“Нафтогаз” купить одну АЗС за ціною двох?

Проте навіть 1,5 мільйона доларів — це лише 12 мільйонів гривень, що в півтора рази менше від заявленої “Нафтогазом” суми.

Дочірня компанія НАК “Нафтогаз” ДК “Укргазвидобування” оголосила про придбання мережі заправок і трьох нафтобаз.

Відразу ж після цього компанію звинуватили в скупці АЗС за завищеними цінами, на що ДК образилася, а НАК додав, що ще торгуватиметься. Опитані “ЕП” експерти підтвердили, що ціну ще справді можна знизити.

Десь рік тому “Нафтогаз” вирішив повернутися до ідеї володіння власною мережею АЗС і захотів купити її на одну із своїх дочірніх компаній.

“Нафтогаз вже давно збирається відроджувати власну мережу, яка у нього була ще за часів, коли “Укргазвидобування” працювала із 124-ма заправками під брендом “Екоіл”. У січні АМКУ дав дозвіл на купівлю низки АЗС. На першому етапі їх буде близько сотні, а в перспективі — до 500”, — розповів заступник директора НТЦ “Психея” Геннадій Рябцев.

Попередня спроба зазнала невдачі. У 2005 році НАК розформувала свою мережу джоберських і власних заправок.

За словами Рябцева, співпраця НАКу з мережею “Екоіл” розвалилася, і в першу чергу — через нездатність компанії забезпечити необхідну кількість бензину і дизельного пального.

Частина заправок “Екоіл” перейшла під контроль власника групи “Континіум” Ігоря Єремєєва, і зараз продає паливо під брендом WOG. Інша частина ще зберегла колишній бренд, але з НАКом вже не пов'язана.

Рік тому в Мінпаливенерго виникла ідея регулювати внутрішні ціни на нафтопродукти. Один з елементів нової стратегії передбачав введення загороджувальних мит на імпорт нафтопродуктів, щоб стимулювати роботу вітчизняних НПЗ. Інший припускав купівлю власної мережі АЗС.

Через них передбачалося продавати пальне, частково виготовлене на замовлення НАКу на приватних нафтопереробних заводах, а частково — на потужностях Шебелинського НПЗ, контрольованого ДК “Укргазвидобування”.

Мабуть, саме тому мережу АЗС вирішили купувати на баланс ДК “Укргазвидобування”, у якої вже є 11 заправок. Можливо, якусь роль у цьому рішенні відіграло те, що компанію очолила людина Дмитра Фірташа. Офіційна ж мета створення власної мережі — дуже благородна.

“Не всім хочеться, щоб сьогодні було регулювання з боку держкомпаній, бо воно дозволить виключити спекулятивні сплески цін під час сівби і жнив. Ми не плануємо адмініструвати сектор. Ринкове регулювання — ось мета, до якої ми йдемо”, — розповів “ЕП” голова правління “Нафтогазу” Євген Бакулін.

За його словами, для цього “Нафтогаз” закупив і переробив нафту, після чого виставив нафтопродукти на аукціон. “Ми повинні мати страховий запас, який би не дозволив компаніям спекулювати на ринку”, — пояснив менеджер.

Щоправда, ці нафтопродукти виявилися дорожчими за ринкові. НАК закупив нафту за максимально великою ціною, і зроблені з неї продукти купувати ніхто не захотів. Втім, компанія відповідає за це лише частково.

“Міненерговугілля наказало купувати нафту на піку зростання світових цін. Якби вони придбали цю нафту раніше чи пізніше, зроблені з неї продукти могли б підштовхнути ринок до зниження цін”, — пояснив Рябцев.

Оскільки нафту купили невчасно, то знизити ціну не вийде. Якщо порахувати ринкову вартість бензину А-95, то продавати його треба по 10,8 гривні за літр, тоді як Міненерговугілля радить по 10 гривень. “Запас став не стабілізаційним, а дестабілізаційним”, — зауважив експерт.

Інше питання — як саме створюватиметься мережа АЗС. Основні претензії до “Укргазвидобування” полягають у тому, що оголошена ціна, за яку хочуть купити заправки, є завищеною.

Довідка

23 травня комітет з конкурсних торгів ДК “Укргазвидобування” вирішив купити 69 АЗС і три нафтобази у восьми компаній до 2012 року, застосувавши процедуру придбання в одного учасника. Загальна сума операції — 1,3 мільярда гривень.

Зокрема, у компанії “Атиква” (Чернігів) планується купити 42 АЗС за 718,6 мільйона гривень. Дев'ять АЗС планується купити у компанії “ВІК” (Одеса), по п'ять — у компаній “Біна” (Харків) та “Калина-Закарпаття” (Ужгород), по три — у компаній “Меркатор-АЗС” (Кременчук) і “Агрохімсервіс” (Суми), по одній — ще у двох компаній з Одеської та Черкаської областей.

Придбання трьох нафтобаз у “Атикви” потребуватиме 37,6 мільйона гривень.

У січні “Укргазвидобування” вже отримала дозвіл АМКУ на купівлю 84 АЗС у десяти компаній. Серед них було вісім структур, які фігурують у травневому рішенні, а також “Виробничо-комерційне підприємство “Дем” (Донецька область) та “Неон” (Луганська область).

