24 листопада Господарський суд Київської області задовольнив кілька позовів НБУ (див. 1, 2, 3, 4) до ТОВ “Компанія “Еко-Буд Сервіс” (м. Миколаїв). В рахунок погашення боргу банку “Фінанси та кредит” перед НБУ на 4,25 млрд грн суд вирішив стягнути з компанії-відповідача (як іпотекодавця по кредитним зобов’язанням банку “Фінанси та кредит”) кілька земельних ділянок, розташованих в с. Вишеньки Бориспільського району Київської області (цільове призначення — будівництво та обслуговування жилого будинку) шляхом продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження за початковою ціною, визначеною договором іпотеки
— 6,59 га (кадастровий номер 3220881300:04:003:0228) — 17,38 млн грн;
— 3,14 га (кадастровий номер 3220881300:04:003:0229) — 8,77 млн грн;
— 6,44 га (кадастровий номер 3220881300:04:003:0225) — 16,98 млн грн;
— 4,42 га (кадастровий номер 3220881300:04:003:0224) — 12,36 млн грн.
02 листопада таке ж рішення було ухвалене судом щодо земельної ділянки у вказаному населеному пункті площею 3,36 га (початкова вартість — 9,39 млн грн), а 27 вересня — щодо земельної ділянки площею 7,63 га (початкова вартість — 23,67 млн грн).
Як писав Finbalance, 22 червня Госпсуд м. Києва задовольнив позов ліквідатора банку “Фінанси та кредит” й вирішив стягнути солідарно з ТОВ “Компанія “Еко-Буд Сервіс” і його поручителяТОВ “Група “Український Стандарт” 45 млн грн; з ТОВ “Еко-Буд Сервіс” і його поручителя ТОВ “Конті Інвест” — 25 млн грн; 1,34 млрд грн — з ТОВ “Компанія “Еко-Буд Сервіс” (на підставі договору про невідновлювальну кредитну лінію №677v-01-08, який був укладний 31.07.2008 між банком “Фінанси та кредит” і ТОВ “Компанія “Еко-Буд Сервіс”).
За даними держреєстру, засновником ТОВ “Компанія Еко-Буд Сервіс” значиться Нішонходжаєв Бобір Алішерович (місто Андижан, Узбекистан).
Водночас враховуючи, що ТОВ “Еко-Буд Сервіс” виступало іпотекодавцем по кредиту для банку К. Жеваго, можна припустити, що й це підприємство як мінімум не зовсім йому чуже.
“Гулліверні” нитки
Серед засновників згаданого вище ТОВ “Група “Український стандарт” фігурує, зокрема, Сергій Веселов. У 2012 році і 2013 році він зайняв 57-е та 53-е місце в рейтингах найзаможніших українців за версією журналів Forbes і Корреспондент. Як писали ці видання, на початку бізнес-шляху С. Веселов здавав в оренду літак Іл-86, який був придбаний спільно з майбутнім міністром ЖКГ Олексієм Кучеренком (сьогодні — близький до Юлії Тимошенко, яку, як мінімум, раніше підтримував К. Жеваго); у 1990-х торгував газом як один з молодших компаньйонів І. Бакая; був партнером К. Жеваго по Полтавському ГЗК та АвтоКрАЗу; мав (і має?) частку в бізнес-центрі “Гуллівері”.
Серед засновників ТОВ “Група “Український стандарт” також фігурує ТОВ КУА “Сіті Кепітал”, з яким неофіційно пов’язували в т.ч. Віктора Поліщука (власника/співвласника “Ельдорадо”; “Технополіса”; збанкрутілого банку “Михайлівський” — через ТОВ “Екосіпан”). Хоча в офіційному переліку учасників (засновників) ТОВ “КУА “Сіті Кепітал” В. Поліщук не фігурує, але показовим може бути, зокрема, те, що за даними держреєстру, на 31.12.2014 до числа засновників ТОВ “Екосіпан”, крім В. Поліщука, входила в т.ч. Шевченко Анна Ігорівна, яка на вказану дату також була одним з учасників (засновників) ТОВ “КУА “Сіті Кепітал”.
Як відомо, В. Поліщук також вважається власником/співвласником ТРЦ “Гуллівер”. Так, у жовтні 2012 року газета “Коммерсант” писала з посиланням на власні джерела, що власником “Три О” став В. Поліщук, викупивши частки у Вагіфа Алієва, Олексія Кучеренка, Сергія Веселова. Як зазначалося, будівництво Gulliver фінансувалося за рахунок кредитних коштів Ощадбанку.
