Rambler's Top100
ДАЙДЖЕСТ

Янукович: Конституційний суд взято. На черзі — прокуратура?

[13:10 09 апреля 2010 года ] [ Українська правда, 9 квітня 2010 ]

Конституційний суд відкрив дорогу для реставрації президентської республіки в Україні.

Своїм рішенням про можливість створення коаліції окремими депутатами КС перекреслив базовий принцип політичної реформи 2004 року — формування влади партіями через парламент за результатами пропорційних виборів.

За скандальне рішення проголосували 13 суддів з 18, які працюють у КС.

Проти з окремою думкою виступив Віктор Шишкін. Він хоч і призначений суддею за квотою президента, але наважився піти всупереч тренду з Банковою. Така позиція Шишкіна не стала сюрпризом, враховуючи, що його молода донька є народним депутатом від блоку Тимошенко.

Решта п'ять суддів з президентської квоти, хоч і здобули свої посади завдяки Ющенку, зараз переорієнтувалися і проявили повну лояльність до Януковича. Навіть Юрій Баулін, чий син є партнером Ігоря Пукшина — головного юриста Банкової часів Віктора Ющенка.

Також підтримав рішення суддя Петро Стецюк, який потрапив до КС за протекцією “Нашої України” в межах парламентської квоти у КС.

Ще четверо суддів не взяли участь у розгляді питання в зв'язку з відпусткою і хворобою. Це Ярослава Мачужак, В'ячеслав Джунь, Василь Бринцев і Анатолій Дідківський.

За недивним збігом обставин, всі четверо були призначені до КС за квотою З'їзду суддів, який перебуває під контролем Василя Онопенка. Таким чином, очевидно, що при розгляді подання свої політичні ресурси включила і друга сторона — Юлія Тимошенко.

Конституційний суд дозволив формувати коаліцію окремими депутатами, виходячи з того, що нардепи потрапили до парламенту як представники українських виборців, а не своїх партій. І присягу складали на вірність народу, а не вождю.

Щоправда, ці ж аргументи чомусь не наводилися восени 2008 року, коли Конституційний суд однозначно визначив, що коаліція формується лише фракціями.

“До складу коаліції (...) можуть увійти лише ті народні депутати, які є у складі депутатських фракцій, що сформували коаліцію. Саме належність депутатів до цих фракцій відіграє визначальну роль депутатських фракцій в утворенні коаліції депутатських фракцій”, — сказав Конституційний суд в рішенні від 17 вересня 2008.

Прямо протилежну позицію КС зайняв зараз.

“Окремі народні депутати України, зокрема ті, які не перебувають у складі фракцій, що ініціювали створення коаліції фракцій у Верховній Раді України, мають право брати участь у формуванні коаліції у Верховній Раді України”, — сказав Конституційний суд у вердикті від 6 квітня 2010.

Таке заперечення суддями самих себе голова Конституційного суду Андрій Стрижак пояснив тим, що, бачте, в 2008 році регламенту Верховної Ради не було, а в 2010 він з'явився, і в ньому була записана можливість створювати коаліцію окремими депутатами.

У першому випадку КС тлумачив саму Конституцію, а в другому — Конституцію і закон про регламент парламенту. Але проблема в тому, що Конституція за цей час не змінилася, а вона має пріоритет над регламентом.

У нинішнє рішення Конституційного суду закладене внутрішнє протиріччя. Аргументи, викладені у мотивувальній частині, не призводять до висновку, зафіксованого в резолютивній частині.

Максимум, до якого могла призвести мотивувальна частина — це дати право входити в коаліцію позафракційним депутатам (у нинішньому парламенті це всього три нардепи), але аж ніяк не членам опозиційних фракцій БЮТ і НУНС.

Але Стрижака не стурбували ні очевидні алогізми, ні навіть розголошення таємниці дорадчої кімнати — адже перший віце-прем'єр Андрій Клюєв оголосив рішення КС за добу до його офіційного оприлюднення. Хоча раніше, в 2007-му розголошення таємниці ставало підставою для звинувачень у порушенні присяги та подальшого звільнення судді Валерія Пшеничного.

