Rambler's Top100
ДАЙДЖЕСТ

Укрексімбанк звинувачує Ахметова в несплаті 400 млн грн телефонного боргу

[17:45 11 марта 2016 года ] [ Finbalance, 10 березня 2016 ]

В обґрунтування своїх вимог Укрексімбанк зазначав, що відповідач не виконав зобов`язань за облігаціями, внаслідок чого утворилась заборгованість по виплаті відсоткового доходу за облігаціями.

Господарський суд м. Києва розглядає позов Укрексімбанку до ТОВ “ЕСУ” про стягнення 463,2 млн грн. (402,8 млн грн. заборгованості за відсотковим доходом по облігаціям; 49,8 млн грн. пені за прострочення зобов`язань по виплаті; 7,5 млн грн. інфляційних втрат; 3,2 млн грн. 3% річних).

Згідно з матеріалами справи, позивач зазначає, що є власником частини іменних відсоткових звичайних облігацій випущених ТОВ “ЕСУ”, відповідно до зареєстрованого 12.04.2013 (зі змінами від 28.04.2015) Нацкомісією з цінних паперів та фондового ринку проспекту емісії облігацій ТОВ “ЕСУ”, що мають кінцеву дату погашення 19.03.2017 та які були придбані Укрексімбанком на підставі договорів, укладених 24.04.2013.

В обґрунтування своїх вимог Укрексімбанк зазначав, що відповідач не виконав зобов`язань за облігаціями, внаслідок чого утворилась заборгованість по виплаті відсоткового доходу за облігаціями.

Зауважимо, що засновником ТОВ “ЕСУ” є кіпрська компанія UA Telecominvest limited, а кінцевим бенефіціаром — Рінат Ахметов. При цьому ТОВ “ЕСУ” належить 92,79% акцій “Укртелекому”.

03 червня 2013 року група СКМ Р. Ахметова підписала договір про придбання в австрійської групи EPIC 100% акцій UA Telecominvest Limited, отримавши таким чином контроль над “Укртелекомом”. Умови угоди (зокрема, вартість) тоді не розкривалася.

Перед цим — у 2011 році — австрійська група EPIC в ході приватизації придбала Укртелеком у Фонда держмайна, заплативши 10,575 млрд грн.

Ще тоді озвучувалися припущення, що “австрійці” можуть діяти в інтересах донецьких бізнесменів, зокрема, Р. Ахметова. Разом з тим, простежувався певний зв’язок і з тодішнім главою АП Сергієм Льовочкіним.

Звернемо увагу, що Укрексімбанк придбав облігації ЕСУ в квітні 2013 року.

Можна припустити, що, як мінімум, опосередковано держбанк фінансово посприяв переходу “Укретелекому” під офіційний контроль Р. Ахметова.

Не виключено, що це ж саме можна сказати про Ощадбанк. 

Річ у тому, що за неофіційний даними, з 4,6 млрд грн. облігацій ЕСУ (могли випускатися в т.ч. для рефінансування відповідних зобов`язань ще зразка 2011 — “притизаційного” — року) левова частка паперів опинилися саме в портфелі Укрексімбанку та Ощадбанку (по 2 млрд грн. в кожного).

Раніше в компанії СКМ інформували, що термін обігу паперів завершувався в 2015 році, водночас за згодою власників облігацій відповідні строки змістилися на 2017 рік (тобто, по суті, була проведена реструктуризація).

Боргова криза

Зауважимо, що основні бізнеси Р. Ахметова в останні два роки мають значні проблеми з обслуговуванням боргів та знаходяться на різних етапах реструктуризації своїх зобов`язань — на фоні війни на Донбасі, падіння української економіки, суттєвого зниження цін на сировинні товари на міжнародних ринках.

Борги Метінвесту. У квітні 2015 року “Метінвест” — гірничо-металургійний підрозділ СКМ — оголосив, що знаходиться в стані дефолту.

Торік у червні кредитори дали згоду на відмову від свого права висувати вимоги у зв`язку з випадками дефолту до 31 січня 2016 року. Також власники облігацій із погашенням у 2015 році погодили продовження терміну їх погашення з 20 травня 2015 до 31 січня 2016 року в обмін на грошову виплату 25% від номіналу облігацій у липні 2015 року.

Серед кредиторів “Метінвесту” — Deutsche Bank, ING, Natixis, Portigon, UniCredit, Erste, BNP Paribas, Bank of Tokyo-Mitsubishi UFJ, Raiffeisen Bank International, Rabobank, Credit Suisse.

У вересні держателі понад 50% облігацій Metinvest B.V. з термінами погашення в 2016, 2017 і 2018 роках створили спецкомітет.

У листопаді Reuters повідомляло, що переговори “Метінвесту” з кредиторами щодо реструктуризації боргу на 3 млрд дол йдуть “повільно і погано”. За словами одного зі співрозмовників агентства, власники компанії заблокували варіант угоди, який був досягнутий.

