Чергове коло спроб нормалізувати відносини між владою та бізнесом знову порушило питання перезавантаження Бюро економічної безпеки (БЕБ) як ключового кроку до нормалізації бізнес-клімату. Наша пісня гарна й нова…
Ідеї створення окремого аполітичного органу, який опікуватиметься всіма економічними злочинами, вже років з десять. На втілення цієї ідеї — власне БЕБ — без сліз не глянеш. ZN.UA ще на початку лютого 2021 року попереджало, що запуск Бюро не означатиме автоматично його ефективності. Так і сталося, комісія за головування надто дружнього до офісу президента Тимофія Милованова зі старту “реформи” обрала на посаду директора БЕБ колишнього податківця Вадима Мельника. І далі як понеслось…
Фото надане автором
Сподівалися створити орган правопорядку з величезними аналітичними можливостями, як передбачено в профільному законі, а на практиці відбулася реінкарнація податкової міліції.
За керівництва Вадима Мельника Бюро відразу впало в “корупційну кому” та “процесуальну агонію”. Про кричущу неефективність Бюро ми писали неодноразово. А також про те, як перетворити орган на ефективний, як його намагатимуться трансформувати і чому за нинішнього стану справ, без політичної волі, зробити це майже неможливо. Загалом же ключовим є те, що орган опинився “під крилом” заступника голови офісу президента Олега Татарова, який дійсно славиться ефективним використанням органів правопорядку у певних вузькополітичних інтересах.
Щоб бодай реанімувати пацієнта, було створено окрему тимчасову слідчу комісію (ТСК), яка справді доклала зусиль до реформування, але наразі це не дало результатів. Зокрема, ексдиректора Вадима Мельника таки прибрали з посади, але до цього йому “подарували” двох заступників — “прокурорського” Віталія Гагача і “конторського” Едуарда Федорова. Зазначена пара досвідчених і неординарних особистостей різко “підняла” результати роботи Бюро. А потім їх якось підозріло синхронно звільнили. Злі язики кажуть, що дехто мав своє комерційне бачення в роботі одного зі світових гігантів тютюнової сфери. А останні своєю чергою “встигли добігти до президента”. Татаров обіцяв обом, що врятує, треба лише місяць побути у відпустці, потім на лікарняному. Але обіцянки-цяцянки, а проти “політичного ретроградного Меркурія” не попреш. Федоров узагалі відійшов від БЕБ, Гагач зберігає “плідну комунікацію”. Але якось на перезавантаження не тягне.
Проте це точно не з безвиході — згадана ТСК ще навесні 2023 року підготувала законопроєкт №9080 про перезавантаження Бюро. В основу були закладені успішні практики атестації прокурорів у 2019—2020 роках, окремі успішні ідеї з конкурсів до Нацагентства з питань запобігання корупції (НАЗК), Національного антикорупційного бюро (НАБУ), Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП), Держбюро розслідувань (ДБР). Потім ще низка законопроєктів, зокрема два урядові — №10439 та 10440. Жоден із них не передбачає навіть дублювання гідних норм, які закладені в №9080 від ТСК. То метода формування конкурсних комісій шкутильгає, то атестація співробітників виглядає знущанням над об’єктивною реальністю, і в ній вбачається чиста профанація. Ні видумки про долучення до обшуків Ради бізнес-омбудсмена, ні фантазії про інші так звані новели не дадуть результату. Нардеп Ярослав Железняк уже пообіцяв “зайти на нове коло”, підготувавши свій законопроєкт. Переконаний, що він не забув, про що саме йшлося під час наших обговорень рік тому.
Що ж ключове має бути в майбутніх законодавчих змінах? Три речі: метод формування конкурсної комісії з переважаючим правом голосу міжнародників, прозорість проведення відбору директора, а також повноцінна атестація всіх співробітників (детективів, аналітиків) за винятком адмінперсоналу.
Тут можна ще згадати про фантастичну ідею, згенеровану в офісі президента. Там розробляли законопроєкт, що фактично обмежує НАБУ в розслідуваннях у разі наявності “бізнесового елемента”. Креативу хоч відбавляй.
Отож, що таке БЕБ, зрозуміло. Хто контролює і які результати — також. Тепер про зміни, які мають запровадити через новостворену “Раду підприємців”, і, власне, про нове регулювання роботи економічного Бюро.