Легалізувавши сценарій “тушок”, Конституційний суд розв'язав Януковичу руки для нарощування чисельності коаліції за рахунок депутатів БЮТ і НУНС. Мета, яка очевидно стоїть перед Партією регіонів — довести число „тушок” до такої кількості, щоб нейтралізувати вплив двох інших фракцій, КПУ і блоку Литвина — молодших партнерів по коаліції.

Нескладні підрахунки вказують, що для цього Януковичу потрібно 34 „тушки”.

Так, у складі своїх фракцій до коаліції входять 172 депутати Партії регіонів, 20 з блоку Литвина і 27 комуністів. Відповідно, щоб приборкати КПУ, потрібно 172-ох регіоналів та 20-ох литвинівців підкріпити 34-ма індивідуалами, яких не вистачає до 226. А щоб нівелювати вплив Литвина, то регіоналам і комуністам до 226 потрібно ще менше — 27 тушок.

Мету майже досягнуто. Спочатку Коаліційну угоду підписали 16 депутатів-тушок, потім приєдналися ще троє (Маліч, Зубов, Василенко), згодом з різницею в день — двоє (Бобильов і Кузьменко).

Таким чином, вже зараз коаліція нараховує 21 „тушку”. Щоб нейтралізувати роль Володимира Литвина, достатньо добрати 6 депутатів. Щоб помножити на нуль комуністів — 13 депутатів.

Головна група ризику в складі опозиційних сил — це команда Богдана Губського. Вже зараз до коаліції входять троє людей, яких він рекомендував у список БЮТ — Савченко, Маліч і Черпіцький. Також Губський під тиском регіоналів погодився на відставку свого ставленика з посади голови Київської обласної ради Володимира Майбоженка — і це рішення не було реалізовано тільки після особистого втручання Тимошенко.

Після оприлюднення рішення КС руки у регіоналів розв'язано. Одним з найближчих полігонів застосування нової політики може стати Генеральна прокуратура — останній орган, який вони не взяли під свій тотальний контроль.

Оскільки повноваження нинішнього генпрокурора Олександра Медведька спливають восени, то звільнити його зараз проблематично. Натомість у донецьких існує резервний варіант — відправити Медведька у довготривалу відпустку чи на лікарняний.

На час його відсутності виконувати обов'язки генерального прокурора має перший заступник. Поки тут існує проблема — зараз першим заступником є Сергій Вінокуров, який користується підтримкою комуністів. Але віднині, після роз'яснення КС щодо можливості індивідуального членства в коаліції, Банкова може ігнорувати інтереси КПУ.

Відповідно, одним зі сценаріїв подальших подій може стати рішення відправити Вінокурова з посади першого заступника генпрокурора у почесне заслання — керувати академією прокуратури.

Після чого на посаду першого заступника має прийти Віктор Пшонка, який і стане в.о. генпрокурора на час “хвороби” Медведька.

Пшонка і Янукович — друзі та куми, а син Пшонки Артем — сьогодні депутат від Партії регіонів.

Паралельно розглядається сценарій, що слідство в особливо важливих справах знову візьме в свої руки „донецький” Ренат Кузьмін. А останній помаранчевий оплот на Різницькій Миколу Голомшу буде відправлено прокурором до Рівненської або Львівської області.

Таким чином, Янукович отримає замкнений цикл не лише в економічному, але і в силовому блоці державної влади.

Віктор ЧИВОКУНЯ

Добавить в FacebookДобавить в TwitterДобавить в LivejournalДобавить в Linkedin

Что скажете, Аноним?

Если Вы зарегистрированный пользователь и хотите участвовать в дискуссии — введите
свой логин (email) , пароль  и нажмите .

Если Вы еще не зарегистрировались, зайдите на страницу регистрации.

Код состоит из цифр и латинских букв, изображенных на картинке. Для перезагрузки кода кликните на картинке.

ДАЙДЖЕСТ
НОВОСТИ
АНАЛИТИКА
ПАРТНЁРЫ
pекламные ссылки

miavia estudia

(c) Укррудпром — новости металлургии: цветная металлургия, черная металлургия, металлургия Украины

При цитировании и использовании материалов ссылка на www.ukrrudprom.ua обязательна. Перепечатка, копирование или воспроизведение информации, содержащей ссылку на агентства "Iнтерфакс-Україна", "Українськi Новини" в каком-либо виде строго запрещены

Сделано в miavia estudia.