27 січня держателі єврооблігацій “Метінвесту” погодилися на реструктуризацію його зобов’язань на 1,125 млрд дол.

Борги ДТЕК. У 2012 році компанія ДТЕК залучила синдикований кредит на 416 млн євро, з яких 135 млн євро мало бути повернено в жовтні 2015 року, решта — в 2017 році. В угоді брали участь чотири банки: Sberbank CIB, Газпромбанк, ING Bank і UniCredit Bank Austria. Як повідомлялося, дата погашення холдингу перед швейцарською “дочкою” Сбербанка — жовтень 2017 року.

Крім того, у 2013 році ДТЕК залучив синдикований кредит на 375 млн дол., з яких 152,5 млн дол. має бути погашено в серпні 2016 році, решта — в 2018 році.

Як писало агентство Reuters у листопаді 2015 року з посиланням на джерела на банківському ринку, перемовини ДТЕК з кредиторами щодо реструктуризації боргів на 3 млрд дол. йдуть не дуже добре і навіть заходять в глухий кут.

Близько третини зобов’язань ДТЕК складають єврооблігації, решта — переважно позики банків, зокрема, голландського ING, італійського UniCredit, австрійських Erste Bank і Raiffeisen Bank, російські Сбербанк та Газпромбанк.

До жовтня 2015 року компанія планувала підписати з банками угоду про відстрочку виплати більшої частини боргу.

Торік у квітні ДТЕК мав погасити євробонди на 200 млн дол. Однак домовився про їх обмін на нові папери з погашенням у 2018 році та відшкодуванням у розмірі 20% від номіналу.

На 2018 рік припадає погашення євробондів на 750 млн дол.

Банк ПУМБ. Наприкінці 2014 року банку ПУМБ, мажоритарним акціонером якого, як і ДТЕК та Метінвест, є Р. Ахметов, також довелося йти на реструктуризацію єврооблігацій на 250 млн дол.

У коментарі для Finbalance заступник голови правління ПУМБ Федот Єременко запевняв, що ПУМБ не кредитує підприємства ДТЕК і Метінвест.

Російські проблеми

Окремий блок боргових викликів Р. Ахметова — російський.

Як звертав увагу Finbalance, російські держбанки та їх дочірні структури в Україні почали судову війну з компаніями Р. Ахметова.

Зокрема, українська “дочка” Сбербанку хоче відсудити 442 млн грн. в низки компаній, що входять в Corum Group (до грудня 2013 року називалася “Гірничі машини”) — машинобудівний підрозділ холдингу СКМ (SCM) Ріната Ахметова. Ще 55 млн грн. вимагає повернути “Промінвестбанк”, який належить російській держкорпорації “Внєшекономбанк”.

Крім того, була інформація, що безпосередньо російський Сбербанк хоче стягнути з “Запоріжсталі” Р. Ахметова 10 млн дол.

Знову ж таки, не варто забувати, що блокуючий пакет в “Метінвесті” (25%+1 акція) після викупу частки в спадкоємців В. Бойка контролює Смарт-Холдинг Вадима Новинського. А “дочка” Сбербанку подавала судові позови проти низки компаній, пов’язаних з В. Новинським (йдеться, зокрема, про торгову мережу “Амстор” та групу “Верес”). Обсяг боргових претензій банку сягав 1,6 млрд грн.

Причому, очевидно, що московські кредитори витягли далеко не всі боргові “тузи”. І дуже показовою є зміна в поведінці росіян.

Ще в травні 2015 року перший заступник голови правління російського Сбербанку (саме російського, а не української “дочки”) Максим Полєтаєв заявляв, що фінустанова готує реструктуризацію кредитів групи “Метінвесту”.

Крім того, торік в лютому агентство Reuters повідомляло, що російський Сбербанк консолідовує на своєму балансі кредити ДТЕК — енергетичного підрозділу СКМ. Йшлося, зокрема, про придбання суми участі Sberbank (Switzerland) в синдикованому кредиті DTEK Holdings Limited на 11,9 млн евро. “Ми знімаємо потенційні ризики зі швейцарської “дочки”, консолідовуючи борг холдинга на балансі головного банку”, — зазначав фіндиректор Сбербанку Олександр Морозов, відмовляючись від більш детальних коментарів.

Далеко не факт, що Ахметов та росіяни не домовилися з економічних причин. Каменем спотикання цілком могли стати політичні чинники. Можливо, Москва таким чином намагається натиснути на Ахметова, щоб він задіяв свій політичний вплив на офіційних осіб у Києві.

Так, зайти без стуку в двері (чи тим паче, відкрити їх ногою), скажімо, на Грушевського, як за часів Януковича, Ахметов уже не може, але впливових лобістів у владних коридорах (зокрема, в уряді) сьогодні він має. Які заборгували йому в т.ч. за неголосування за відставку Кабміну.

