Сергій Власенко: У Януковича буде жахливий фінал. Але Мубарак чекав цього 30 років

Продовження інтерв'ю з Сергієм Власенком. Першу частину читайте тут: Сергій Власенко: Команду запресувати людину або наїхати дає особисто Янукович

- Свого часу, в 2005 році ви з Юлією Тимошенко були по різні боки в справі Криворіжсталі. Адже ви були адвокатом консорціуму “Індустріально-металургійний союз”, що належав Ахметову та Пінчуку — і який перший раз придбав “Криворіжсталь”. І після помаранчевої революції уряд Тимошенко її реприватизував. Ця історія не заважала вам бути захисником Тимошенко?

— Справді, після інавгурації Ющенка, в лютому 2005 року до нашої юридичної компанії звернувся “Індустріально-металургійний союз”. У мене вже було своє досить скептичне ставлення до Віктора Андрійовича. У той момент я ще не був політиком, я був юристом — людиною, яка надає правову допомогу, не виходячи з політичних уподобань. І консорціум “Індустріально-металургійний союз” запропонував нам контракт на представлення їх інтересів у справі “Криворіжсталі”. Справа була дуже складна. Ми розуміли, що виграти її неможливо.

- Але хіба приватизація Пінчуком та Ахметовим була чесною, коли туди не допустили іноземних інвесторів?

— Моя позиція полягає в наступному — якщо ви хочете скасовувати результати приватизації, то це треба робити законно.

- Тобто ви й зараз вважаєте, що “Криворіжсталь” була віднята “по-беспределу”?

— 100 відсотків!

- Але Тимошенко завжди казала, що це була її ініціатива!

— З точки зору політичної — так, це було питання, ініційоване урядом Юлії Тимошенко. Ми розуміли, що в той момент протистоїмо державі. І коли сьогоднішні видатні парламентські бійці Партії регіонів у памперсах сиділи в Монте-Карло, ми з Льошею Резніковим відстоювали інтереси консорціуму “Індустріально-металургійний союз” в Україні.

Я можу розказати, як приймалося рішення в Господарському суді Києва. Ми сидимо, близько 5 години вечора, у нас три позови розглядаються одночасно. По-моєму, семеро учасників процесу, у кожного по 3-4 юристи, тобто 30 юристів сидить одночасно, повний зал преси. Ми заслухали пояснення по першому позову лише 3 чи 4 учасників процесу.

Справу слухали три судді-бабусі. І одна з тих бабусь каже: “Ну що, перерву, щоб трошки провітрити приміщення?” “Так, 20 хвилин перерва, щоб провітрити приміщення”. Вони виходять. Ми чекаємо. Проходить 20, 30, 40 хвилин — їх нема. Я Олексію кажу: “Льоша, мені здається, що нас там трошечки зараз поимеют”. “Це неможливо”. Я кажу: “Льоша, буде рішення”. “Це неможливо”. Вони заходять хвилин через 50, ми починаємо сідати, а вони кажуть: “Не сідайте, будь ласка. Іменем України…”.

Насправді я знаю точно, хто курував це судове рішення. За розподілом на той момент за судову гілку влади відповідала Рада нацбезпеки і оборони.

При цьому хочу зазначити, що тиску на адвокатів — як зараз — тоді не було. Не було такого “беспредела” по відношенню до опонентів. Були традиційні загрози — “ми до вас пришлемо перевірку податкової інспекції”. “Ну, присилайте”.

- Ви з Тимошенко уже після приходу в її команду обговорювали ситуацію з “Криворіжсталлю”?

— Юлія Володимирівна вважає, що подальший продаж “Криворіжсталі” підтвердив порушення закону при першій приватизації — вдруге комбінат був проданий за рекордну суму в 25 мільярдів гривень.

Я не сперечався з нею. Але я вважаю, якщо Михайло Чечетов давав свідчення, що президент Кучма примушував його це продавати, то Чечетов повинен був за це сидіти в тюрмі, а не зараз махати руками в парламенті. Чечетов визнав факт перевищення своїх повноважень — 365 стаття, вперед и “с песней”.

- Після вилучення “Криворіжсталі” Ахметов з Пінчуком подали скаргу до Європейського суду з прав людини?

