Rambler's Top100
ДАЙДЖЕСТ

Підстав нема, візит є: Навіщо МВФ приїхав в Україну

[17:53 02 марта 2020 года ] [ Економічна правда, 2 березня 2020 ]

Влада не виконала домовленостей з фондом, але його представники завітали до Києва. Яка мета візиту, які питання обговорювали сторони і що буде далі?

У середині лютого МВФ приїхав в Україну.

Для загалу це був спонтанний і дещо дивний візит. Україна не виконала попередніх домовленостей — парламент застряг на розгляді законопроєкту про земельну реформу і не ухвалив важливий для кредитора акт про уточнення умов при виведенні неплатоспроможних банків з ринку.

За таких обставин було очевидно, що про будь-які домовленості щодо подальшої співпраці не може бути й мови. Конкретних дат візиту в МВФ не назвали.

18 лютого фонд анонсував: “Команда у складі кількох експертів МВФ відвідає Київ для проведення технічних обговорень політики, спрямованої на досягнення потужнішого зростання та забезпечення стабільності”.

 

20 лютого “Економічній правді” повідомили в МВФ, що експерти фонду вже почали роботу.

Ключова інтрига цього візиту закрутилася навколо питань, навіщо насправді приїхав фонд, що обговорювалося під час візиту і чому він важливий.

Мета візиту

Під час своїх візитів експерти МВФ традиційно зустрічаються з представниками відомств, від яких залежить виконання програми співпраці на певному її етапі. Майже завжди це Мінфін, НБУ, Мінсоцполітики, іноді — Міненерго, Мін'юст, МОЗ.

Зазвичай такі візити мають одну з двох цілей. Перша — оцінити хід виконання умов меморандуму. Друга — побачити прогрес у виконанні попередніх умов (prior actions) для досягнення домовленостей про наступну програму співпраці.

Зараз України стосується другий варіант. У грудні 2019 року Україна домовилася про нову трирічну програму EFF, у рамках якої Київ може отримати 5,5 млрд дол. При цьому голова фонду Кристаліна Георгієва дала чітко зрозуміти: “Фонд ухвалить програму допомоги Україні після виконання Києвом попередніх умов”.

За даними джерел ЕП, про візит експертів фонду президент Володимир Зеленський домовився з Георгієвою під час безпекової конференції у Мюнхені.

Тоді ж вони обговорили законопроекти, які допоможуть Україні досягти стабільного економічного зростання. Мова йде про проєкти законів щодо судової реформи та про уточнення умов при виведенні неплатоспроможних банків з ринку.

Останній ЗМІ називають “антиколомойським”, бо зараз він має найбільше значення для Приватбанку. Уряд вніс його на розгляд Верховної Ради, однак з його ухваленням в урядовій редакції поки не складається і навряд чи складеться.

В останні місяці в парламенті з'явилися чотири акти-конкуренти: три альтернативні проєкти Олександра Дубінського (”Слуга народу”), Сергія Мінька та Сергія Палиці (обидва — “За майбутнє”) та один документ, який не потрапив у Верховну Раду.

Йдеться про скорочену версію проєкту уряду, яку, як пише преса, готував керівник комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев.

Кілька співрозмовників ЕП в уряді та НБУ повідомили, що справжня ціль візиту МВФ — узгодження позицій щодо “антиколомойського” законопроєкту. “Триває досягнення компромісного варіанта. Сторони дуже близькі до того, щоб погодити саме альтернативний варіант”, — сказав співрозмовник видання в НБУ.

Основні дискусії ведуться про обставини, за яких акціонери можуть претендувати на компенсацію у випадку виведення неплатоспроможного банку з ринку.

За словами, постійного представника МВФ в Україні Йости Люнгман, команда фахівців МВФ, які відвідали Киів, досягла помітно суттєвого прогресу в обговоренні законодавчих ініціатив, спрямованих на підтримку зростання та забезпечення стабільност. “Дискусії продовжаться найближчими днями”, — додав Люнгман.

Окрім “антиколомоського законопроекту, для візиту МВФ й інші дві важливих підстави.