Передусім, якщо збираються змінювати функціонал БЕБ, тоді мова може піти про збільшення або зменшення цього функціоналу. Що там можна збільшити, не зовсім зрозуміло. Цей орган відрізняється від інших органів правопорядку тим, що у ньому на додачу до функції розслідування злочинів було створено додаткову аналітичну превенцію. Маємо визнати, що аналітику співробітники БЕБ таки готують, але за роки це жодним чином не впливало на збільшення надходжень від паливного, “підакцизного” (тютюнового та алкогольно-спиртового) зборів, махінацій із ПДВ тощо. Єдине, що вдалося, — це в 2022—2023 роках трохи притиснули гральний бізнес. Надходження збільшились, але, враховуючи, що раніше взагалі нічого не платили, а зараз платять копійки, тиск виявився мінімальним.
Якщо функціоналу не збільшать, а навпаки, зменшать, виходить, що заберуть або частину підслідності, або взагалі все слідство, або аналітику. У разі ліквідації аналітики все залишиться так, як є. Ніхто не боротиметься із системними проявами зловживань через превенцію. У випадку вилучення частини підслідності необхідно цю підслідність у рамках статті 216 Кримінального процесуального кодексу кудись передати. Куди і як? Ми вже навчені попереднім досвідом з іншими органами. Зокрема, Нацполіція і далі “хуліганить” у межах своїх “економічних” повноважень. Нікуди цей функціонал від них не дівся, хоч би що там казали. Там просто перепакували колишніх “економічних поліціянтів” у новий департамент. Це не про якісні зміни. Або ж згадаємо про СБУ, де “реструктуризували” всім відомі “економічні” підрозділи в межах департаментів. Причому виник дуалізм влади, коли керівник одного з ключових департаментів і один із його заступників мають за фактом різне підпорядкування.
Аналогічно можна описати ситуацію і при ліквідації функції слідства в БЕБ. Куди що заховати там точно знайдуть, але по суті все залишиться незмінним.
Вчергове повторюємо: орган має орієнтуватися на закон і бути незалежним, аполітичним. Цього наразі немає. І ось вам свіжий приклад.
Підрозділ детективів БЕБ із захисту фінансів у бюджетній сфері та міжнародної технічної допомоги веде розслідування щодо службового підроблення, несплати податків і підроблення документів для державної реєстрації коштів однієї сільськогосподарської групи компаній. Розслідуванню передували податкові перевірки в частині оподаткування доходів групи. Перевірки встановили, що компанії зазначеної групи неправомірно використовували понижену ставку податку на прибуток на доходи іноземних юридичних осіб у розмірі 5% замість 15%, ухилившись у такий спосіб від сплати податків на суму майже 61,5 млн грн. Відповідно, компанії було надіслано податкові повідомлення-рішення про донарахування платежів на зазначену суму, крім цього, ще й штрафні санкції. Однак, згідно з нормами Податкового кодексу, при судовому оскарженні податкове зобов’язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили. А власники бізнес-групи подали до суду, який визнав їхню правоту, оскільки йшлося про дивіденди для нерезидентів. Апеляція закріпила результат. На 9 січня 2024 року висновки, викладені податківцями, щодо перерахування податкових зобов’язань з 5 на 15% офіційно визнані незаконними. Проте для детективів БЕБ це не стало перепоною, вони в ті ж дати повідомили про підозру співвласникам згаданої бізнес-групи, вививши їх на нове коло “розборок”. Умисно не повідомляємо ні прізвищ дійових осіб, ні назви групи компаній. Це неважливо, адже ми говоримо про інституцію. Точніше, про прикладне “використання” БЕБ у вузькокорпоративних, ніяк не державних, інтересах. Чи змінить це чергове коло удаваного перезавантаження Бюро?
Ми знову біжимо по колу. Знову винаходимо велосипед. А можна було б просто здійснити комплексну реформу органів кримінальної юстиції, довести до кінця переатестацію прокурорів, включаючи проходження незалежної оцінки всіма тими, кого ексгенпрокурор Венедіктова “під руку” завела в цей орган правосуддя через адмінкомісії. Нарешті, перезапустити БЕБ, повноцінно і фундаментально, а не придумуючи дедалі нові конструкції реформи, які в зародку не передбачають нових підходів у роботі.
Тим більше, якщо про необхідні зміни в роботі Бюро згадували навіть у звіті Єврокомісії в листопаді.
Олександр ЛЄМЄНОВ, голова правління StateWatch
