Rambler's Top100
ДАЙДЖЕСТ

Руслан Стефанчук: “Усе вирішує Зеленський”

[09:57 23 мая 2019 года ] [ LB.ua, 22 мая 2019 ]

Руслана Стефанчука називають ідеологом партії “Слуга народу”. Політичної сили, яку виборець знає як партію президента Володимира Зеленського та, мабуть, і все.

 “Слуга народу” поки віртуальна — ані членів, ані партійних осередків, ані лідера, який поведе партію на парламентські вибори уже за два місяці.

Сам Стефанчук не приховує, що їх “ідеологія” — усе добре проти всього поганого. Правда, подана під філософією лібертаріанства з ідеєю зменшення державного регулювання та розширення економічних свобод й можливостей громадян впливати на політику. І вже зовсім скоро “Слуга народу” має всі шанси сформувати більшість в українському парламенті. Рейтинги малюють “Слузі народу” поки упевнене лідерство серед інших сил — майже 40% голосів тих, хто вже визначився з вибором. Якщо більше.

Тож аби детальніше поговорити про плани партійного будівництва та команди президента на парламентські вибори, LB.ua зустрівся з Русланом Стефанчуком. Важлива ремарка: розмова відбулася напередодні інавгурації, іще до доленосних рішень щодо розпуску АП, відтак низку питань ми супроводжуємо відповідними ремарками — актуальності своєї вони не втратили.

“Я розумію, що помилки будуть, шишки ми наб'ємо”

Соня Кошкіна: Пропоную почати з останніх подій, які заскочили зненацька. Виглядає так, що “Народний Фронт” перехопив у вас ініціативу щодо розпуску парламенту, унеможливлюючи — як здавалося на момент їх заяви — його.

Це справді була така спроба нав'язати якісь нові правила гри. Я більше спеціалізуюся на цивільному праві, тому вчора (16 травня, — LB.ua) обдзвонив спеціалістів з конституційного права. Вони мені однозначно всі сказали: “Не можна вийти з того, чого немає”. 2016 рік — це був реально юридичний факт припинення існування коаліції. Але ми розуміємо, що недосконалість нашого законодавства призводить до того, що знайдуть 150 інших обгрунтувань, що ніби то вона була, що нові правила нав'язують нову гру і що ми будемо тлумачити інакше. Це вже питання до якості законодавства.

С.К.: Я погоджуюся, що її не існує, але цього факту не було 2016 року зафіксовано юридично. Ви, як правник, повинні розуміти: якщо факт не зафіксований, то вважайте його не було.

Що ви маєте на увазі — “факт незафіксований”? Юридичні факти існують як такі. Не кожен юридичний факт потребує фіксації. Ми не повинні у кожному судовому засіданні доводити, що “Титанік” затонув. Це — факт загальновідомий. Юридична матерія оперує низкою таких загальновідомих фактів. Звичайно, якщо виникне суперечка про цей факт, тоді рішення суду буде визначати. Це, як у математиці: є аксіоми, а є теореми. Ми розуміємо, що 2016 року з коаліції вийшли три фракції, залишилися дві. Елементарним підсумовуванням ми бачимо, що 215 народних депутатів не можуть складати коаліцію.

С.К.: Окружний адміністративний суд Києва вимагав у парламента інформацію про персональний склад коаліції. Спікер Ради, звісно, список не дав. Це була спроба у юридичній площині з категорії теореми перевести у категорію аксіоми. Вона провалилася. Що буде відбуватися далі? Парубій запустив 30 днів для формування нової коаліції, тобто до 16 червня. Чи буде Володимир Зеленський, не дивлячись на це, ініціювати розпуск парламенту, можливо, долучаючи суддю Вовка чи ще когось?

Я можу розповісти про варіанти, не знаючи, що саме вирішить Володимир Олександрович. Тут можливі два сценарії. У президента після інавгурації з'являється юридична можливість розпустити парламент. Це право не оскаржується ніким. Далі — це право буде реалізовуватися виключно з волі Володимира Олександровича. Я би радив йому попрацювати з цим парламентом і “нарізати” йому на тиждень задачі. Якщо він з цими задачами не справляється та саботує їх, тоді вже треба ухвалювати інші рішення. Для мене надзвичайно важливою річчю є ефективність чинних органів. Тому що наш парламент показав, що може діяти ефективно коли треба ухвалити зміни щодо Луценка за день.

Діана Буцко: Що сам Володимир Олександрович каже у розмовах зі своєю командою про розпуск парламенту?

