Таємниці “Межигір'я”. Прокладки родини Януковича

Цій публікації передували дві частини.

У першій ми дали змогу читачам переконатися, якими небаченими темпами розвивалося “Межигір'я” протягом першого року президентства Віктора Януковича.

У другій мова йшла про методи ізоляції “Межигір'я” від оточуючого світу, завдяки яким Віктор Янукович живе в своєму всесвіті, наповненому гольф-полями, кінними клубами, боулінгами, яхтовими розвагами, тенісними кортами тощо.

У новій частині розслідування “Української правди” йтиметься про хитромудрі способи, за допомогою яких президент України намагається заховати свою причетність до “Межигір'я”.

Отже, сам Віктор Янукович продовжує публічно відхрещуватися від “восьмого дива світу”, що розкинулося на березі Київського моря в селі Нові Петрівці.

У ході липневої прес-конференції його запитали про резиденцію “Межигір'я”, яка чотири роки тому була виведена з державної власності, а потім перетворилася на будівельний майданчик номер один у всій Київській області.

Янукович відповідати не захотів і порадив звернутися до власників “Межигір'я” за кордоном.

“...А якщо вам треба господарі — то пошукайте їх. Переконаний, що вони знайдуться. Вони інколи приїжджають в Україну”, — сказав Янукович.

Керуючись рекомендацією президента, ми почали детально досліджувати, хто ж ті самі “господарі” з-за кордону. Отриманий висновок не втішив — всі вони мають ознаки фіктивності, а створені лише для того, щоб приховати справжніх хазяїв.

Вказуючи, що власники “Межигір'я” живуть за кордоном, Янукович дотримувався офіційної версії, що резиденція належить київській фірмі ТОВ “Танталіт”, яка на 99,97% перебуває у власності австрійської компанії Euro East Beteiligungs GmbH.

Тобто “Танталіт” — це лише формальна паперова структура, яка уповноважена тримати “Межигір'я” в себе на балансі.

Отже, “Українська правда” придбала документи на фірму Euro East Beteiligungs GmbH у реєстрі підприємств Австрії, ведення якого покладено на комерційний суд.

У Австрії, де діє не декоративна, а справжня демократія, ці матеріали лежать у відкритому доступі та коштують 16 євро.

Директор австрійської материнської компанії, що володіє “Межигір'ям” — брокер віденської біржі Йоган Вановіц. Саме за його підписом подано звіт.

Відповідно до австрійського законодавства, Euro East Beteiligungs GmbH належить до малих підприємств і перебуває на спрощеній системі звітності. Його статутний капітал становить 50 тисяч євро.

У балансі Euro East Beteiligungs GmbH нашу увагу привернув пункт про пасиви.

Отже, розмір зобов'язань Euro East Beteiligungs GmbH перед третіми особами складає аж 30,5 мільйонів євро, тобто понад 300 мільйонів гривень. Ці кошти — запозичення, зроблені власником “Межигір'я”. На жаль, хто саме їх надав, неможливо з'ясувати по балансу, але це може бути свій же офшор родини Януковичів.

Виявилося, що попри масштабну розбудову резиденції Януковича, за документами власник “Межигір'я” є... збитковим. Так, протягом 2009 року вони отримали мінус 7,3 мільйони євро.

Ця сума збитків непорівняно більша за власний капітал фірми, який складає 50 тисяч євро, що є підставою звітувати власнику “Межигір'я” про так званий “негативний” власний капітал, який є ознакою дуже нездорового підприємства.

Іншими словами, за балансом, австрійський власник “Межигір'я” — ніяка не респектабельна компанія, а фактичний банкрут. У них в наявності грошей менше, ніж запозичень, а запозичень набагато більше за власний капітал — в понад 600 разів!

