Юнармія: путінський Гітлерюґенд на мінімалках

20 березня українська розвідка повідомила, що Кремль готується залучати до війни в Україні вихідців зі своєї мілітаристської дитячої організації “юнармія”. У наказі міністра оборони рф сєргєя шойгу від 15 березня йдеться про залучення до бойових дій в Україні резерву у віці 17-18 років зі згаданого руху. Причина зрозуміла — брак людей для участі у війні з Україною та небажання відкрито оголошувати часткову чи повну мобілізацію в країні. Це погано в’яжеться з терміном “спецоперація”, яка до того ж іде “за планом”. Кремль риється у запиленому мотлосі зі своєї комори, витягаючи то найманців військових компаній, то “добровольців” з Сирії, то лукашенка. От настала черга “юних патріотів росії”.

Як і більшість вчиненого кремлем у перший місяць вторгнення, ця ініціатива у разі її реалізації не спричинить бажаного результату. Купа підлітків не стане якісним поповненням окупаційних сил. Проте якщо поритися в деталях, ця новина вчергове дає зрозуміти, наскільки гнилу систему примудрився побудувати путін та його поплічники.

Якщо переглянути російські ЗМІ та сайт самої Юнармії, то створюється враження потужної організації, яка ходить стрункими “коробочками” по Червоній площі у Москві, а картинка за потужністю може створити конкуренцію мобілізаційним заходам третього рейху. Ті, як відомо, знали як зробити масштабні шоу. Власне, порівняння з нацистським гітлерюґендом — перше, що приходить на думку, дивлячись на новину про призов юнармійців. На завершальних етапах Другої світової нацисти вдалися до мобілізації дітей, які повинні були виконувати “допоміжну роль” у Вермахті. Фактично вони працювали подавачами снарядів у артилерії, щоб старших подавачів могли перекинути на передову. Там вже був гострий дефіцит кадрів. Не треба бути військовим стратегом, щоб розуміти: подібну роль збираються покласти на дітей і нинішні правителі росії.

 

гітлеру ідея не допомогла практично ніяк. путіну вона допоможе ще менше. І як в усьому іншому, що стосується сучасної росії — проблема в організації роботи російської держмашини. У випадку з юнармією можна виділити кілька аспектів: постійна показуха, дріб’язкові інтриги та змагання за прихильність царя і острах ухвалювати рішення. Але по черзі.

Постійна показуха

З більшістю юнармійців вийде приблизно так само, як з розгалуженою агентурою медведчука в Україні, яку путіну обіцяли перед вторгненням. На ділі виявилося, що лідер руського міра у Києві вправно ховав російські гроші по кишенях і набагато менше переймався справою відбудови імперії. “юнармію” будували найбільш незграбним радянським методом. Через управління освіти та прав дітей по вертикалі спускали директиви про те, що бажано “сприяти патріотичному вихованню” і звісно ж є організація, яка цьому сприяє найбільше. З нею необхідно заключити договори. Щоб натяк був точно зрозумілий надавали кількісні показники по залученню дітей в певний період.

 

На практиці це означає просте. Замість, якщо й не командос, то принаймні непогано фізично підготовлених підлітків з навичками орієнтування на місцевості і виживання у дикій природі (такі знання дають у скаутських організаціях по всьому світі), членами юнармії виявляться син завуча і дочка директора школи, яких у списки записали формально для кількості, і які палатку бачили виключно в серіалах. Призивати таких ризиковано, бо народ “щось запідозрить”, проте ймовірно, що такої мети і немає.

Дріб’язкові інтриги та змагання за прихильність царя

Зараз про це мало згадують, але юнармія не перша улюблена молодіжна організація кремля. Її створили тільки у 2016-му. Прешою ж були “идущие вместе”, пізніше перейменовані у “наші”, які існують з 2005-го. У піар “наших” до певного етапу вкладали шалені кошти. У їхній літній табір на озері Селігер традиційно приїздив особисто владімір путін. Проте впевнений рух “наших” завершився майже в один момент. Цей момент співпав із послабленням впливу у кремлі владіслава суркова і посиленням впливу сєргєя шойгу. Власне, “юнармія” — це організація саме російського міністерства оборони.

Якщо все це спростити, то можна сказати так. Сучасна російська держава — це закрите акціонерне товариство. Але там є різні відділи і вони змагаються за прихильність директора і вплив. При цьому нічого путнього насправді не виробляють. І “юнармія” була потрібна шойгу не сама по собі, а просто, щоб відібрати у конкурента певну галузь і пере направити грошові потоки. Наскільки дієвою може бути така організація — судіть самі.

Острах ухвалювати рішення

Коли путін проводив вже історичне передвоєнне засідання радбезу, було помітно, що над деякими з підопічних він ледь не насміхався. Кожен мав підтримати визнання незалежності “днр/лнр”, але з окремих індивідів це довелося прямо вичавлювати.

Ці люди знають, що будь-яке серйозне рішення обертається ризиками для них, а можлива мобілізація (до якої в підсумку росія вдасться) — це рішення дуже ризикове. Саме тому на нинішньому етапі сина завуча і дочку директорки школи ще не призиватимуть. Однак “юнармія” це ще один резерв.

Якщо слідкувати за російськими публікаціями про цю організацію, то там зазначали, що кількісні показники по членству набивали передусім завдяки залученню вихованців будинків для сиріт. І тут пазл складається. Одна справа відправляти на незрозумілу війну чийогось сина і зовсім інша — сироту, про якого ніхто не спитає у разі “зникнення безвісти”.

З точки зору системи, нічого дивного у цьому й немає. Досі трохи дивно лише те, що багатомільйонний народ нормально почувається у статусі поголів’я на фермі.

 

 

Андрій ГОЛУБ