— Ми її готували на якомусь етапі, але потім керівництво консорціуму залучило до цього компанію Akin Gump.

ПІСЛЯ СМЕРТІ ГЕННАДІЯ ТИМОШЕНКА МИ ЧОТИРИ ГОДИНИ ЛАЯЛИСЯ З ПЕНІТЕНЦІАРНИКАМИ

- Сьогоднішня лінія поведінки, яку обрала Тимошенко в кримінальних справах, викликає скепсис у частини суспільства. Тому що люди розуміють — не можна лікуватися майже рік і не одужувати, як це сталося із Тимошенко...

— Це не так. Я наведу дуже простий приклад. Припустимо, не дай Боже, вам вирізали апендицит, і ви лежите у себе в палаті. До вас почали приходити друзі, принесли вам апельсинки, бананчики. Ви сидите, спілкуєтеся. Раптом вбігає, боронь Боже, редактор і каже: “Сергію, чому ти не на роботі? У тебе вистачає сил спілкуватися з друзями? Ану бігом на роботу!”. “А в мене шви не заросли”, — кажете ви. “Ніфіга! З друзями спілкуєшся, значить можеш і працювати — іди працюй”. А якщо ці ж шви вам прокурори кожен день розривають, а потім публічно дивуються, чого ж це рана не загоюється?

Ви просто не уявляєте, що відбувається там всередині.

- А що відбувається всередині?

— Вони весь цей час в тюремній палаті і інших приміщеннях, включаючи і процедурні кімнати, тримали відкриті — тобто неприховані — відеокамери. Уявіть стан людини, яка усвідомлює, що вона 24 години на добу не має приватності. Як сказала ця гестаповка Лутковська: “В интимных зонах камер нет”...

- А вони там були?

— Звичайно. Я навожу простий приклад. Ми сидимо з Юлією Тимошенко — я, Плахотнюк і Сас — у кімнаті для зустрічей з адвокатами. І Юлія Володимирівна вирішила зробити з нас фокус-групу та зачитати одне зі своїх звернень. Пройшло хвилини три, в кімнату для адвокатів, яка по закону не повинна проглядатися, прослуховуватися, вриваються пенітенціарники та кажуть: “Если вы будете продолжать разговаривать на политические темы, мы прервем свидание”. Ми як троє сиділи, так мало не впали. Я кажу: “Шановні, а звідки ви знаєте, про що ми говоримо?”. “А от… а ми…” Я кажу: “Що, моніторчики та мікрофончики стоять у вас?”.

Тобто всюди, в усіх приміщеннях знаходяться відеокамери. Ви ж пам’ятаєте відео, де Юлія Володимирівна займається лікувальною фізкультурою? Воно абсолютно відверто знято прихованою камерою. А уявіть собі, що навколо неї, принаймні до останнього часу, в тому числі в тюремній палаті перебували охоронці. Вона спить, а в неї поруч сидить жінка-охоронець. Тимошенко встає, іде поїсти, вона йде за нею. Тимошенко читає книжку, та починає дивитися, що вона читає. Тимошенко пише щось, та дивиться, що вона пише. І так кожен день.

У нас є низка прямих норм закону. Перше — частина 5 статті 110 Кримінального кодексу України — кожен ув’язнений має право на необмежену кількість телефонних дзвінків без обмеження їх тривалості під контролем адміністрації. Єдина ув’язнена в Україні, яка цього права не має — це Юлія Тимошенко.

У травні минулого року помер Геннадій Опанасович Тимошенко. Повірте, це був серйозний удар для Юлії Володимирівни. І коли до неї прибули німецькі лікарі, я вийшов до них і кажу: “Сьогодні процедур не буде”. Аннет Райсхауер відповідає: “Хай нам про це скаже сама Тимошенко”. Вона зайшла на неї подивитися — і вийшла. Все було і без слів зрозуміло. Але в цій ситуації ми чотири години лаялися з пенітенціарниками, щоб вони дозволили Юлії Володимирівні подзвонити вдові Геннадія Опанасовича і просто сказала слова співчуття.

