На місцевих виборах в Україні Росія знову ставить на мовне питання

47,7% громадян України віком від 18 років заради миру готові надати російській мові статус другої державної, 40,7% — відмовитися від вступу до НАТО, 33,9% — відмовитися від вступу до Європейського Союзу, 33,3% — погодитися з остаточним відокремленням Криму. Такі дані оприлюднили дослідники Київського міжнародного інституту соціології.

Власне, йдеться про те, як акуратно у наше суспільство повертають ті теми, які, здавалося б, зникли з порядку денного разом із Януковичем. Виходить, що майже 50% українців поміняли б мир на статус російської як другої державної? Можна і не сумніватися, що цю тему дуже швидко підхоплять учасники місцевих виборів. Одні казатимуть: “Ось бачите, скільки громадян за державний статус російської. Давайте дамо їм такий статус”. І, приміром, з якоїсь Дружківки чутимемо підзабуту фразу: “Услышьте голос Донбасса, дайте нам русский язык”. Інша частина політикуму гнівно боротиметься із статусом державної для мови окупантів. Хоча ніхто цей статус закріпляти за російською і не збирається, головне, що є тема для поговорити. Особливо на телебаченні.

Також бачимо, як акуратно українців привчають до того, що з анексією Криму треба змиритися. Більше 33% за остаточне відокремлення Криму — це пробна куля. Знову ж таки технологія для учасників виборів, які розповідатимуть про те, що краще житиметься без окупованих територій. Це — типова російська технологія. Звісно, звинуватити КМІС у відпрацюванні цієї технології де-факто неможливо, проте будь-хто може поставити дослідникам цього центру запитання: навіщо за три місяці до місцевих виборів видаються такі контроверсивні результати? Сепаратизм також починався зі статусу російської мови, з протиставлення тих хто “за” і “проти” НАТО. І скінчилося все трагедією.

Не менше запитань виникає і до рейтингів. У липні минулого року, за три місяці до дочасних парламентських виборів, той таки КМІС оприлюднив соціологію, згідною з якою трійку лідерів народних симпатій складали “радикали” Ляшка, “Батьківщина” Юлії Тимошенко, а на третій сходинці розміщувалися “ударівці” і “Громадянська позиція” Гриценка. У підсумку дві перші партії, яким КМІС нарахував захмарні рейтинги, потрапили до парламенту, як то кажуть, на зубах, а “гриценківці” взагалі пролетіли. Тож Юлії Тимошенко навряд чи варто радіти зі свого другого місця в нинішньому опитуванні інституту пана Паніотто. “Якщо б вибори до Верховної Ради відбувалися в середині липня, то за Блок Петра Порошенко приблизно 13%, за ВО “Батьківщина” теж приблизно 13%, “Самопоміч” — приблизно 7%, Радикальна партія — 6%, Опозиційний блок — 4%, Громадянська позиція — 3%, Правий сектор — 3%, Свобода — 2%, Народний фронт — менше 2%”, — повідомили у КМІС. Даруйте, звідки у “Батьківщини” такий рейтинг? Через те, що людям подобаються слайди з цифрами на ток-шоу у Шустера і уроки математики від Тимошенко? Зрозуміло, багатьом хочеться чути від політиків про низькі тарифи, але 13% підтримки... За всіма соцопитуваннями, у тому числі й закритими, лідерами довіри є президентська партія і “Самопоміч”. Остання особливо користується підтримкою у містах. А електорат Тимошенко традиційно проживає у сільській місцевості, куди жоден соціолог зроду не добирався. Саме завдяки селу у Юлії Володимирівни та її партії завжди був прихований ресурс.

Значний ривок здійснив і особистий рейтинг Тимошенко. Якщо, звісно, вірити даним КМІС. Піднялися з березня рейтинги Олега Ляшка і Юрія Бойка. Зате впали рейтинги Порошенка і Садового. Також цікаво, що робить у цьому списку Анатолій Гриценко, якого давно не видно і не чути. Зате немає Михайла Саакашвілі. Нонсенс.

Хотіло б помилитися, але і з рейтингами все дуже схоже на технологію. Що означає високий рейтинг “Батьківщини” і самої Тимошенко? Це сигнал усім іншим: хочеш, щоб тебе швидко полюбили, біжи до Шустера або Кисельова на ток-шоу і говори людям тільки те, що їм хочеться чути. Головне — побільше опозиційності і гострих випадів проти влади.

Юрий ВАСИЛЬЧЕНКО