Коментуючи заяву “Укргазвидобування”, експерти заявили, що зафіксована в документації ціна АЗС є завищеною.

Середня вартість заправки — 18,8 мільйона гривень, тоді як експерти вважають, що “пристойна” станція коштує від 300 тисяч доларів до 1,5 мільйона доларів. Проте навіть 1,5 мільйона доларів — це лише 12 мільйонів гривень, що в півтора рази менше від заявленої “Нафтогазом” суми.

“Ціна може суттєво змінюватися. Наразі середня вартість однієї АЗС коливається у межах 200-250 тисяч доларів. А за ціною, за якою купує заправки “Укргазвидобування”, думаю, ми б і свою мережу продали”, — підкреслив комерційний директор мережі АЗС Wells Максим Петько.

Працівник однієї з мереж АЗС на умовах анонімності повідомив, що купувати зараз — не найкращий варіант для “Укргазвидобування”. “Багато добрих АЗС не придбаєш, потрібно створювати свої”, — вважає він.

Тим більше, так було б дешевше. Директор ПП “Надія” Віктор Батраченко впевнений: збудувати АЗС коштує близько 3 мільйони гривень. Максимальна ж вартість сучасної АЗС не перевищує 1 мільйон доларів.

З ними не згоден Рябцев. “Якщо хтось говорить, що” Нафтогаз “недоплачує або переплачує, то ця заява винятково голослівна, оскільки кожна окрема заправка вимагає серйозної оцінки”, — підкреслив він.

Експерт вважає, що НАК навряд чи “хімічить” з купівлею заправок.

“Не скажу, що НАК купує “на око”, оскільки підрозділом “Нафтогазу”, який займається оптовою і роздрібною реалізацією нафтопродуктів, керує Володимир Осташевський. Раніше він був власником однієї з мереж АЗС. Я не думаю, що він переплатить”, — вважає Рябцев.

Експерти висунули ще одну претензію “Укргазвидобуванню”. Мовляв, купуються заправки, розташовані далеко від скупчення клієнтів.

“Ці колонки не коштують нічого. Найкращі заправки у “Калини” купувала Shell, решту — розібрали на запчастини. Якщо там щось залишається, то це ділянки у полі між хуторами”, — розповів працівник однієї з мереж АЗС.

Рябцев погодився, що “Нафтогаз” не може купити великі мережі, заправки яких розташовані на жвавих магістралях або у великих населених пунктах.

“Ці заправки дорогі, від мільйона доларів і вище. Він купує мережі, які раніше співпрацювали з якимись з дочірніх підприємств “Нафтогазу”, або були виставлені на продаж кілька місяців тому”, — зазначив експерт.

У відповідь на звинувачення на свою адресу “Укргазвидобування” заявила, що ніякої купівлі ще не було. А в “Нафтогазі” різкі заяви на свою адресу вважають несправедливими.

“Статті, які з'являються, явно замовні. Кажуть, що купили удвічі дорожче, хоча ми ще тільки вивчаємо це питання. Продавці завжди хочуть більше, але потім завжди відбуваються уцінка”, — сказав Бакулін.

Він пообіцяв, що “Укргазвидобування” перед придбанням ще раз оцінить об'єкти, і запевнив, що ціна виявиться меншою за заявлену.

Джерело “ЕП” в Мінекономіки підтвердило: купівля справді ще не відбулася. Наразі подані заявки на отримання листів-погоджень на кожен об'єкт.

“Якби це був тендер, то все, що прописано в тендерній пропозиції, автоматично переносилося би в договір. Але оскільки це процедура закупівлі в одного учасника, до укладення договору про придбання ціна може змінюватися в будь-який бік”, — розповів експерт.

Розвиток подій більш-менш зрозумілий. Скоріш за все, “Укргазвидобування” купить мережі, однак ціна угоди виявиться меншою за оголошену спочатку. Так компанія постарається уникнути звинувачень у скуповуванні непотрібних об'єктів за завищеними цінами, тобто у розтраті бюджетних грошей.

З іншого боку, після купівлі до компанії виникнуть додаткові питання. Зокрема, скільки коштуватиме модернізація і брендинг мереж, а також звідки “Укргазвидобування” братиме нафтопродукти в потрібному обсязі.

На думку Рябцева, куплені АЗС будуть заповнюватися нафтопродуктами, виготовленими на давальницьких умовах з азербайджанської чи російської нафти. Переробка може проводитися як на Лисичанському НПЗ або “Укртатнафті”, так і на західноукраїнських заводах.

“Юрій Бойко (міністр палива та енергетики. — “ЕП”) недавно їздив до Азербайджану і домовився про постачання нафти до Одеси. Звідти її можна транспортувати або до Кременчука і далі на Лисичанськ, або безпосередньо на Лисичанськ, або на західноукраїнські заводи. Можна купити російську нафту у ТНК-ВР, але вона гірша за азербайджанську”, — вважає експерт.

Сергій ЛЯМЕЦЬ, Юрій ВІННІЧУК