Ми працюємо за стандартною схемою підготовки рішень, готуючи план А, план Б і план С. Звичайно, один з планів — розпуск. Як ними скористується Зеленський, це буде залежати від співпраці, яка буде запропонована цим органам разом з новообраним президентом.

С.К.: Але наступний тиждень буде не сесійним.

У президента є право скликати позачергову сесію.

С.К.: Вам як команді обраного президента вигідний достроковий перезапуск Верховної ради чи невигідний?

Жодна відповідь не буде повною, бо плюси і мінуси є і там, і там. Плюсами є те, що ми реально досягаємо того, чого прагнемо, — повного перезавантаження всієї влади. Ми маємо непогані шанси стати бенефіціарами тих рейтингів, які є. Певні мінуси також є. Швидкість може негативно вплинути на якості тих людей, які будуть заведені до органів влади. Якщо ми не розпускаємо Раду, то у цьому теж будуть певні плюси. Вибори восени дадуть можливість більше згуртуватися. Серед мінусів — протидія з боку парламенту. Можливо, ми втратимо у відсотках, але надолужимо у якостях людей, які будуть заведені до Верховної ради. Остаточне рішення буде ухвалювати Володимир Олександрович.

С.К.: Він буде вирішувати це сам чи за круглим столом? Якщо не сам, то хто сидітиме за цим столом?

Кількість людей, які радять Володимиру Олександровичу, не є дуже великою. Я думаю, обмежується 10 людьми — це наша експертна група, спеціалісти по роботі з медіа. Будь-яке рішення у команді Володимира Олександровича прийматься ним одноосібно на підставі вивчення усіх пропозицій.

Д.Б.: Хто входить до групи радників щодо розпуску Верховної ради?

Юридичні радники — Андрій Богдан, Сергій Нижний. Політичний радник — Дмитро Разумков. Експертних радників представлю я, а також є давні товариші Зеленського. Того, про кого ви думаєте, я ні разу не бачив (мається на увазі Ігор Коломойський, — ред.)

С.К.: Чому ви, до речі, не займаєтеся юридичними питаннями, ви ж хороший правник?

Річ у тім, що для мене більш вагомо запропонувати модель нових відносин держави і людини, яку я заклав собі у голові. Юриспруденція займає дуже багато часу на рутинні речі, а тут у мене є карт-бланш на рутинні ідеї, співпрацювати з цікавими експертами.

С.К.: Ви, як юрист, не могли не спостерігати за процесами в Україні протягом останніх 10 років. Ви прекрасно пам'ятаєте жовтневе рішення Конституційного суду 2010 року про повернення до Конституції 1996 року. За буквою закону це все було правильно, але духу закону не відповідало. Ви не боїтеся, що у випадку, якщо команда Зеленського вирішить провести дострокові вибори (юридичні прогалини ви для цього знайдете), ви просто підете шляхом Віктора Федоровича та товаришів і це погано закінчиться, бо не можна отак ламати через коліно?

Те, що відбувалося і в Україні, і в інших країнах, коли закон підміняє право, це не є дуже добре. Ми повинні усвідомити, що всі речі, які пропонуються нашою командою, не все співмірно не лише з законодавством, а з тим, як буде сприйнято у цивілізованому правопорядку. Якщо щось буде суперечити можу розумінню права, я такі речі радити не буду. Якщо я бачу, що це може дати хороший результат і не входить у клінч з моїм переконанням, то я буду як один з варіантів пропонувати. Є ще одне питання — законності та доцільності, але вони дуже рідко співпадають. Я не прихильник політичної доцільності. Я за те, щоб ніхто, хто прийде після мене, не міг сказати, що я щось зробив не відповідно до закону.

С.К.: Сліди Портнова тут присутні?

Пана Портнова я не знав, не знаю і, думаю, знати не буду.

Д.Б.: Андрій Богдан захищає колишнього власника “ПриватБанку”, через дії якого з української казни довелося виділити 155 млрд грн на докапіталізацію. Ці дії вас ніяк не бентежать?

Є у світі три професії, які не можуть мати оцінки, — священик, лікар і адвокат. Коли ми оцінюємо людину на підставі того, кого вона лікує, захищає чи сповідає, ми не можемо перекладати це ставлення на представника професії. Це робота. Хоча у кожного є внутрішня етика.

С.К.: Що відбувається у команді Зе наразі? Складається враження, численні його соратники й “експерти” мають із ним доволі обмежений контакт і часто коментують ті чи інші питання суто “від себе”.

