Який український бізнес переніс виробництво за кордон

В результаті, сотні підприємств перенесли виробництво у більш безпечні області України.

За рік повномасштабного вторгнення було переміщено 800 підприємств, і 623 із них відновили роботу на новому місці.

На початок березня 2023 року найбільше підприємців перенесли свій бізнес до Львівської (24%), Закарпатської (14,5%), Чернівецької (9,8%), Івано-Франківської (8,3%), Хмельницької (7,3%) та Тернопільської (6,3%) областей.

Проте, після покращення безпекової ситуації, деякі підприємства повертаються назад: таких уже 44.

Релокація за кордон

Деякі українські бізнеси пішли далі й вирішили частково або повністю перенести виробництва за кордон.

Раніше БізнесЦензор писав про українські компанії, які відкрилися в інших країнах після повномасштабного вторгнення.

Зокрема, із початку великої війни українські ІТ-компанії відкрили близько 80 нових офісів за кордоном. Понад половину з них — 47 — запустили найбільші ІТ-компанії України.

Серед тих представників IT-сфери, які покинули Україну вже після початку вторгнення Росії, 41% планує повернутися: 22% впевнені в цьому, а 19% вважають даний варіант більш імовірним, ніж ні. Основними умовами для такого рішення ІТ-фахівці називають повне закінчення війни — це важливо для 77% — та помітні покращення в країні, як-то в економічній, політичній, соціальній сферах — на це звернули увагу 45% спеціалістів.

Але слід зазначити, що подібний бізнес має свої особливості й саме цим значно простіший — перед айтівцями не стоїть проблема налагодження виробництва в чужій країні.

БізнесЦензор зібрав підприємства, які перенесли або відкрили виробництво за кордоном з 24 лютого 2022 року.

Одним із перших, хто запустився за кордоном, став виробник охоронних систем Ajax Systems — перший завод компанії за межами України розпочав роботу 1 жовтня 2022 року, і з часом він забезпечуватиме половину всього виробництва продукції.

В Україні Ajax Systems має два виробничих підприємства в Києві, релокація яких у місця, де немає бойових дій, почалася з моменту початку повномасштабної війни.

За словами засновника й гендиректора компанії Олександра Конотопського, Ajax Systems із 2014 року стратегічно розвивалася в концепції light assets, щоб мати можливість за три місяці “розвернутися в будь-якій точці земної кулі”, і поставила завдання вийти на паритетне виробництво продукції в Україні та за її межами.

Водночас, штаб-квартира підприємства, як і раніше, залишається в Україні.

На початок цього року на заводі в Туреччині вже працювало більше 100 людей. Загалом же в компанії збираються забезпечити роботою щонайменше 400 осіб.

Пізніше, в листопаді минулого року, про аналогічні плани розширення своїх потужностей за кордон заявила фармацевтична компанія “Фармак”. Однак про переміщення виробництв із українських заводів не йшлося — лише про будівництво нового виробництва.

Окрім нього, “Фармак” також збирався відкрити мультифункціональний лабораторний комплекс із R&D-центром в Іспанії. Плани ж про відкриття заводу в Європі існували ще до початку війни.

На початку російського вторгнення “Фармак” втратив склад у Київський області. Тоді компанія відзвітувала про збитки на 1,5 млрд грн.

Ще однією компанією, яка вирішила розширитися за межі України, стала група “Гідросила” — найбільший український виробник гідравліки для тракторів, комбайнів, будівельно-дорожніх та комунальних машин у червні 2023 року повідомив про заплановане будівництво заводу в польському Вроцлаві.

Для будівництва заводу в Польщі придбали ділянку площею 1,6 га та практично готову виробничу будівлю — для початку роботи необхідно лише купити нове обладнання.

Із 2017 року у Вроцлаві працює торгова компанія Hydrosila EU, і, хоча до недавнього часу компанія не планувала будувати завод в Європі, наразі такий крок у групі розцінюють як більш вигідний.

За словами власника й голови наглядової ради групи “Гідросила” Павла Штутмана, через зупинку низки українських металургійних підприємств компанія була вимушена купувати основні матеріали та комплектуючі за кордоном. Виготовлену ж із них продукцію потім знову вивозили з України, що формувало додаткові витрати.

Штутман, за досвідом, оцінює вихід на прибутковість нового заводу в Польщі приблизно в чотири роки.

Металургійна група “Метінвест” Ріната Ахметова також заявляла про наміри придбати європейські заводи US Steel Kosice чи Dunaferr. Це мало частково компенсувати втрати маріупольських активів, утрачених через агресію Росії, та дозволити завантажити замовленнями гірничо-збагачувальні комбінати.

Торік компанія купила три склади в Польщі, один у Болгарії, а зараз розглядає можливість відкриття складу в Румунії.

На початку березня 2023 року повідомлялося, що материнська компанія міжнародної вертикально інтегрованої гірничо-металургійної групи — Metinvest B.V. (Нідерланди) — призупинила практично всі стратегічні інвестиційні проєкти через війну в Україні.

Крім цього, група провела деконсолідацію “Метінвест Євразія” та “Метінвест Дистриб'юшн”, її трейдерів у Росії та Білорусі, а також припинила діяльність у цих країнах із подальшим запуском процесу ліквідації розташованих там дочірніх компаній.

Ще одна українська компанія — корпорація “Біосфера”, що є найбільшим виробником товарів для дому в Україні, — у листопаді 2022 року придбала австрійський бренд Alufix у рамках своєї стратегії міжнародної експансії. Тоді ж корпорація купила завод компанії в місті Фегераш, Румунія, та її торговельні філіали в чотирьох європейських країнах.

Потужності корпорації зараз представлені чотирма заводами в Україні та двома — в Європі: в Естонії, яким вона володіє спільно з французькою Groupe Lemoine, та Румунії.

Ну, і наостанок ще один приклад “релокації” з України за кордон: державний концерн “Укроборонпром” розгорнув серійне виробництво 82-мм осколкових мін на потужностях однієї з країн-членів НАТО.

Інформація, де саме виготовляються мінометні постріли з кількістю смертоносних осколків у 2-2,5 раза більшою, ніж повинна мати штатна міна, за зрозумілими причинами, не розголошується.