Мотиви керівництва СБУ
Заява Василя Грицака дещо нагадувала карикатурну оперетку. Навіть, якщо він і не хотів розкручувати телесеріал під назвою “Угадай кого хотіли вбити росотерористи”, йому це вдалося. Тишу СБУшники змогли протримати аж 6 годин, поки інформація не протекла в ЗМІ, що жертвою мав стати Антон Геращенко. На момент написання статті СБУ не підтвердила і не спростувала цю інформацію.
Для чого було розігрувати весь цей спектакль? З точки зору оперативної роботи, сенсу не було жодного. Тому, очевидно, що мотиви були іншими. І їх може бути лише два: підняти значимість служби, або перекрити в ЗМІ іншу більш крикливу тему. І такою темою є повний піарпровал історії з закриттям Липецької фабрики. Якщо мотиви були такими, то Грицак справді відіграв цю історію на відмінно. І про фабрику всі забули, і про СБУ почали говорити в позитиві.
Правда, вся ця історія матиме короткотерміновий ефект. Вже завтра-післязавтра конспірологи почнуть говорити, що все це говорить про заключення миру між Порошенком і Аваковим, інші конспірологи казатимуть, що це потрібно для того, щоб відбілити Геращенка від неіснуючих гріхів і т.д. Нинішня влада уміє робити відносно ефектні одноходівки, а от із серіальністю у нас є глобальна проблема.
Мотиви росіян
Зараз в ЗМІ розпочнеться дискусія чи справді росіяни збиралися вбивати Геращенка (чи якогось іншого депутата). Всі можливі боти почнуть давати свої версії, проте, можна не сумніватися, що Грицак говорить правду і, справді, замах на народного депутата готувався.
Важливо, що замах мав бути демонстративним і депутата мали б вбити за допомогою вибухового пристрою біля під'їзду його власного будинку. Якщо уявити, що це сталося, можна не сумніватися, що ми б ввійшли в новий виток політичної кризи. Частина суспільства кричала б, що треба звільнити Авакова, який не зміг уберегти свого найближчого соратника. Інша частина кричала б, що треба звільнити Грицака, який провалив боротьбу з терористами. І всі ці частини об'єдналися б в одному — давайте негайно міняти Порошенка, бо як жити простому українцю, якщо влада не може захистити навіть найвпливовіших нардепів. Одним словом, як мінімум, пара тижнів інтенсивного срачу нам була б гарантована. Особливо, якщо зважити на те, що тут могли б підключитися фейкові добробати, штатні пікетувальники і інші активні елементи наших інформаційних воєн.
Що не буде зроблено
Нинішня ситуація, на жаль, не буде використана для головного — для спроби зламати дуже поганий тренд, коли суспільство в війні починає звинувачувати владу, а не росіян. Кожна подібна позитивна дія СБУ мала б розкручуватися в двох аспектах: влада турбується про безпеку кожного з однієї сторони, а з іншої — ворог (росіяни) хочуть відібрати у вас мир. На жаль, цей аспект взагалі випадає з наших посилів суспільству. І тут, варто було б по максимуму відпрацювати цю історію. Але цього не буде зроблено. Бо в основу піаркампаній лягає не загальнонаціональний контекст, а виключно одна тема: міряння рейтингом власного мундира.
Виталий ДЯЧЕНКО