Думаю, це — хвороба росту, ще не напрацьованих внутрішніх комунікацій. Буває, що я з ним бачуся дуже часто, буває, що не бачимося, але я розумію: так формується графік його зустрічей. Він більше не належить собі. Думаю, скоро все налагодиться. Я розумію, що помилки будуть, шишки ми наб'ємо. Але, як говорив класик, краще декілька років помилок, ніж 28 років саботажу розвитку держави.

Д.Б.: Хто ті люди, які формують графік Зеленського?

Експертний напрямок пропоную я. У нас є люди, які відповідають за міжнародний напрямок.

С.К.: Прізвища у цих людей є?

До цього були долучені Олександр Данилюк, Богдан Яременко (екс-генконсул України в Стамбулі, член партії “Укроп”, — LB.ua), Андрій Веселовський (дипломат, завідувач Центру міжнародних досліджень, — LB.ua).

 

Д.Б.: А глава місії України при НАТО Вадим Пристайко?

Наскільки я знаю, переговори з ним ведуться і він буде включений у роботу з міжнародної діяльності.

“Це нормально, коли кінцеві рішення приймає одна людина”

Д.Б.: Рада працює, новий президент є, а представника президента у парламенті досі немає. Вам відомо чому? (21 травня Зеленський призначив Стефанчука представником у парламенті, — LB.ua).

Не можу про це нічого сказати. Думаю, усе крок за кроком. Ми повинні пройти етап інавгурації, а потім будуть перші рішення.

Д.Б.: Це призводить до того, що з'являються такі люди, як народний депутат Валерій Писаренко, який заявляє на засіданні фракцій, що буде представляти Зеленського.

Це мені нагадує дітей лейтенанта Шмідта. Володимир Олександрович чітко сказав в одному зі своїх звернень, що поки не надав жодній людині мандату на переговори. Усе вирішує він. Можливо, це виглядає не дуже системно, але точно можу сказати, що жодних “договорняків” не повинно бути.

С.К.: Коли ви кажете, що все вирішує він, це мені нагадує Петра Олексійовича, який і швець, і жнець, і в дуду грець. Він сам усе робить і нікому не довіряє.

Це нормально, коли кінцеві рішення приймає одна людина, яка несе за це відповідальність. Гірше, коли вона вказує, як має бути сформульовано оце рішення, не бачачи альтернатив. Люди, які оточують будь-якого лідера, повинні показати йому план А, В і С, плюси і мінуси.

С.К.: Ви зараз фактично відреклися від Писаренка, хоча на фоні депутатів Віталія Купрія і Надії Савченко це є точно світла людина. Що мене дуже здивувало (на ефірі “1+1” це було особливо помітно), коли, наприклад, Володимиру казали: “Лещенко — нехороша людина”. А він відповідав: “Чому ви вирішили, що Лещенко у нашій команді”? Про екс-першого заступника гендиректора Національної телекомпанії України Олександра Харебіна взагалі дивно висловився. Дивно, що він так швидко відрікається від людей. З точки зору керівника, мені здається, це нехороший сигнал для всіх, хто потенційно може хотіти приєднатися до нього.

Д.Б.: Або це свідчить, що він не розбирається у кадрах до того, як їх бере.

Попри те, що я знаю Володимира років 20, плідно ми почали працювати близько року тому. У нього такий підхід, він каже: “Для того, аби мені почати довіряти людині, треба з нею прожити”. Дуже багато людей, які залучалися до команди як експерти, співпрацювали зі мною, вони не співпрацювали з Володимиром. Зрозуміло, що кожен з них асоціював себе з командою Володимира, вносячи туди свої ідеї і, мабуть, мав на це право. Але це не означає, що Володимир знав про існування всіх цих людей. Коли я запрошую людей до команди, мені важливо, що ця людина може дати для загального блага. Тому що всі інші речі, увесь свій мішок бекграунду мусить залишити за дверима. Вийде — забере. Мені здається, що тут теж був якийсь збій інформації.

С.К.: Зеленський не знав, хто такий Сергій Лещенко?

Ні, про Сергія Лещенка, думаю, знав.

С.К.: Я бачила, як на “1+1” він читав з листка прізвища представників своєї команди, і склалося враження, що значну частину він цих людей бачив вперше чи вдруге в житті.

Не знаю, як це виглядало, але ті люди, які були представлені, справді працювали з Володимиром і формували політики в тій чи іншій сфері. Ми з ним формували план на перші 100 днів.

