Rambler's Top100
ДАЙДЖЕСТ

То чи достатньо часу дали ЮВТ на читання справи?

[17:08 11 августа 2011 года ] [ Тиждень, 10 серпня 2011 ]

На тлі останніх гучних справ, які розглядає Печерський райсуд столиці, ще більшої актуальності набуло питання трактування норм кримінально-процесуального закону щодо надання можливості вільного ознайомлення з матеріалами справи підсудному та його захисникові.

На тлі останніх гучних справ, які розглядає Печерський райсуд столиці, ще більшої актуальності набуло питання трактування норм кримінально-процесуального закону щодо надання можливості вільного ознайомлення з матеріалами справи підсудному та його захисникові. Причому позиції, скажімо, адвокатів Тимошенко та прокуратури і суду щодо цього кардинально різняться. (Принагідно як юрист-практик і партнер однієї з найбільших юрфірм України, яка веде велику кількість судових справ, зауважу, що за винятком випадків, коли захист навмисно затягує ознайомлення, такі проблеми, як у Юлії Тимошенко, трапляються досить рідко.)

Нагадаємо, стаття 255 КПК передбачає, що після призначення справи до судового розгляду суддя має забезпечити прокуророві, підсудному, його захисникові, потерпілому, цивільному позивачеві та їхнім представникам, коли вони заявлять про це клопотання, можливість ознайомитися з її матеріалами. Також зазвичай ми, адвокати, посилаємося і на Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод, яка передбачає, що кожний обвинувачений у вчиненні кримінального правопорушення має право на час і можливості, необхідні для підготовки свого захисту.

Важливо згадати, що Законом України “Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини” встановлено: українські суди використовують під час розгляду справ Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) як джерело права. Це означає, що рішення останнього є частиною законодавства України і наші суди мають керуватися ними під час винесення своїх рішень. Таким чином, вочевидь, слід проаналізувати саме прецедентні рішення Страсбурзького суду з цього приводу.

Так, представники Тимошенко великі надії покладають на справу “Хусейн та інші проти Азербайджану”. Справді, Євросуд постановив, “що обставини справи розкривають серйозні проблеми щодо достатності часу та умов, наданих захисту для ознайомлення з її матеріалами під час підготовки до судового розгляду”. Водночас вбачається, що вона не є тотожною до справи екс-прем’єрки. Зокрема, у рішенні зазначено: “За словами заявника, його адвокату був наданий доступ до всіх матеріалів тільки на один робочий день (виділено Авт.)”. Як стверджує інший заявник, він “мав менше ніж 100 годин для вивчення справи, що було недостатнім для повного ознайомлення з усіма доказами”. Поза сумнівом, захист в Азербайджані було поставлено в надзвичайно жорсткі умови. Але заради справедливості слід зауважити, що матеріали тієї справи налічували 22 томи документів (загальним обсягом понад 6200 сторінок), а також 22 відеокасети (кожна з яких містила близько двох з половиною годин відеоматеріалу). При цьому ЄСПЛ, встановлюючи порушення вимог Конвенції, врахував передусім наявність відеоматеріалів, а точніше, фізичну неможливість їх перегляду у відведений термін. Понад те, у рішенні Євросуду також було зазначено: деякі з адвокатів підсудних “заявили, що бачать відеодокази вперше на судовому слуханні, оскільки вони не були надані у їхнє розпорядження стороною обвинувачення до його початку”.

Отже, у справі, на рішення щодо якої намагається посилатися Юлія Тимошенко, ЄСПЛ установив два значні порушення: ненадання учасникам провадження доступу до всіх матеріалів та виділення недостатнього часу для перегляду відеоматеріалів. Вочевидь, захист колишнього прем’єр-міністра не мав таких проблем — на жаль, перемовини стосовно газу не записувалися на відео (хоча, можливо, слід зробити запит у ФСБ?).

Враховуючи висновки у зазначеній справі, доцільно все ж таки дослідити практику ЄСПЛ щодо випадків, “не обтяжених” відеокасетами та ситуаціями, коли захисту взагалі не показали частини матеріалів.

