Що означає легалізація віртуальних активів

Україна знаходиться на четвертій позиції у світі в рейтингу глобального індексу сприйняття криптоактивів, йдеться в дослідженні американської аналітичної компанії Chainalysis, опублікованому в серпні 2021 року.

За цим показником наша країна випереджає США та Китай, які в рейтингу посідають восьме та 13 місця відповідно.

В Україні — найбільший обсяг транзакцій з криптоактивами серед учасників ринку у світі. А ще ми в топ-10 країн з найбільшим заробітком на біткоїні у 2020 році.

Щоденно в Україні обертається криптовалют (або віртуальних активів) на 1 млрд грн. Водночас наразі галузь знаходиться поза правовим полем. Змінитися ситуація може лише після підписанням Президентом Володимиром Зеленським закону “Про віртуальні активи”. Відповідний законопроект №3637 Верховна Рада прийняла в другому читанні 8 вересня.

Законопроект “Про віртуальні активи” легалізує віртуальні активи, наприклад криптовалюти або NFC-токени, а також задіяний у цій сфері бізнес, які наразі перебувають поза законом.

Водночас закон не легалізує криптовалюти як платіжний засіб, про це прямо вказано в законопроекті. Вони також не можуть бути предметом обміну на товари/послуги/майно та роботу.

Єдиним законним засобом платежу в Україні є, і після підписання цього закону буде, гривня. Водночас, як написав глава НБУ Кирило Шевченко, прийняття законопроекту “Про віртуальні активи” — можливість створити прозорий, цивілізований ринок віртуальних активів з сучасною інфраструктурою і захищеними клієнтами.

“Віртуальні активи, в тому числі і ті, що ми звикли називати криптовалютою, отримали певний юридичний статус, а учасники ринку — захист і роботу в правовому полі”, — зазначив Шевченко.

Регулювати новий ринок віртуальних активів буде Міністерства цифрової політики. Окрім того, функції регуляторів цього ринку отримають Національний банк та Нацкомісія з цінних паперів та фондового ринку.

В подальшому на базі міністерства буде створено центральний органи виконавчої влади, який буде формувати політику галузі, ліцензуватиме її учасників та здійснюватиме контроль за постачальниками послуг.

Закон про “Про віртуальні активи” набуде чинності після внесення змін до Податкового кодексу щодо оподаткування операцій з віртуальними активами. Раніше в Верховній Раді було зареєстрований законопроект про оподаткування доходів від віртуальних активів за ставкою 5%, а також про звільнення операцій з криптоактивами від ПДВ.

Після вступу в дію закону, платники податків зможуть легалізувати доходи від продажу віртуальних активів, декларувати їх, а біржі та криптообмінники — вийдуть з тіні. Окрім того, закон відкриває дорогу в Україну міжнародним біржам з багатомільярдною капіталізацією.

Що передбачає законопроект “Про віртуальні активи”?

Закон формує правове поле на ринку віртуальних активів, визначає ключові дефініції цього ринку: правовий статус, класифікацію, права власності, а також адаптує рекомендації FATF з фінансового моніторингу ринку віртуальних активів.

Законопроект №3637 визначає термінологію галузі. Він дає визначення поняттям: віртуальні активи, гаманець віртуального активу, забезпечений/незабезпечений віртуальний актив, постачальники послуг, пов’язані з оборотом віртуальних активів, ринок віртуальних активів та система обороту таких активів та ін.

Наприклад, віртуальний актив — нематеріальне благо, що є об’єктом цивільних прав, має вартість та виражене сукупністю даних в електронній формі.

Вони можуть бути забезпеченими та незабезпеченими. Забезпечені віртуальні активи посвідчують майнові права, зокрема права вимоги на інші об'єкти цивільних прав (підтвердження права власності).

Забезпечені віртуальні активи можуть бути фінансовими — це емітований резидентом України забезпечений віртуальний актив, що забезпечений валютними цінностями (ЗВА (ВЦ); або віртуальний актив, що забезпечений цінним папером або деривативним фінансовим інструментом (ЗВА (ФІ).