“Ми не боремося за виборця — у цьому наша відмінність”

Д.Б.: Давайте поговоримо про партію “Слуга народу”, ідеологом якої ви є. Поясніть, будь ласка, яка ж її ідеологія?

Я, може, примітивно скажу, це зробити нормальну державу, де є політична воля та нормальні відносини людини і держави, де людина є найвищою цінністю, Конституція дає можливість звернутися до суду і різні блаблабла — усі ці добрі плани, які можуть виглядати як за все добре проти всього поганого, але так живе весь світ. І тільки в Україні розповідають, що з нашим підходом у нас не може бути незалежної судової системи, нормальних відносин людини і держави, що не може жодним чином проводитися референдум, бо ми не доросли до того. Коли Україна здобула незалежність, мені було 17 років. Сьогодні 17 років моїй дочці. Цих 28 років незалежності — як день сурка. Ми щодня прокидалися, і нічого не змінювалося. Країна, де є політична воля і бажання народу, може здійснити все. А у нас 28 років розказували про нашу унікальність, ідентичність, державотворення, ніхто не займався економікою, спілкуванням з народном. Основна місія — зламати систему і запропонувати нову модель економіки, де держава стає сервісом, пропонує іншу якість наданих послуг, запускає приватні ініціативи в усі сфери, де існує судовий захист будь-якої ініціативи, куди прийде інвестор і отримає гарантії, створить робочі місця. Ми маємо унікальну геополітичну ситуацію, коли можемо стати не цікавими всьому світу.

Д.Б.: Ви говорите про весь світ, так ось у країнах з розвиненим парламентаризмом партії формуються за ідеологічними принципами — є праві, є ліві. Якого толку ваша партія? Як виборцям відрізнити вашу партію від “Голосу” Вакарчука, “Народного фронту” чи Радикальної партії Ляшка, який теж хоче зламати все і будувати нову країну?

В основі ідеології нашої партії — лежить ідеологія лібертаріанства.

С.К.: Перепрошую. Володимир Зеленський взагалі знає, що це таке? Він зможе це слово вимовити?

Звичайно. Ми з цього почали формувати наші з ним відносини — ліберальна модель економіки, ліберальна модель відносин з відповідними національними особливостями.

Д.Б.: Зараз ми спостерігаємо активний процес формування нових рухів, “нових облич”. Як ви будете боротися за свого виборця, коли з'являється таке політичне різноманіття?

Ми не боремося за виборця — у цьому наша відмінність. Ми боремося за те, що хочемо запропонувати нову модель відносин в Україні. А вже виборець подивиться, чи це підтримає. Поки те, що ми пропонували, було сприйнято людьми. Ми хочемо, щоб наші слова не розходилися зі справами. У нас немає супер таємних методичок, як заволодіти думками сходу чи заходу. Ми йшли чесно. Ми розуміємо, що кожен собі дофантазовує свою модель, оте, як він собі може бачити.

Д.Б.: По-перше, зміни обіцяли, чи не всі кандидати, за виключенням Петра Порошенка. По-друге, ви, мабуть, прекрасно розумієте, що 73% — не ваше електоральне ядро, що більшість голосів були не за Зеленського, а були проти колишньої влади.

Я б не сказав, що більшість, але погоджуюся, що був протестний електорат.

Д.Б.: Як їх не розтратити чи мобілізувати?

Відмінність тих бачень, з якими йдемо ми, — це те, що треба зробити речі таким чином, щоб відкату назад не було. Не стоїть питання боротьби за електорат. Стоїть питання, щоб запропонувати нову якість політики — відкритої, відповідальної і зрозумілої. Тут ми використовуємо речі, про які говоримо, — і діджиталізація, і відкрите суспільство. Зрозуміло, що парламентські вибори будуть давати можливість більш варіативного підходу і вибору тих чи інших партій. Мені здається, що все рівно будуть тільки п'ять-шість партій у парламенті представлені, якщо не буде змінено законодавство. Останнє навряд чи станеться, бо немає політичної волі.

“Я не розумію, що таке свідомість південного сходу”

Д.Б.: Останні рейтинги показують, що другою є партія Бойка, Медведчука, Рабіновича. Вас це не лякає? Це хіба не відкат назад?

Це тільки перші заміри. Перші заміри влітку минулого року давали нашому кандидату шосте-сьоме місце. Усе ще зміниться. Це буде залежати від того, як вдасться Володимиру Олександровичу і всім нам попрацювати. Ми доведемо, що цей результат надії переросте у результат віри. Якщо це вдасться, то цифри будуть іншими.