У анкеті до балансу в пункті 5 директор Euro East Beteiligungs GmbH Йоган Вановіц мусив роз'яснити — означає наявність “негативного капіталу” банкрутство чи ні: “Надмірна заборгованість не є ознакою банкрутства з точки зору законодавства про банкрутство у зв'язку з тим, що директор надав позитивний прогноз подальшого існування компанії”.

Враховуючи, що звіт заповнювався у листопаді 2010 року, коли Янукович уже став президентом, а фінансові потоки в Україні почали отримувати нових патронів, не дивно, що австрійська компанія могла сподіватися на “позитивний прогноз”.

У пункті 16 звіту ми бачимо ще одну ознаку фіктивної діяльності Euro East Beteiligungs GmbH — у розділі “кількість працівників компанії” стоїть... нуль.

Тобто ця фірма — це поштова скринька, яка оформлює на себе гроші та приховує реальних власників.

Цікава ще одна деталь. Окрім участі в “Межигір'ї” шляхом заснування фірми “Танталіт”, компанія Euro East Beteiligungs GmbH також значиться засновником московського підприємства IRBIS Ltd (99.26%). Жодних згадок про цю фірму у відкритих джерелах нам знайти не вдалося. Якщо читачам щось відомо про неї, прохання поінформувати нашу редакцію.

Підставні контори з Відня та Лондона

У попередніх публікаціях ми доводили, що згадана фірма Euro East Beteiligungs GmbH, яка є тим самим закордонним власником “Межигір'я” у викладі Януковича, насправді є підставною конторою.

Так, акціонерний капітал Euro East Beteiligung GmbH поділений між двома структурами в пропорції 65% на 35%.

65% належить австрійській компанії Euro Invest Bank, а решта 35% — компанії Blythe (Europe) Ltd з Лондона.

Ми побували за всіма адресами прописки власників “Межигір'я”.

Отже, фірма Euro East Beteiligungs GmbH зареєстрована у Відні на вулиці Грюнгассе, будинок 16. Зовні немає жодних ознак, які би вказували на перебування тут власника “Межигір'я”.

Будівля, яка значиться поштовою адресою Euro East Beteiligungs GmbH

У даному приміщенні квартирується Euro Invest Bank, який на 65% контролює Euro East Beteiligungs GmbH.

Euro Invest Bank — це установа родини Йогана Вановіца. Їхній сімейний бізнес. За комісійні вони готові виступати формальними власниками в інтересах анонімних клієнтів.

При чому, схоже, схильність Вановіца до авантюр зіграла з ним злий жарт — сьогодні він перебуває під слідством в Австрії в зв'язку зі зловживаннями акціями австрійського телекому.

До речі, Вановіц свого часу допомагав братам Клюєвим розвивати бізнес у Австрії — це ще один ланцюжок, який поєднує президента України і його першого віце-прем'єра в царині неофіційних стосунків.

Другий власник у компанії Euro East Beteiligung GmbH — британська фірма Blythe (Europe) Ltd, якій належить 35%.

Донедавна ці 35% фірми Euro East Beteiligung GmbH, тобто “Межигір'я”, належали фірмі з Британських Віргінських островів Blythe Associates Inc. Тій самій, в якої за “дивним збігом обставин” Банкова орендує для Януковича легендарний президентський вертоліт.

Але потім 35% переписали на суміжну компанію Blythe (Europe) Ltd, зареєстровану за більш солідною адресою — в Лондоні.

Отже, британська столиця, Харлі стрит, будинок 29, помешкання В. Також жодних табличок на вході. Тут знаходиться фірма Formations House, яка займається створенням shell-компаній — тобто фіктивних за своєю суттю підприємств, які мають бути фасадом для анонімних клієнтів.

Однією з контор, зареєстрованих за допомогою цього сервісу, і виявилася наша знайома Blythe (Europe) Ltd — другий кінцевий акціонер “Межигір'я”. По своїй суті, ця компанія — це теж просто поштова скринька, яка створена для того, щоб ховати своїх власників.