Фото Олександра Прокопенка

- З іншого боку, частина суспільства каже: “У нас немає більше ув’язнених, у яких від передач ломиться холодильник. У нас немає ув’язнених, які роками лежать не в СІЗО, а в окремій палаті лікарні, де їй створені умови 3-зіркового готелю”. Існує в суспільстві така думка...

— Що стосується передач — жодної речі, яка заборонена, ми не передаємо. Передачі передає її родина, інколи — захисники. Але скажіть, будь ласка, у якого ув’язненого в Україні пенітенціарна служба публікує перелік передач? Що це за така фігня? Я б хотів сказати інше слово, але зроблю спробу стриматися.

Можливо, воно зовні й виглядає як золота клітка, але там всередині умови такі, що неможливо перебувати. Якщо Віктор Янукович вважає, що там шикарні умови, я пропоную йому помінятися.

- У вас нема відчуття, що Тимошенко не веде достатньої політичної діяльності? Луценко теж у тюрмі, теж ізольований, але він постійно дає інтерв’ю журналістам, робить заяви з політично значущих питань, навіть веде блог з тюремної камери. На загал виглядає так, що, крім скарг, від Тимошенко жодного іншого сигналу не йде.

— Але Луценко має доступ до телефону. І у Луценка немає такої низки справ.

Я вдячний вам за ваші думки, ми їх врахуємо в подальшому. На свободі вона була дуже активним політиком. А українська влада робить надзусилля для того, щоб обмежити Тимошенко в будь-якому спілкуванні зі світом. Півтора роки до неї не допускають журналістів.

- За півтора роки, які вона сидить, можна було написати новий трактат про “український прорив”...

— А хто вам сказав, що такий трактат не написаний? Давайте ще місяць почекаємо, буде трактат.

- Коли опозиційний діяч ув’язнений, в його ж інтересах постійно спілкуватися зі світом, коментувати події. Ми кілька разів передавали запитання на письмове інтерв’ю Тимошенко — жодної реакції.

— Я переконаний, що найближчим часом буде опубліковано інтерв’ю Юлії Тимошенко в провідному українському виданні “Українська правда”.

Я НЕ ШКОДУЮ ЗА СЕРЕДНІЙ ПАЛЕЦЬ, ПОКАЗАНИЙ ВЛАДІ

- Що чекає особисто вас, вам відомо?

— Насправді прогнозувати процес, який залежить від волі однієї особи, дуже важко. Мене повинні були арештувати, але не очікували такої серйозної міжнародної реакції. Європейці розуміють, що питання не у Власенку, а в тому, що відбувається з українським парламентаризмом.

На жаль, на сьогоднішній день Україна живе за старим сталінським принципом: “Был бы человек, а статья найдется”. Зараз щодо мене фальшується три кримінальні справи. Перша — що я нібито вкрав власний автомобіль. Друга справа — про те, що два роки тому був один епізод, а п'ять років тому був другий епізод, що я нібито наніс одній екзальтованій особі тілесні ушкодження.

- Ідеться про колишню дружину? Ви наносили ці ушкодження?

— Та ні, це повна маячня. До речі, я вдячний всім свідкам у цій справі, які підтримали свої попередні чесні покази. Це абсолютно надумані речі, які просто тупо фальшуються так само, як фальшуються справи Тимошенко.

- “Справу Власенка” зараз розглядають в контексті стосунків України з ЄС. Якби до вас звернулися європейські дипломати з запитанням, чи укладати Угоду про асоціацію, що б ви їм відповіли?

— Моя відповідь наступна: основним принципом Євросоюзу є дотримання європейських цінностей. На жаль, українська влада, особисто Віктор Янукович, зробили все, щоб в Україні було відсутнє таке поняття як європейські цінності. В Україні процвітають бандитські, пацанячі цінності. І Віктор Янукович не повинен бути нагороджений Євросоюзом за те, що він витворяє в Україні.

- Але ж ситуація може змінюватися під тиском інтеграції України з ЄС?

— Я вас благаю! Це хибна теза. Нічого не буде відбуватися, поки Янукович цього не захоче. От і все.

- Ви не думаєте, що ваше позбавлення депутатства — це реакція на середній палець, який ви показали на прес-конференції? Ви не шкодуєте за цей жест?