С.К.: Біло-блакитний реванш буде. Якщо ви проаналізуєте структуру ваших електоральних прихильників на південному-сході й у центрі, то побачите, що від Бойка “відкусили” досить багато, бо Володимир Олександрович не давав якихось конкретних обіцянок. Це у тому числі на ваші совісті, що другою фракцією у парламенті буде Бойко — це буде навіть не ахметівське крило, а конкретні проросійські сили. А розповіді про те, що ви діджиталізацією перевернете південний схід, виглядають нереально.

Мені здається, що ми можемо говорити про різні підходи, але те, що ми вперше в історії побачили карту голосування, яка є практично єдиною, — це вже є великим досягненням, де країну намагалися ділити на перший, другий, третій сорти, на католиків і православних, російськомовних і українськомовних. Це було голосування не тільки за Володимира Зеленського — це було голосування за ідентифікацію себе як українця.

Д.Б.: Як ви бачите співпрацю з цим крилом “Опоблоку” у парламенті?

Володимир заявив, що він не бачить співпраці з “Опоблоком” у парламенті.

Д.Б.: Останнє соцопитування показує, що 55% українців виступають за прямі переговори з бойовиками “ЛДНР”. А це саме те, з чим йде на вибори “Опоблок”.

Мені здається, це недостатня інформаційна політика на всіх рівнях держави попри те, що у нас є міністерство інформаційної політики. Люди не можуть зрозуміти, що переговори можуть бути тільки з тим, хто здійснює агресію проти України, хто веде війну проти України.

С.К.: Володимир Олександрович казав те ж саме, що треба напряму домовлятися.

Напряму з ким? З агресором?

С.К.: Так, Путін же не визнає, що росіяни є на Донбасі.

Це сфера оборони. Вам треба з іншим експертом говорити.

“У нас достатньо розумних і талановитих людей, щоб ними закрити всі обласні адміністрації”

Д.Б.: Давайте повернемося до теми партії. Як будуть формуватися списки “Слуги народу”?

Ми ще не обговорювали безпосередньо формування списків, але у нас є принцип, який застосовувався для губернаторів. Тут попередня матриця вже напрацьована. Я знаю, що є співпраця з HR-агенціями, буде оголошено, що будь-хто з досвідом може надсилати заявку й отримати шанс на реалізацію. Коли ми почали співпрацювати під час підготовки до виборів, я був здивований, яка кількість талановитих людей відгукнулася. Люди відчули, що вони потрібні. У нас достатньо розумних і талановитих людей, щоб ними закрити всі обласні адміністрації.

С.К.: Це приблизно те ж саме, коли казали, що після Арсенія Яценюка Наталія Яресько стане прем'єр-міністром. Яресько — прекрасна спеціалістка, але приходить до неї якась людина і каже: “Я від Кононенка”. Вона не знає, хто такий Кононенко, і не розуміє, що людину або потрібно послати, або почати розмовляти. Так і тут. Взяти, наприклад, Одеську область й останню історію з відставкою Максима Степанова. Ми прекрасно розуміємо, що Одеська область — сфера впливу групи колишньої “Приват”. Там у них перевалки, припортовий завод та й багато ще чого. Я ніколи в житті не повірю, що зможе Володимир Олександрович призначити туди когось не з орбіти Ігоря Палиці. Це маячня, там жодного HR не буде.

Давайте поживемо і побачимо. Я вам розповідаю про те, у що я вірю

С.К.: Потьомкінське село.

А яка ваша думка? Знову брати зі старих? У нас найбільша біда в Україні у тому, що ми зруйнували систему кадрової підготовки на багатьох рівнях. У нас не існує лави запасних. Це має бути питання номер один, яке треба відродити на рівні державної служби, правоохоронних органів. Зараз ми виходимо з тієї ситуації, яку маємо. Мені здається, що буде чесно дати підтримати когось свого з регіону, аніж запускати чергового парашутиста з Києва.

С.К.: Так він може бути з регіонів, але з орбіти того ж Палиці в Одесі.

Усе можливо. Але коли ви поставите людину, забезпечивши відкритість діяльності і не дасте гарантій збереження, — це теж не комп'ютерна гра, тут не можна на другому рівні зберегтися.

С.К.: Ви, до речі, у що граєте?

Окрім інтелектуалок, типу “2048” чи шахи, в інше не граю.

С.К.: Тоді вам треба з Ігорем Валерійовичем познайомитися. Він теж шахматист, знайдете спільну мову.