Оборот віртуальних активів, що забезпечені валютними цінностями, регулюється Національним банком, а оборот віртуальних активів, які забезпечі цінним папером або деривативами, регулюється Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку України.

Незабезпечені відповідно не посвідчують жодних майнових або немайнових прав.

Постачальники послуг на цьому ринку, в інтересах третіх осіб, зберігають або адмініструють віртуальні активи чи ключі віртуальних активів, здійснюють обмін, переказ, надання посередницьких послуг.

Постачальником послуг на ринку віртуальних активів не може бути компанія зареєстрована в країні-агресорі, тобто в Росії. Керівниками, головними бухгалтерами, власниками часток та бенефеціарами таких компаній не можуть бути громадяни РФ.

Окрім того, громадяни Росії не можуть опосередковано через інші компанії, наприклад з Кіпру, володіти частками в компаніях, які працюватимуть на ринку віртуальних активів України.

Розмір статутного капіталу постачальників послуг із зберігання або адміністрування віртуальних активів чи ключів для резидентів має становити не менше 70 тисяч неоподатковуваних мінімумів (1,19 млн грн), а для нерезидентів — 350 тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (5,95 млн грн).

Розмір капіталу для постачальників послуг з обміну віртуальних активів, або послуг з переказу, чи посередницьких послуг, для резидентів має становити не менше 35 тисяч неоподатковуваних мінімумів (0,6 млн грн), а для нерезидентів — 175 тисяч неоподатковуваних мінімумів (2,95 млн грн).

Перелік валют, на які можуть обмінюватися віртуальні активи визначає Національний банк. Також НБУ визначає перелік валютних цінностей, які можуть бути забезпеченням ЗВА (ВЦ);

Водночас НКЦПФР визначає перелік цінних паперів та деривативів, на які можуть обмінюватися віртуальні активи ЗВА (ФІ). А також комісія визначатиме ЦП та деревативи, які можуть бути забезпеченням ЗВА (ФІ).

Компанії, які надаватимуть послуги пов'язані з оборотом віртуальних активів, повинні отримати дозвіл у регулятора — спеціального органу створеного на базі Мінцифри.

Вартість дозволі залежить від виду діяльності. Дозвіл на зберігання або адміністрування віртуальних активів чи ключів — 8 тис неоподатковуваних мінімумів (136 тис грн) для резидентів і 40 тис (680 тис грн) — для нерезидентів.

На обмін та переказ віртуальних активів — по 5 тис неоподатковуваних мінімумів (85 тис грн) для резидентів і по 25 тис (425 тис грн) — для нерезидентів.

На надання посередницьких послуг — 4 тис неоподатковуваних мінімумів (68 тис грн) для резидентів і 20 тис (340 тис грн) — для нерезидентів.

Постачальник послуг для отримання дозволу повинен: розкрити структуру бенефеціарів компанії, підтвердити джерело походження коштів, якими сформовано статутний капітал.

Компанії, які отримають дозвіл на провадження діяльності з постачання послуг в сфері віртуальних активів будуть занесені до відповідного реєстру, який адмініструватиме регулятор галузі.

Регулятор ринку віртуальних активів отримав повноваження штрафувати учасників ринку.

За здійснення діяльності з обороту віртуальних активів без дозволу розмір штрафу становить від 2 тис до 7 тис неоподаткованих мінімумів.

За надання неправдивої інформації у документах, що додаються до заяви про видачу дозволу на надання послуг, штраф від 500 до 1 тис неоподатковуваних мінімумів.

За порушення строків подання до регулятора інформації про зміну відомостей, внесених до Державного реєстру постачальників послуг, штраф до 1 тис неоподатковуваних мінімумів.

Криптобіржі, обмінники та інших майданчики зобов'язані будуть проводити процедуру авторизації користувачі, з зазначенням: ПІБ, номера рахунку і паспортних даних.

Юрій ВІННІЧУК