Ющенка отруїли “найближчі люди”

Після відкриття справи по Леоніду Кучмі логічно було б очікувати, що відкриють справу і по Віктору Ющенку. Особливо, якщо взяти за основу версію про особистісні мотиви при відкритті справи. Проте, всі наші джерела в правоохоронних органах говорять про те, що таку справу навряд чи відкриють. Більше того, побутує думка, що головний “удар” по третьому Президенту буде нанесено в більш вишуканій формі. Справа про отруєння Ющенка, яка дала можливість генпрокуратурі опитати близько 10 тисяч осіб завершиться великим “соромом” для Віктора Андрійовича. Є висока вірогідність того, що буде викрито, що насправді ніякого отруєння не було. Або Віктора Андрійовича отруювали найближчі люди. І та, й інша версії уже обговорювалися в пресі. Обидві версії мають велику кількість прихильників серед виборців. А, значить, частина суспільства зможе сказати, що насправді у 2004 році їх обдурили для того, щоб Віктор Андрійович переміг Віктора Федоровича. Більше того, такий розвиток подій стане найбільшим ударом по Ющенку, який і досі відчуває себе ображеним місіонером.

Проте, слід зазначити, що ця справа, так само, як і справа Кучми, не мають нічого спільного із електоральними настроями українців. Політтехнологи нової влади, судячи з усього, не розуміють, що гасла “Кучму — геть” чи “Ющенко — брехун”, неактуальні сьогодні. Виглядає так, що політичні радники пропонують показати дієвість влади з наведення порядку через посадку/судове очорнення тих чи інших особистостей. І на цьому фоні вважається, що народ буде менше говорити про ціни в магазинах, податковий тиск і подорожчання пального. Простіше кажучи, пропонується розширити коло тих, “хто довів країну до такого стану”. Тепер це будуть не лише Тимошенко і компанія, а також інші відомі діячі з минулого та сьогодення.

До чого призведе така політтехнологія? Перш за все до збільшення страху в суспільстві. Можливо на початковому етапі трохи зросте довіра до вертикалі влади. Але в середньостроковій перспективі прірва між життям владної еліти і всіх інших тільки збільшиться. Адже кримінальна справа проти Кучми не йде паралельно із наведенням елементарного порядку в органах влади. Більше того, системного підходу до вирішення соціальних питань сьогодні немає і, судячи з усього, не буде. Тобто з точки зору обивателя посадка навіть такого політика як Кучма — це всього лише красива картинка з телевізора, яка сприймається не як шлях до утворення правової держави, а як внутрішньовидові ігри можновладців. Чи буде хтось виступати проти цього? Ні. Але й симпатій це не принесе.

Другим, не менш важливим наслідком стане те, чого найбільше боялися всі: розпочнеться розкручування маховика репресій. Політтехнологія “вороги влади мають сидіти в тюрмі” не передбачає зупинки на одному чи двох персонажах. Правоохоронці мають весь час доводити свою необхідність, тому вони повинні розкривати заговори, знаходити ворогів і т.д. Зрештою, це всі знають, всі розуміють, але в суспільстві побутує думка, що нас це не торкнеться. Чому? Тому, що ми дуже любимо копирсатися у власній історії, але вона нас нічому не учить.

І останнє. Про перший рік правління Януковича говорилося і писалося багато. І все ж непоміченим пройшов той факт, що Віктор Федорович не хоче навіть думати про те, що він прийшов до керма країни всього на кілька років. І саме це є головною причиною вибору політтехнологій. Саме політтехнологій, бо ідеології тут нема і над нею ніхто не працює.

Вадим ДЕНИСЕНКО