А це створює ризик послаблення настійливості окремих представників влади на переговорах з Кремлем.

Водночас, судячи з усього, Р. Ахметов намагається в судах контратакувати росіян.

Як писав Finbalance, 11 лютого Госпсуд м. Києва порушив провадження у справі за позовом ТОВ “Метінвест Холдинг” до ПАТ “Алчевський металургійний комбінат” і ТОВ “Метінвест-СМЦ” про стягнення 5,82 млрд грн.

Водночас уже 12 лютого госпсуд частково задовольнив клопотання позивача щодо забезпечення позову та наклав арешт на кошти ПАТ “Алчевський металургійний комбінат” у сумі 5,82 млрд грн. у низці банків (зокрема, банку ПУМБ, Промінвестбанку, Райффайзен Банку Аваль, Дойче Банк ДБУ, Креді Агріколь, Укрексімбанку, ОТП Банку, ІНГ Банку, Кредит Дніпро, Укргазбанку, Альфа-банку, Сітібанку). До речі, ТОВ “Метінвест Холдинг” клопотало про арешт усіх банківських рахунків ПАТ “Алчевський металургійний комбінат”.

У держреєстрі кінцевим бенефіціаром ТОВ “Метінвест Холдинг” значиться Рінат Ахметов. Також як власник істотної участі фігурує Вадим Новинський.

“Алчевський меткомбінат” входить в групу ІСД. Власниками істотної участі в ньому значаться Сергій Тарута та Олег Мкртчан. Водночас, як відомо, в січні 2010 року С. Тарута та його партнери продали 50%+2 акції “ІСД” групі російських інвесторів на чолі з екс-співвласником Evraz Group Олександром Катуніним. За даними російського журналу Forbes, у 2010 році російська держкорпорація “Внєшекономбанк” (ВЕБ) профінансувала угоду з придбання ІСД на 1 млрд дол.

Боргові міжусобиці з Новинським

Окрема історія — кредитні відносини між Р. Ахметовим та В. Новинським. Не виключено, що між бізнес-партнерами по Метінвесту теж “пробігла кішка”.

Як знову ж таки писав Finbalance, в банку ПУМБ (контролює Р. Ахметов) є боргові претензії до торгової мережі “Амстор” (контролював В. Новинський) на 1,15 млрд грн.

Довідково

Збиток “Укрексімбанку” за 9 місяців-2015 склав 8,33 млрд грн. У 2014 році він задекларував збиток 9,8 млрд грн за нацстандартами фінзвітності та 11,25 млрд грн — за міжнародними стандартами фінзвітності.

Співвідношення резервів до кредитного портфелю юросіб на 01.10.15 становило 64,8%, по фізособам — 319,3%. На кінець вересня 2015 року значення нормативу достатності (адекватності) регулятивного капіталу було на рівні 12,71% (за вимогами НБУ має бути не менше 10%).

Нещодавно Кабмін ухвалив рішення про докапіталізацію Укрексімбанку через ОВДП (які, як запевняла В. Гонтарева, НБУ не буде монетизовувати) на 9,3 млрд грн.

При цьому згідно з попередніми оцінками Мінфіну та Мінекономрозвитку, які озвучувалися влітку, необхідна сума докапіталізації Укрексімбанку за результатами стрес-тесту могла скласти близько 26 млрд. грн (хоча в 2014 році він уже докапіталізовувався на 5 млрд грн).

При цьому згідно з попередніми оцінками Мінфіну та Мінекономрозвитку, які озвучувалися влітку, необхідна сума докапіталізації Укрексімбанку за результатами стрес-тесту могла скласти близько 26 млрд. грн (хоча в 2014 році він уже докапіталізовувався на 5 млрд грн).

Добавить в FacebookДобавить в TwitterДобавить в LivejournalДобавить в Linkedin

Что скажете, Аноним?

Если Вы зарегистрированный пользователь и хотите участвовать в дискуссии — введите
свой логин (email) , пароль  и нажмите .

Если Вы еще не зарегистрировались, зайдите на страницу регистрации.

Код состоит из цифр и латинских букв, изображенных на картинке. Для перезагрузки кода кликните на картинке.

ДАЙДЖЕСТ
НОВОСТИ
АНАЛИТИКА
ПАРТНЁРЫ
pекламные ссылки

miavia estudia

(c) Укррудпром — новости металлургии: цветная металлургия, черная металлургия, металлургия Украины

При цитировании и использовании материалов ссылка на www.ukrrudprom.ua обязательна. Перепечатка, копирование или воспроизведение информации, содержащей ссылку на агентства "Iнтерфакс-Україна", "Українськi Новини" в каком-либо виде строго запрещены

Сделано в miavia estudia.