— Ні.

- Кому він був адресований?

— Діючій владі.

- Чим ви тепер будете займатися, чим заробляти на життя?

— Питання заробітку для мене не стоїть…

- Виходить, ви не можете тепер бути й адвокатом, і перестали бути депутатом.

— Не можу, але мій юридичний диплом у мене Ренат Кузьмін не забрав, бо, на відміну від нього, у мене диплом чесний. Бо в Рената Кузьміна диплом сумнівний, з моєї точки зору. Ви ж знаєте, що за офіційною версією, Ренат Кузьмін нібито був зарахований на перший курс заочного відділення Харківського юридичного інституту в 1985 році. Хоча школу він закінчив у 1984-му.

Ренату Равілевичу не пощастило, бо я в цей час закінчив школу, і я достеменно знаю, що згідно з правилами прийому до вищих навчальних закладів, в цей рік не можна було поступити на юридичний факультет, якщо у тебе не було або двох років стажу, або служби в армії. І відповідно, Ренат Кузьмін законно не міг поступити у 1985 році на юридичний факультет.

- Коли ви довідалися про цей факт в біографії Кузьміна?

— Я якось випадково зайшов на сторінку біографії Рената Кузьміна на сайті Вищої ради юстиції. І мене взагалі його біографія здивувала...

- У нього перша освіта журналіста...

— Він про це взагалі ніде не згадує. Він одразу після школи пішов працювати стажистом у Донецьку обласну прокуратуру. Я пам’ятаю ті часи, це було неможливо без протекції, тим більше — в обласну прокуратуру. При цьому він нібито з 2-го курсу вже працював юрисконсультом на якомусь підприємстві. Я просто нагадую, що це був ще Радянський Союз. Це було законодавчо заборонено — приймати на роботу людину, яка не мала трьох закінчених курсів юридичної освіти.

- Що ви тепер далі плануєте робити щодо диплому Кузьміна?

— Я встиг подати один запит з цього приводу. А далі буду просити колег займатися цим питанням.

- Ваш колишній керівник фракції Арсеній Яценюк оголосив про початок народного повстання. Як ви оцінюєте вірогідність розвитку цього сценарію?

— У суспільстві зростає градус невдоволення тим, що відбувалося за останні три роки. Янукович був дуже майстерний у будуванні цієї “фасадної демократії”, а ще в створенні такої атмосфери заляканості. Аби щось відбулося, треба почати діяти. Якщо люди почнуть виходити на вулиці хоча б у невеличкій кількості, це може дати поштовх подальшим діям.

Позбавлення мене мандату — теж майстерне створення атмосфери страху. Кожен з регіоналів буде сидіти й думати: “Ні фіга собі, вони так швиденько його прибрали. Як же швидко мене приберуть!”.

- А Веревського позбавили мандата з його доброї волі чи ні?

— Наскільки я розумію, так. Йому запропонували, і він пішов. У мене є вкрай неперевірена інформація, за чутками, нібито він отримав серйозну компенсацію у вигляді низки будівельних майданчиків у місті Києві. Мені називали до 18 майданчиків. При цьому, оскільки у нього компанія міжнародна, у нього були певні проблеми, пов’язані з тим, що він є політиком. Думаю, що це було одним із мотивів, чому пан Ахметов не пішов у парламент.

- Веревський отримав майданчики, а що “отримали” ви, крім втрати адвокатського свідоцтва?

— Моїх друзів тягають по цих сфальшованих кримінальних справах в якості свідків, вимагаючи від них показів проти мене. Вони системно працюють проти нас. А ви думаєте, що просто так з'явилися “ведмеді”? До ведмедів у мене було три фальшивих інтерв’ю, опублікованих за один тиждень на сайті Міши Бродського.

Починаючи з лютого 2012 року, мені надходили сигнали від різних людей, що “ты тут будь помягче в защите Тимошенко, и все у тебя будет хорошо”, “А ты сделай полшага назад, не будь так резок в оценках”.

- Це люди з адміністрації президента?

— Це різні люди, які приходять до мене і кажуть: “Сережа, нас попросили передать, мы передали”.