Перша — відчути настрої НБУ. 21 лютого фонд зустрівся з його наглядовою радою. “Зустріч пройшла у теплій і дружній атмосфері. Обговорювали широке коло питань: від нормативного забезпечення облікової політики НБУ до оцінок грошово-кредитної політики”, — написав у фейсбуці член наглядової ради Віталій Шапран.

Ця зустріч проходила на фоні інших подій. В останні пів року відносини між правлінням та наглядовою радою стали максимально конфліктними.

Хронологія конфлікту

У серпні 2019 року заступник голови наглядової ради (НР) Нацбанку Тимофій Милованов перейшов працювати в уряд, а через два місяці у голови НР Богдана Данилишина скінчився термін дії контракту.

Склалася патова ситуація: Рада Нацбанку опинилася без голови і заступника, який міг би виконувати обов'язки голови, а обрати їх не було змоги через неповну комплектацію органу.

12 листопада Рада НБУ поповнилася новим членом правління Віталієм Шапраном, після чого Данилишин потворно був обраний її головою. 5 грудня 2019 року Рада НБУ розкритикувала політику правління Нацбанку щодо облікової ставки та занадто значне зміцнення гривні.

17 грудня Рада НБУ ухвалила рішення, що грошово-кредитна політика “не мала стимулюючого впливу на соціально-економічний розвиток”. Це рішення розділило раду навпіл: на противників та прихильників дій правління.

У публічній площині посипалися звинувачення. Правління звинуватило окремих членів Ради НБУ у політичній вмотивованості, а Данилишин у відповідь заявив, що критика ради є спробою відволікти увагу громадськості від фактів корупції в НБУ.

Наглядова рада оцінює роботу правління, може впливати на кадрову політику в окремих підрозділах НБУ, у тому числі внутрішнього аудиту, затверджує суму  прибутку регулятора, що підлягає розподілу. Частина цього прибутку спрямовується в держбюджет, частина — на формування резервів НБУ.

“Відносини між правлінням та радою — як у казці: чим далі — тим страшніше. На Раду НБУ покладені функції контролю за грошово-кредитною політикою, кошторисом адміністративних витрат. Рада, звісно, всюди пхає носа і правлінню це не подобається”, — розповів ЕП співрозмовник, обізнаний із ситуацією в НБУ.

Напруги останнім часом додавало і те, що Рада Національного банку невдовзі повинна була оцінити роботу правління за рік. У банківських колах почали говорити про такий сценарій: негативна оцінка роботи правління радою може стати відправною точкою для кадрових змін на рівні керівництва НБУ.

Цей сценарій не збувся. Рада НБУ дала досить стриману оцінку роботі правління. Обійшлося без публічних взаємних звинувачень і жорсткої критики.

За словами співрозмовника ЕП, фонд “трохи роздратований” тим, що іноді оцінки ради відрізняються від оцінок правління. Разом з тим, МВФ не наполягає на тому, щоб рада оспівувала перемоги правління. Метою зустрічі було обговорення грошово-кредитної політики НБУ і технічні консультації з питань облікової політики.

Тим не менш, стримана критика НР роботи правління може бути для МВФ сигналом про певне зниження напруги і менш агресивні настрої в НБУ.

Друга підстава — перевірка бюджетних справ. МВФ традиційно стежить за виконанням бюджету і наполягає на його збалансованості. З початку 2020 року бюджет не виконується. За даними казначейства, у січні загальний фонд не виконано за доходами на 13,8 млрд грн, за видатками — на 11,3 млрд грн.

Радник голови Рахункової палати, експерт з питань бюджету Віктор Мазярчук опублікував у своєму телеграм-каналі дані, які свідчать, що в лютому ситуація може частково покращитися завдяки більшим податковим доходам в кінці місяця.

.

Утім, на бюджет чекає інша діра. Про те, як її залатати, ведуться консультації з МВФ. Річ у тім, що фінансовий результат НБУ за 2019 рік може бути гіршим, ніж прогнозувалося, і бюджет не отримає заплановані 40,7 млрд грн.

Річної звітності регулятора ще нема, її аудитор затвердить пізніше. Утім, вже зараз озвучуються прогнози, що переказ коштів до державного бюджету може бути меншим приблизно на 10 млрд грн. Що до цього призвело?

