Ціна на російський газ

Від СРСР Україна успадкувала частину газотранспортної системи “Уренгой-Помари-Ужгород”. Вартість послуг цієї ГТС входить до складу ціни на газ, який купують держави ЄС.

Для них ціна на паливо як визначалася на західному кордоні СРСР, так і вже двадцять років продовжує визначатися. За українські газотранспортні послуги платить продавець російського газу, а повинні платити покупці.

Це порушення елементарного ринкового закону про те, що продавці не платять, стало причиною “газової війни” між Україною та Росією.

Довелося визначати ціну на газ окремо для України без вартості послуг української частки ГТС. Росія свідомо завищує цю ціну та всіляко ухиляється від достойної оплати українських газотранспортних послуг, бо прагне володіти всією ГТС “Уренгой-Помари-Ужгород”. Аналогічний газопровід у Білорусії Росія вже привласнила.

Досягти згоди трьох сторін дуже просто. Як за таксі платить пасажир у пункті прибуття, так і за українське “газове таксі” повинні платити покупці російського газу.

Тоді однакова для всіх покупців ціна на газ визначатиметься на східному кордоні України. Тоді за ціну транспортних послуг Київ буде торгуватися з державами ЄС без Росії з урахуванням вартості транспортування російського газу в обхід України.

Така простота рішення наштовхує на “чорні” думки-підозри. Комусь в Росії і ЄС вигідно обкрадати Україну через захмарну ціну на газ і мізерну оплату українських транспортних послуг. Комусь і в Україні щось перепадає від “старшого брата”.

Шоу-судилище над Юлією Тимошенко зайвий раз підтверджує такі підозри. Не може склад її злочину визначатися лише перевищенням повноважень.

На момент укладення угод горе-президент катався на лижах, тобто у прем'єра були й повноваження президента. Що мав лижник від захмарної ціни на газ, розслідувати влада не збирається. Чи отримала Тимошенко щось від того “перевищення повноважень”, судилище теж не встановлює.

В ринкових умовах кожен продавець обов'язково стає покупцем, але не кожен покупець може або хоче бути продавцем.

Покупець і продавець юридично рівноправні. Норма цивілізованих стосунків — клієнт завжди правий — не є визнанням зверхності покупця, а підкреслює мудрість продавця у стосунках з покупцями, які не стають продавцями.

Імперська поведінка Росії у торгівлі газом шкодить її іміджу, але й не виправдовує держави ЄС за штрейкбрехерську оплату через Росію послуг української ГТС.

Щоби змусити всі три сторони — продавця, “таксиста” і покупців газу — дійти згоди, можливо, доведеться перекрити газовий кран на західному кордоні України. Перекрити ненадовго і не під час опалювального сезону. Достатньо лише нагадати державам ЄС і Росії про існування між ними України.

І все ж газ — не паливо для побутових потреб, а сировина для промисловості. Так повчав ще Менделєєв. Побутове спалювання газу небезпечне і дороге, тому хай дорожчає доти, доки альтернативні енергоносії не замінять його у побуті.

Однак нехай він дорожчає для всіх однаково. Вибірковість для України створена штучно і лише з політичною та злодійською мотивацією.

Анатолій ПИСЬМЕНИЦЬКИЙ