ПИТАННЯ, ЧОМУ УКРАЇНЦІ НЕ ЗАХИЩАЮТЬ НЕ ТІЛЬКИ ТИМОШЕНКО, АЛЕ І САМИХ СЕБЕ

- Наскільки Тимошенко впливає зараз на рішення, які ухвалює фракція “Батьківщина”?

— Впливає.

- Але виглядає, що фракція її ігнорує. Вона була проти закону про вибори, за який проголосувала фракція “Батьківщина” в минулому скликанні. І який не підтримали ви...

— Рішення фракції було голосувати індивідуально за закон про вибори. У Юлії Володимирівни було своє бачення, як треба було діяти в цій ситуації. Однак, ми були обмежені в можливості оперативно отримати інформацію від Тимошенко. Не голосувати було моєю індивідуальною позицією.

На виході з Генпрокуратури. Фото О.Прокопенка

- Яка частина листів, які передає Тимошенко, стають надбанням гласності для фракції?

— Всю інформацію, яку я отримую від неї для передачі далі, поступає адресатам. Якщо є звернення Юлії Володимирівни до фракції, то депутати його почують. Якщо є звернення до Турчинова, то він його почує. Мені, правда, зараз буде трошки складніше, бо я вже практично не член фракції.

- Але заклик Тимошенко не брати мандати після виборів був прихований від депутатів “Батьківщини”?

— Неправда. Я особисто виступав на фракції з цього приводу, сталася дискусія, і позиція Юлії Тимошенко була відома фракції.

- Озираючись назад, Тимошенко виявилася права в цьому заклику не брати мандати?

— Якби опозиція діяла радикальніше в момент підведення підсумків виборів 2012 року, то опозиція могла би бути ефективнішою. При цьому я вважаю: якщо одна людина володіє 5% інформації, а друга — 100% інформації, то зрозуміло, що висновки другої людини є більш обґрунтованими. Тому в цій ситуації Арсеній Яценюк має більше інформації, ніж я. І не можу сказати, що ця моя думка є якоюсь контрдумкою до Яценюка. І плюс, я більш радикальна людина, ніж Яценюк.

- Чи Тимошенко казала вам те, що озвучила Кужель — що вона підтримає Яценюка на виборах президента, якщо сама не буде звільнена до того часу?

— Вона озвучувала мені дуже багато тез, які я зараз не буду обговорювати. Але протягом цієї розмови Юлії Володимирівни з Олександрою Володимирівною я присутній не був.

- Ви не знаєте, чому європейські політики захищають Тимошенко більше, ніж українські громадяни?

— Питання не в тому, чому українські громадяни не захищають Тимошенко. Питання в тому, чому українські громадяни не захищають самі себе? Чому бабуся в Харкові, яка отримує мізерну пенсію, приходить до мене, опозиційного депутата, проти якого її виставили на пікет, і каже: “Сыночек, примите закон об отмене пенсионной реформы”. Я кажу: “Так це ж не ми. А ви за кого голосували, бабусю?”. “За Партію регіонів”. “А чого ж ви до них не йдете?”. “Та вони там десь далеко, а ти з нами тут розмовляєш, синочку”.

- А ви знаєте, чому люди не виходять самі за себе?

— З дуже багатьох причин. Перше — атмосфера страху. Розчарування 2004 роком — друга причина. Третє — люди на грані зубожіння. В 2004 році, що б ми не говорили, був достатньо серйозний середній клас. Який вже не думав, як йому двічі на рік відпочити в Туреччині. Бо це вже було як норма, в людей були якісь автомобілі в кредиті, квартири в кредиті.

Ми з 1991 по 2009 рік пройшли шлях від радянської країни до більш-менш вільної країни з певним більш-менш рівнем достатку. Але ментально ми як суспільство не встигаємо за цим. Люди ще живуть у радянській соціалістичній системі. Яскравий приклад. Один мій колега каже: “А що твоя Юля зробила нам для нашої адвокатури?”. Я кажу: “Друже, а чому ти не поставиш питання — що ти зробив для адвокатури?” Це — споживацька ментальність.

- Який фінал чекає на нинішнього президента?

— Жахливий. Але принципове питання — коли. Мубарак чекав жахливого кінця 30 років.