Будівля, яка значиться поштовою адресою компанії Blythe (Europe) Ltd — другого власника “Межигір'я”

На жаль, у Британії не можна отримати настільки детальні звіти, як в Австрії. Але відомо, що фірму Blythe (Europe) Ltd створив юрист з Ліхтенштейну, який має австрійське громадянство, Райнхард Прокш.

Він же значиться директором Blythe (Europe) Ltd. Кінцевий власник Blythe (Europe) Ltd також губиться в офшорі — це траст з Ліхтенштейну P&A Corporate Services Trust.

Нещодавно “Українська правда” писала про те, що на цей самий траст — P&A Corporate Services Trust — зареєстровано австрійську компанію Activ Solar, яка пов'язана з родиною Клюєвих і будує сонячні електростанції в Україні.

Реєстрація в Ліхтенштейні означає, що кінцевий власник 35% “Межигір'я” перебуває у повній анонімності та безпеці, а також у відносній аурі респектабельності — тому що траст в Ліхтенштейні явно краще Британських Віргінських Островів, які мають репутацію чорної офшорної діри.

Таємниці “Межигір'я”. Сірий кардинал родини Януковича

Отже, як писалося вище, формальним власником “Межигір'я” виступає фірма “Танталіт”, і на 99,97% власником цієї компанії є австрійська фіктивна фірма Euro East Beteiligung GmbH, розслідуванню якої був присвячений попередній розділ.

Але якщо є 99,97%, то в когось є 0,03%.

Власником 0,03% у фірмі “Танталіт” є її керівник, донеччанин Павло Литовченко. Він тримає цю мізерну долю з однією метою — щоб мати формальне право бути також директором “Танталіту”.

Постать Литовченка — це один з ключів, за допомогою якого ми викриємо зв'язок резиденції з Януковичем, що так завзято намагаються приховати.

Отже, Павло Литовченко є міноритарним акціонером та директором фірми “Танталіт”, що володіє “Межигір'ям”, з моменту створення цієї компанії.

Місцем реєстрації Литовченка в Києві є гуртожиток Національного аграрного університету. Але це — не якийсь бомж, на паспортні дані якого була оформлена фірма.

Литовченко — це швидше консильєрі родини президента, який посвячений у її глибинні таємниці та намагається легалізувати їхню власність на сузір'я підставних компаній та осіб.

Зрозуміло, що така довірена людина має бути поряд. Пан Литовченко вже почав просуватися сходами Олімпу. Так, після обрання Януковича президентом він став депутатом Київської обласної ради від Партії регіонів на виборах у жовтні 2010 року та одразу ж очолив одну з комісій.

“Українська правда” двічі з різницею в півроку надсилала Павлу Литовченку запитання щодо його ролі в оборудках навколо “Межигір'я” і двічі не отримувала від нього відповідей.

Паралельно ми продовжували пошук власними силами і сьогодні здобули достатньо доказів, які вказують на причетність Литовченка до родини Януковича.

Так, в ході розслідування “Українська правда” надіслала запит до Київської обласної ради з проханням показати офіційну біографію Павла Литовченка, яку він подав до відділу кадрів після виборів у жовтні 2010 року.

Київська обласна рада задовольнила наше прохання та прислала біографію Литовченка. Все б нічого, тільки нашу увагу привернули дві деталі. По-перше, нам надали біографію, датовану чомусь вереснем 2011 року. По-друге, в декларації доволі детально описано трудовий шлях Литовченка, але період з 2005 по 2008 описано просто словами “приватна юридична практика”.

За допомогою джерел ми з'ясували, що Литовченко надав нам зовсім не ту автобіографію, яка була підготовлена ним при обранні депутатом. Різниця стосується як раз цього періоду, який він описав як “приватна юридична практика”.

У справжній автобіографії Литовченка, яку нам вдалося віднайти за допомогою джерел, детально розписано, ким він працював. Як виявилося, в цей час він був дуже щільно пов'язаний з бізнесом родини Януковича.