Зобов'язання НБУ за депозитними сертифікатами на кінець 2019 року різко збільшилися через отримання “Нафтогазом” 3,9 млрд дол від “Газпрому”.

Ланцюгова реакція: “Нафтогаз” отримує валюту від “Газпрому” — в кінці 2019 року НАК продає на ринку 500 млн дол — НАК кладе отриману гривню на свої рахунки в банках — банки купують в НБУ депозитні сертифікати — НБУ залучає від банків гривню, але повинен більше витрачати на виплату відсотків за сертифікатами.

Про приріст залучених Нацбанком коштів за депозитними сертифікатами свідчить офіційна статистика.

 

За законом, після підтвердження зовнішнім аудитором фінансового результату НБУ повинен сформувати з прибутку резерв у розмірі 10% від зобов'язань. Як пояснює співрозмовник ЕП в Нацбанку, закон не вказує, як саме та на яку дату розраховуються такі зобов'язання. НБУ завжди рахував їх на кінець року.

Зараз ця історія призвела до двох наслідків. По-перше — до дискусії всередині ради, між радою і правлінням та із зовнішнім аудитором. По-друге — до появи законопроєкту, який вносить зміни до закону про Нацбанк. Ідеться про проєкт Андрія Холодова, яким пропонується змінити підхід до формування резервів НБУ.

Основні суперечки ведуться навколо питання, як розраховувати резерв з прибутку Нацбанку: це буде сума зобов'язань на кінець року без урахування депозитних сертифікатів НБУ, середньодобові зобов'язання чи якийсь інший варіант.

“Варіант мусить бути простим, він не повинен містити можливості для маніпуляцій, аби щороку в нас не було з прибутком НБУ “Спортлото”, — резюмує співрозмовник ЕП. Він оцінює шанси на ухвалення проєкту Холодова як “непогані”.

У Кабміні дотримуються іншої думки. Знайоме з позицією Мінфіну джерело ЕП повідомило, що уряд обговорює з МВФ варіант зміни банківського законодавства.

“Документ Холодова не пропрацьований, але й поточна методика НБУ недосконала. Через те, що в останній день року виросли вкладення в депозитні сертифікати, не можна зменшувати прибуток”, — пояснює джерело ЕП в уряді.

Як стало відомо, НБУ та Мінфін невдовзі завершать розробку законопроєкту, який вирішить цю проблему, погодять його з МВФ і подадуть у Верховну Раду.

Коли МВФ виділить транш

Кардинальних змін у відносини з Україною візит експертів фонду не вніс. Транш буде тоді, коли українська сторона виконає prior actions. Хронологія подій така.

Внесення змін в законодавство про виведення неплатоспроможних банків з ринку можливе після розгляду закону про земельну реформу. Його депутати розглядають уже три тижні, наступний раунд почнеться на початку березня.

За такої динаміки “земельний марафон” скінчиться не раніше квітня. Змінитися все може лише у випадку, якщо “слуги” домовляться з фракцією ОПЗЖ, представники якої подали найбільше поправок до документа.

Галина КАЛАЧОВА

Добавить в FacebookДобавить в TwitterДобавить в LivejournalДобавить в Linkedin

Что скажете, Аноним?

Если Вы зарегистрированный пользователь и хотите участвовать в дискуссии — введите
свой логин (email) , пароль  и нажмите .

Если Вы еще не зарегистрировались, зайдите на страницу регистрации.

Код состоит из цифр и латинских букв, изображенных на картинке. Для перезагрузки кода кликните на картинке.

ДАЙДЖЕСТ
НОВОСТИ
АНАЛИТИКА
ПАРТНЁРЫ
pекламные ссылки

miavia estudia

(c) Укррудпром — новости металлургии: цветная металлургия, черная металлургия, металлургия Украины

При цитировании и использовании материалов ссылка на www.ukrrudprom.ua обязательна. Перепечатка, копирование или воспроизведение информации, содержащей ссылку на агентства "Iнтерфакс-Україна", "Українськi Новини" в каком-либо виде строго запрещены

Сделано в miavia estudia.