“Люди, які потрапляють до Ради часто взагалі не знають, що таке законотворчий процес”

Д.Б.: Знову про партію. Тобто у вас поки немає попередніх списків?

Я думаю, цей принцип буде застосовуватися і щодо списків. Зрозуміло, що у списках будуть люди, які проявили себе і можуть бути корисними для партійного будівництва. Це люди, яких ви знаєте, які ходять на ефіри. Там буде обов'язково представлене експертне середовище. Що б порекомендував я Володимиру Олександровичу? Там має бути представлений потужний пул економістів і журналістів, тому що велика біда нашої Верховної ради, що люди, які туди потрапляють часто взагалі не знають, що таке законотворчий процес: що таке законопроект, яка сфера регулювання, що таке глосарій проекту. У нас за ефективністю народні депутати займають перше місце, а коефіцієнт корисної дії їхніх законопроектів наближається до нуля.

Одна з задач нашої партії — систематизація законодавства. Це не нормально, щоб на 28-ому році незалежності у нас був Житловий кодекс Української РСР. У преамбулі написано: “Сповідуючи ідеї Ленінського комунізму”. 2019 рік на дворі! Щоб у нас був Кодекс законів про працю 1979 року, де передбачені норми видачі молока? Верховна рада мала план законопроектних робіт лише протягом трьох років — у 1997, 1998 та 2002. Ми хочемо принести нову якість і у Верховну раду. У багатьох країнах існують кодифікаційні ради — це науковці, які при Верховній раді мають казати: “Ти ніколи не приймеш цього закону, бо він порушує кодифікацію”. Ми хочемо замінити систему петицій, які не працюють, реальним впливом народного вето.

С.К.: Народне вето — справжнісінький популізм.

Я вам скажу, що ні. Він працює у багатьох країнах. Якщо Верховна рада приймає закони 16 січня, то за допомогою ІТ-технологій народ мобілізується і накладає вето. Для цього достатньо кожну бабцю у селі забезпечити смартфонами.

С.К.: Ви ж розумієте, що у кожної бабці у селі такої штуки немає.

Ми порахували з економістами, що вигідніше кожній бабці у селі купити смартфончик…

С.К.: Ааа! За які гроші?! Це ж бюджетні!

За ті, які будуть вивільнені від проведення паперових процедур голосування, що існують за методичками 18 століття.

С.К.: Це щонайменше через рік — треба у бюджет закладати.

Ми говоримо про комплексні речі на майбутнє, тому що сьогодні система виборів побудована на ідеології 18 століття. Виявляється, у державі, де всі рівні перед законом, впливати можуть тільки люди, які опинилися у конкретний день, конкретний час у конкретному місці. У період глобалізації суспільства — це нонсенс. Є приклади успіху в Естонії, Грузії, Швейцарії.

С.К.: Це маленькі країни.

Є історії успіху — далі питання масштабування.

Д.Б.: Схильність нашого народу до популізму…

Генерал Джузеппе Гарібальді казав: “Італію ми створили — прийшов час створити італійців”. Якщо ми не почнемо сьогодні творити українців як відповідальну націю, нічого не буде. Швейцарія не один рік до цього йшла. Вони виносять питання про зниження оподаткування, і народ не підтримує. Чому?

С.К.: Вони суб'єктні щодо своєї території.

Якщо ми не припинимо себе поводити так, ніби ми тут тимчасові і можна кочувати у Польщу на заробітки, то так у нас і буде.

“Питання першої п'ятірки у списку партії поки не обговорювалося”

С.К.: Ще раз щодо партії “Слуга народу”. Що вона з себе представляє сьогодні? Скільки тисяч членів, осередків по країні?

У нас трішки інший підхід буде — ми будемо використовувати для формування партії нетрадиційну матрицю. Станом на зараз, робоча версія включає застосування ІТ технологій для людей, які хочуть долучитися до команди.

С.К.: Ви можете повторити шлях НДП, СДПУо, “Нашої України” як партій влади, яка мала лише перше обличчя.

Д.Б.: І БПП.

С.К.: Хто поведе партію на парламентські вибори, хто очолить список?

Питання першої п'ятірки і першого місця поки не обговорювалося.

Д.Б.: Але ж Баканов чи Шефіри отримають місця без усіляких конкурсів?

Перша п'ятірка, мені здається, буде формуватися за представницькими принципами, а далі буде впливати і комплексний відбір.

Д.Б.: Скільки своїх представників заведе у партію Ігор Коломойський?