Ось ця, розширена біографія Павла Литовченка:За допомогою джерел ми з'ясували, що Литовченко надав нам зовсім не ту автобіографію, яка була підготовлена ним при обранні депутатом. Різниця стосується як раз цього періоду, який він описав як “приватна юридична практика”.

У справжній автобіографії Литовченка, яку нам вдалося віднайти за допомогою джерел, детально розписано, ким він працював. Як виявилося, в цей час він був дуже щільно пов'язаний з бізнесом родини Януковича.

Ось ця, розширена біографія Павла Литовченка:

Зокрема, в 2004-2007 роках Павло Литовченко працював у Асоціації “Донбаський Розрахунково-Фінансовий Центр”. Це структура, на яку оформлено акції вугільно-збагачувальних підприємств, що перебували у власності регіонала Едуарда Прутніка та родини Януковича.

Після поразки Януковича в 2004 році Прутнік вийшов з цього бізнесу, продавши акції старшому сину Януковича Олександру. А після обрання нинішнього президента Асоціація “Донбаський Розрахунково-Фінансовий Центр” стала перемагати на мільярдних тендерах зі збагачення вугілля.

Паралельно з роботою в Асоціації “Донбаський Розрахунково-Фінансовий Центр”, пан Литовченко мав ще одну посаду: з 2005 по 2007 рік він був заступником гендиректора ТОВ “Кепітал Білдінг Корпорейш”.

Ця компанія також має безпосередній стосунок до старшого сина Януковича. Зокрема, засновником “Кепітал Білдінг Корпорейш” є компанія “МАКО”, президентом та господарем якої виступає Олександр Янукович власною персоною. Детальніше про це — у виписках з державного реєстру:

Враховуючи, що Литовченко намагався приховати факти роботи в Асоціації “Донбаський Розрахунково-Фінансовий Центр” та “Кепітал Білдінг Корпорейш”, викликає запитання, чому він це зробив? Чи не тому, що згадка цих двох назв у біографії Литовченка зламає легенду, що Янукович не причетний до “Межигір'я”?

Окрім зв'язків зі старшим сином Януковича, Павло Литовченко має спільні справи з молодшим нащадком президента України.

Так, цього року вперше була офіційно оприлюднена декларація про доходи депутата Віктора Вікторовича Януковича. В самому кінці фінансового звіту значилося, що її складено за довіреністю тим самим Павлом Литовченком.

Більше того, декларація президентського сина підписана не ним, а знову ж таки Литовченком. У цьому легко переконатися, порівнявши автограф у автобіографії Литовченка з закорлючкою під фінансовим звітом Віктора Януковича.

Нашою першою думкою було, що Павло Литовченко був оформлений як помічник молодшого сина Януковича та виконував за нього дрібну роботу. Однак “Українська правда” отримала офіційну відповідь парламенту, що “Литовченко Павло Володимирович у трудових відносинах з апаратом Верховної Ради не перебуває”.

Таким чином, Литовченко з невідомих нам причин посвячений у фінансові справи молодшого сина Януковича. Але якщо ми згадаємо, що він працював у компаніях старшого сина Януковича та водночас очолює фірму, що володіє “Межигір'ям”, стає зрозумілим, що Павло Литовченко — повірений у фінансових справах родини президента.

Як вдалося довідатися “Українській правді”, довіреність Віктора Януковича-молодшого на ім'я Литовченка представляти його інтереси дійсна до 2013 року.

Не дивуйтеся, що на парламентських виборах 2012 року Литовченко буде в списку Партії регіонів. Причина — не лише матеріально заохотити людину, яка стільки зробила для Януковича.

Все набагато банальніше — на всяк випадок родині президента варто заховати за депутатською недоторканістю того, хто знає секрети оформлення власності на головний об'єкт в житті Віктора Януковича — його дорогоцінну резиденцію.

Сергій ЛЕЩЕНКО