

Северин Ігор Валентинович,

колишній працівник ПРАТ “МК “Азовсталь”, цех ТЕЦ