Цього я не можу вам сказати, бо ніколи з ним не зустрічався і не знаю, хто такі люди Коломойського. От, наприклад, я — його людина, якщо ні разу не бачив, але він назвав мене претендентом на главу адміністрації президента? Я належу сам собі.

С.К.: Ви розумієте, що у списку вашої партії буде багато і людей Коломойського, і Пінчука?

Я усвідомлюю, що такі ризики є, але це питання, над яким ми будемо думати. Ми сповідуємо принципи прозорості і будемо вдячні, якщо ви, представники ЗМІ, скажете нам про запобіжники, які дозволять не втратити рівень народної довіри.

Д.Б.: Останнім часом найбільшими прихильниками Володимира Зеленського у парламені є Надія Савченко й Віталій Купрій. У них є шанси отримати місця?

Ми не займаємося торгівлею індульгенцій. Місця будуть надаватися за певними принципами. Ці принципи — професіоналізм, патріотизм і порядність. Три П. Це три плюс, а буде ще один мінус — нульова толерантність до корупції.

Д.Б.: Якщо будуть такі принципи, то старим політикам не буде місця у партії.

Думаю, так, тому що принцип, який Володимир заявляв з самого початку, краще комусь дати перший шанс, ніж восьмий шанс — політичним трупам.

Д.Б.: Що ви думаєте про партію Святослава Вакарчука? Вона є вашим конкурентом?

Я не можу скласти об'єктивну думку про партію, яку було створено нещодавно. Деякі озвучені ідеї Святослава нам справді близькі. Володимир навіть говорив, що, якби йшов Святослав, він би йому поступився. Те, з чим може йти Вакарчук на вибори, думаю, пропагується Зеленським, зокрема європейська орієнтація.

Д.Б.: Вакарчук досить критично, хоча й завуальовано висловлюється про Зеленського. Але ж ви все рівно бачите його потенційним партнером у парламенті?

Якщо будуть співпадати наші цілі і думки, я думаю, що це один із варіантів, які ми можемо розглянути. Ми за оновлення, і Вакарчук може себе позиціонувати як нове обличчя.

Д.Б.: З ким ще можлива коаліція у новому парламенті?

На це питання зможу відповісти, коли буде новий парламент. Давайте почекаємо, бо поки серед тих, хто є, нових облич я не бачу. Якісь варіанти співпраці можуть бути ситуативними за якимось принциповими для нас питаннями, які викладені у нас у програмі.

Д.Б.: “Батьківщина”, наприклад, може бути однією з таких партій?

Якщо вони будуть підтримувати нашу програму, думаю, ми зможемо знаходити з ними спільну мову. Якщо їхній порядок денний не буде співпадати з нашими візіями, я думаю жодної співпраці ми тут не можемо закласти.

Д.Б.: “Народний фронт”?

Я його поки взагалі у рейтингах не бачу.

Д.Б.: Так, але кажуть, що вони можуть отримати місця у “Слузі народу”.

На це я поки не можу відповісти.

План на перші 100 днів президентства Зеленського

Д.Б.: Олександр Данилюк в інтерв'ю “LIGA” сказав, що ви розробляєте план на перші 100 днів президентства. Це дійсно так?

Це правда. Ми багато дискутуємо. Розуміємо, що треба виходити з того, що ми можемо. В Україні президент як король на шахівниці — він важлива фігура, але ходить тільки на одну клітинку. Це будуть більш концептуальні речі, які будуть стосуватися безпосередньо посади президента — реформа адміністрації, запуск аудиту держави (ми хочемо зрозуміти, у якому стані держава перебуває), низка речей, які пов'язані з законопроектами — скасуванням недоторканості. Адміністрація президента повинна перестати бути паралельним урядом та обмежитися трьом функціями — канцелярія, аналітичний центр, який буде напрацьовувати нові ідеї і програми розвитку, і контроль за рішеннями президента. Ми повинні провести перепис населення, бо без цього не можемо запустити жодну реформу. Сьогодні обговорюють кількість депутатів: 450 — це багато чи мало. Є європейські норми представництва. Коли нас було 52 мільйони, то було вдосталь, а коли ми після перепису населення побачимо, що нас 30 мільйонів, то для чого нам 450 депутатів? Тоді ми можемо говорити, що норми представлення порушені і кількість народних депутатів треба переглянути.

Д.Б.: Ось ви називаєте плани на перші 100 днів, але очікування народу інші. Опитування КМІСу каже, що 39% українців очікують зниження тарифів, 35% — зняття недоторканностей, ще 32% — розслідування резонансних злочинів. Як задовольнити очікування людей?