Так, 2010 року в справі “Гаважук проти України” Європейський суд з прав людини встановив, що надані на ознайомлення з її матеріалами п’ять днів є достатнім і розумним терміном. Цитуємо: “Таким чином, суд вважає, що заявник був належно повідомлений про те, у чому він обвинувачується, і йому було надано відповідний час та засоби підготовки позиції захисту”.

У рішенні ЄСПЛ по іншій справі (“Шопс проти Німеччини”, 2001 рік) зазначено (мовою доступного перекладу): “Касаясь производства, предшествовавшего третьему слушанию по проверке законности предварительного заключения, Европейский суд отметил, что все тома дела были направлены адвокату 9 июня 1994 г. после завершения предварительного следствия и предъявления заявителю обвинительного заключения. Адвокат получил на ознакомление 132 основных и 2 дополнительных тома дела минимум за две недели (виділено Авт.) до того, как Верховный земельный суд 30 июня 1994 г. принял решение о продлении предварительного заключения заявителя. Таким образом, адвокату была дана возможность ознакомиться с основной частью, несомненно, объемного дела и соответствующим образом построить защиту заявителя”.

По іншій цікавій справі “Кемпбелл і Фел проти Великої Британії” (1984 рік)ЄСПЛ постановив (мовою доступного перекладу): “Заявитель утверждает, что в ходе разбирательства дела в Совете он стал жертвой нарушения статьи 6 п. 3 “b” и “c”, согласно которой каждому обвиняемому предоставляется право при совершении уголовного преступления “иметь достаточное время и возможности для подготовки своей защиты”… Г-н Кэмпбелл был проинформирован о предъявленных ему обвинениях 1 октября 1976 г., т. е. за 5 дней до начала заседания Совета… Суд считает, что при данных обстоятельствах у заявителя было достаточное время для подготовки своей защиты”.

Не погодився ЄСПЛ із порушенням термінів і в багатьох аналогічних ситуаціях (справа “Падін Жестозо проти Іспанії” тощо).

Загалом, аналізуючи практику Євросуду, слід зазначити, що він досить жорстко підходить до виконання країнами — підписантами Конвенції вимог щодо достатності часу на ознайомлення з матеріалами справи підсудними та їхніми захисниками. Водночас і в набагато більш кричущих випадках, ніж у справі Юлії Тимошенко, він не знаходив порушень термінів у частині їхньої розумності та достатності.

При цьому очевидно, що питання відповідних термінів, щоб не було конфліктів у відносинах “обвинувачення — захист”, підлягає уточненню Верховною Радою внесенням відповідних змін до КПК. Напевно, депутатам слід повернутися до своїх прямих обов’язків — поліпшувати закони, а не намагатися підвищувати своєю присутністю рейтинги обридлих людям ток-шоу.

Роман МАРЧЕНКО, старший партнер ЮФ “Ілляшев та Партнери”, віце-президент Асоціації юридичних фірм України

Добавить в FacebookДобавить в TwitterДобавить в LivejournalДобавить в Linkedin

Что скажете, Аноним?

Если Вы зарегистрированный пользователь и хотите участвовать в дискуссии — введите
свой логин (email) , пароль  и нажмите .

Если Вы еще не зарегистрировались, зайдите на страницу регистрации.

Код состоит из цифр и латинских букв, изображенных на картинке. Для перезагрузки кода кликните на картинке.

ДАЙДЖЕСТ
НОВОСТИ
АНАЛИТИКА
ПАРТНЁРЫ
pекламные ссылки

miavia estudia

(c) Укррудпром — новости металлургии: цветная металлургия, черная металлургия, металлургия Украины

При цитировании и использовании материалов ссылка на www.ukrrudprom.ua обязательна. Перепечатка, копирование или воспроизведение информации, содержащей ссылку на агентства "Iнтерфакс-Україна", "Українськi Новини" в каком-либо виде строго запрещены

Сделано в miavia estudia.