На початку вересня 2016 року “Економічна правда” повідомляла з посиланням на джерело, близьке до керівництва Ощадбанку, що “кілька років тому Ощадбанк видав компанії “Три О”, що управляє столичним ТРЦ “Гулівер”, $460 млн кредиту, в той час як ринкова вартість заставного майна становила ледь половину від цієї суми”.
У жовні-2016 глава правління Ощадбанку Андрій Пишний, коментуючи для агентства “ЛігаБізнесІнформ” неофіційну інформацію про реструктуризацію Ощадбанком кредитів на пільгових умовах на суму біля 20 млрд грн для групи компаній В. Поліщука, констатував, що “є речі, які я не можу обговорювати і коментувати в силу банківської таємниці, і це саме той випадок”, водночас він зауважував, що “всі без винятку рішення кредитного комітету та правління банку розглядаються за участю куратора НБУ”.
У листопаді В. Поліщук в інтерв’ю агентству “ЛігаБізнесІнформ” називав “сюрпризом” накладання арешту на “Гуллівер” у рамках справи щодо банкрутства банку “Михайлівський”. Він запевняв, що “ніколи не був власником компанії “Три О”. “Gulliver мені не належить. Якими процесуальними діями керувалася прокуратура, не можу сказати”, — констатував В. Поліщук, додаючи, що його дружина лише “управляє” “Гуллівером”.
Але він не відповів на питання, кому саме належить Gulliver: “Ви знаєте, деякі називають Януковича та інших людей зі страшними прізвищами. З 2014 року фінмоніторинг України, оновлений і найчесніший, перевірив всіх засновників Gulliver. Абсолютно точно знаю, що ніяких Януковичів і подібних прізвищ у власниках торгово-офісного центру немає. А є фантазії людей, про яких пишуть в пресі... Мені сумно”.
Як писав Finbalance, 28 листопада Шевченківський райсуд м. Києва відмовився задовольнити клопотання ТОВ “Три О” про скасування арешту, накладеного ухвалою цього суду від 14.11.2016 (в рамках кримінального провадження №42016100000000558 щодо сумнівних операцій банку “Михайлівський”, в результаті яких Фонду гарантування були завдані збитки в обсязі 2,3 млрд грн), на торговельно-офісний комплекс з об`єктами громадського призначення та паркінгом “Гуллівер” (літера “В”) площею 151 805,3 кв.м. за адресою: м.Київ, площа Спортивна, буд. 1-а, що належить ТОВ “Три О”.
Тоді суд зауважив, зокрема, таке:
“Як вбачається з матеріалів справи, слідчий суддя Шевченківського районного суду м.Києва постановляючи ухвалу від 14.11.2016р. дійшов висновку, що майно зазначене в клопотанні прокурора про арешт майна може бути використано з метою відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, а тому підлягає арешту з метою запобігання можливості його пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. При цьому, як у клопотанні прокурора, так і в ухвалі слідчого судді наявне посилання на ст.98КПК України.
Зважаючи на викладені представником товариства у клопотанні доводи, беручи до уваги надані матеріали, а також матеріали справи про накладення арешту, слідчий суддя приходить до висновку, що вони не спростовують встановлених слідчим суддею обставин під час розгляду клопотання про арешт майна, не свідчать про відсутність правових підстав для арешту майна в розумінні положень КПК України та не свідчать про зміну обставин, які б дали можливість вважати, що відпала потреба у застосуванні такого засобу забезпечення кримінального провадження як арешт майна”.
Довідково
18 листопада Шевченківський райсуд м. Києва відмовився задовольнити клопотання НБУ про накладання арешту на все рухоме та нерухоме майно Костянтина Жеваго в рамках позову щодо стягнення з цього нардепа (як поручителя) 1,54 млрд грн заборгованості банку “Фінанси та кредит” по рефінансуванню.
13 грудня Окружний адмінсуд м.Києва задовольнив позов трьох вкладників банку “Фінанси та кредит” до НБУ й визнав протиправною бездіяльність НБУ в період з 01.01.2011 по 17.09.2015 щодо не вжиття належних заходів забезпечення захисту законних інтересів вкладників і кредиторів щодо безпеки збереження коштів на банківських рахунках банку “Фінанси та кредит”.
Фонд гарантування вкладів у межах гарантійної суми має виплатити вкладникам банку “Фінанси та кредит” 10,45 млрд грн (на 01 грудня було виплачено 9,9 млрд грн). Як відомо, компенсації вкладникам банків-банкрутів здійснюються, передусім, за рахунок емісійних коштів НБУ (який надає кредити Фонду та монетизовує облігації, які для Фонду випускає Мінфіну), що провокувало девальвацію та розкручування інфляції.