Ми повинні усвідомлювати, що будемо виходити з повноважень президента. Коли ми говоримо про зниження тарифів, ми повинні розуміти, що з 1 липня нас очікує абсолютно інша система відносин в енергетичній сфері. Коли ми говоримо про питання зняття депутатських недоторканностей, то тут ми можемо активніше діяти, бо у нас вже є законопроекти, які ми готові представити у Раду. Причому ми будемо думати: чи нам краще вносити свої за всією процедурою (бо зміни до Конституції можуть зайняти щонайменше рік) чи підтримати те, що є, бо для нас важливо досягти кінцевого результату. Що стосується розслідувань, то ми можемо впливати на стільки, на скільки ми можемо змінити кадрову політику на рівні тих органів, які може здійснити президент. Але для призначення очільників СБУ й ГПУ потрібне погодження Верховної ради.

“Я вдягав вишивану сорочку, коли ще було страшно, а не стало політично доцільно”

Д.Б.: Давайте поговоримо про вас. Як ви познайомилися з Зеленським?

Це був 1996 рік. Усе було банально: я грав за команду Хмельницького у КВК, Володимир — за свою комнаду в українській лізі. Навіть одного разу я у фіналі його виграв. З 2002 року я пішов з КВК у науку, Володимир — шляхом шоу-бізнесу. У березні 2018 року один з членів команди Зеленського вийшов на зв'язок зі мною і запросив на зустріч з Володимиром. Він тоді сказав, що хоче зрозуміти, чому в України не виходить. Ми почали говорити і у нас вийшли такі політичні клуби. Я думаю, це була підготовка перед ухваленням фінального рішення. Згодом Володимир запропонував мені опікуватися питаннями ідеології.

Д.Б.: Ви були помічником нардепа від БПП Анатолія Матвієнка та радником віце-премєра Степана Кубіва. Чому запропоновані вами зміни не вдалося реалізувати з попередниками?

Що стосується пана Матвієнка, десь усередині 2000-х я був очільником штабу партії “Собор”, яку заснував Левко Лук'яненко. Я говорив українською ще за Радянського Союзу, а вишивану сорочку вдягав, коли ще було страшно, а не стало політично доцільно. Для мене була честь бути у партії, яку заснував Левко Лукяненко і з яким мав непогані відносини. Ті, хто очолював ці осередки, були автоматично зараховані у помічники народного депутата. Жодного впливу там ніхто не здійснював. Що стосується Кубіва, то я був радником з питань інтелектуальної власності. Коли Володимир назвав мене членом команди, мене звільнили.

Ще мене питають про те, що Порошенко дав звання заслуженого діяча науки і техніки. Нагороди дає не президент, а громада і народ, а він просто підтримує це рішення.

Д.Б.: Ігор Коломойський назвав вас одним з претендентів на посаду глави адміністрації президента. Як вважаєте, хто краще справиться з цими обов'язками: ви, Богдан чи один з братів Шефірів?

Думаю, це рішення повинен ухвалювати виключно Володимир Олександрович. Ця посада передбачає, що людина зможе організувати щоденну діяльність. Ми всі на своєму рівні продемонстрували, що можемо.

Д.Б.: Вам особисто, де було б цікавіше працювати: в адміністрації президента чи Верховній ради?

Там, де я можу дати волю своїм навичкам і вмінням. Я можу себе реалізувати і на одному місці, і на іншому місці.

Соня КОШКИНА, Діана БУЦКО

Добавить в FacebookДобавить в TwitterДобавить в LivejournalДобавить в Linkedin

Что скажете, Аноним?

Если Вы зарегистрированный пользователь и хотите участвовать в дискуссии — введите
свой логин (email) , пароль  и нажмите .

Если Вы еще не зарегистрировались, зайдите на страницу регистрации.

Код состоит из цифр и латинских букв, изображенных на картинке. Для перезагрузки кода кликните на картинке.

ДАЙДЖЕСТ
НОВОСТИ
АНАЛИТИКА
ПАРТНЁРЫ
pекламные ссылки

miavia estudia

(c) Укррудпром — новости металлургии: цветная металлургия, черная металлургия, металлургия Украины

При цитировании и использовании материалов ссылка на www.ukrrudprom.ua обязательна. Перепечатка, копирование или воспроизведение информации, содержащей ссылку на агентства "Iнтерфакс-Україна", "Українськi Новини" в каком-либо виде строго запрещены

Сделано в miavia estudia.