“Маски-шоу” влаштовуватиме Мінфін

У розпорядженні “Економічної правди” потрапили документи з реформування правоохоронних органів, що розроблені Адміністрацією президента (АП) спільно з Міністерством внутрішніх справ (МВС).

Одна з ідей глобальної реформи — створення Фінансової поліції. За задумом адміністрації, цей орган з'явиться в структурі Міністерства фінансів, і об'єднає в собі функції податкової міліції, фінансової розвідки та оперативно-розшукової діяльності в сфері протидії економічним злочинам. Передбачається, що нове відомство буде створено на кадровій базі діючої податкової міліції.

Суть реформи зводиться до того, що розслідування економічних правопорушень буде віднесене до виключних повноважень нового відомства, а їх (повноваження), в свою чергу відберуть у відповідних підрозділів МВС, прокуратури та Служби безпеки України.

Не можна сказати, що ідея нова. В уряді Тимошенко намагалися створити щось схоже, проте реформа провалилася через небажання правоохоронних органів, підконтрольних президенту Віктору Ющенко, ділитися своїми повноваженнями з міністром фінансів.

Але зараз дещо інша ситуація. О основним ініціатором створення Фінансової поліції став діючий начальник Податкової міліції Андрій Головач, який таким чином хоче посилити свій статус і вийти з-під підпорядкування глави Податкової служби Олександра Клименка.

Як повідомив “Економічній правді” один з експертів, причетний до розробки концепції, Головач нарівні з главою Клименко є повноправним представником оточення сім'ї президента, і його хочуть поставити “смотрящим” за Податковою та Митною службами. Саме Фінансова поліція буде боротися з корупцією в цих відомствах з тим, щоб міністр фінансів Юрій Колобов (ще один наближений до родини) зміг сконцентруватися на роботі з видатковою частиною держбюджету, фінансуванні держборгу та переговорах з Міжнародним валютним фондом.

Сьогодні, як і тоді, в структурі Мінфіну працюють п'ять відомств, які мають право провадити слідство і дізнання з економічних правопорушень. Це Державні податкова та митні служби, пробірна служба (в сфері обігу дорогоцінних металів), Державна служба фінансового моніторингу та Держфінінспекція. При цьому, як відзначають автори проекту реформи, в переважній більшості випадків, за винятком податкових правопорушень, виявлені випадки розслідують співробітники МВС і СБУ.

Фінполіція, як це собі уявляють в АП, повинна буде виявляти порушення в податковій і митній сферах, сфері легалізації доходів, отриманих незаконним шляхом, а також розслідувати злочини у банківській і бюджетній сферах.

Паралельно зі створенням фінансової поліції планують переглянути функції та повноваження всіх інспекційних органів, які контролюють підприємницьку діяльність. Проте, коли і як це буде зроблено, з документа не ясно.

Опитані “Економічною правдою” експерти з цікавістю, але з обережністю ставляться до створення поліцейської організації. “Такий орган, як фінансова поліція, повинен бути незалежною держструктурою Якщо змоделювати ситуацію і припустити, що крадіжку здійснив той же міністр фінансів, хто буде притягати його до відповідальності, коли фінансова поліція перебуває під його керівництвом?”, — говорить екс-міністр економіки, депутат від БЮТ Сергій Терьохін.

На цьому ж у розмові з “Економічною правдою” робить акцент Ігор Уманський, колишній в.о. міністра фінансів в уряді Юлії Тимошенко.

“Правильним кроком в ході такої реформи було б сконцентрувати в Мінфіні методичні та аналітичні функції, відібравши їх у податкової та митної служб. Сьогодні ж податкова сама собі пише нормативну базу, сама ж по ній працює, сама ж себе інспектує і сама ж розбирається в разі якихось проблем. Це неправильно. Та ж податкова служба повинна займатися чистим адмініструванням податків”, — каже Уманський.

На думку колишнього в.о керівника Мінфіну, існує ризик, що після того, як Фінансової поліції передадуть повноваження СБУ та МВС, правоохоронці збережуть за собою частину функцій. “А в результаті, це призведе до дублювання повноважень і подвійного тиску на бізнес”, — говорить Уманський.

Захарченка підвищать або позбавлять погонів

Але це лише частина з того, що планує АП. Далі — більше.

Якщо реформу правоохоронних органів реалізують цілком, то міністр МВС Віталій Захарченко, ймовірно, отримає посаду віце-прем'єра, і стане другим за важливістю чиновником в країні після глави уряду. З міністерства Захарченка створять мегаміністерство.

Те, що МВС перетвориться в нове, збільшене відомство з розширеними функціями і повноваженнями, міністр внутрішніх справ Віталій Захарченко анонсував ще на початку року, через півтора місяця після свого призначення на посаду міністра.

Над реформою думали до квітня. В результаті, після того, як справа не рушила з мертвої точки, президент створив спеціальний комітет з питань реформування правоохоронних органів. Паралельно концепцію реформ доручили розробляти науково-дослідному інституту при МВС, і практично в остаточному вигляді представили на нещодавній Раді регіонів.

Як випливає з документів, в сьогоднішньому вигляді МВС нікуди не годиться і фактично виконує роль “Міністерства міліції”, не здатного в повній мірі відповідати за стан цивільної безпеки в країні.

Виходячи з цього, а також орієнтуючись на світовий досвід, автори документа пропонують перетворити міністерство “в багатопрофільне правоохоронне відомство європейського рівня”, істотно розширивши повноваження чинного МВС і перепідпорядкувавши йому все другорядні правоохоронні відомства.

Посада міністра переводиться в категорію політичних фігур. “Глава відомства повинен бути повністю дистанційований від правоохоронних функцій і володіти тільки повноваженнями оперативно реагувати в разі надзвичайних ситуацій та резонансних подій Наприклад, таких, як вибухи на складах боєприпасів у Новобогданівці, Лозовій, прояви тероризму в Дніпропетровську, повеней”, — каже начальник Державного науково-дослідного інституту МВС України Михайло Вербенський.

Відповідати за результати виконання практичних завдань будуть керівники оновлених органів внутрішніх справ, що працюють під дахом міністерства. У підпорядкуванні такого багатопрофільного МВС планується створення Національної поліції, Служби досудового слідства, Експертно-криміналістичної служби, Державної міграційної служби.

Але й це не все.

Під дахом МВС розробники пропонують об'єднати Службу пожежної безпеки та порятунку (сьогодні входить до складу Міністерства надзвичайних ситуацій), Державну прикордонну службу (зараз підпорядковується безпосередньо Кабінету міністрів), Державну варту (реорганізовані внутрішні війська) і, нарешті, Бюро по боротьбі з організованою злочинністю і корупцією (буде створено на базі ГУБОЗ).

У разі проведення реформи МВС фактично повністю поглине Державну прикордонну службу та Міністерство надзвичайних ситуацій (МНС), а чинний міністр Віктор Балога позбудеться своєї посади. Можливо, це навіть буде вірним ходом.

“Свого часу міністерство надзвичайних ситуацій взагалі було створено штучно, під певну людину — Василя Дурдинця (був призначений в 1999 році) Сьогодні 80% функцій МНС — це пожежна безпека, і лише близько 20% — рятувальні роботи. МНС потрібно скасувати”, — вважає депутат та екс-міліціонер Геннадій Москаль.

У той же час, велика частина опитаних “ЕП” експертів і політиків вважають, що при діючій системі влади, коли всі управлінські важелі сконцентровані в руках глави держави, така реформа небезпечна.

“Судячи з концепції реформи, створюється МВС радянського зразка — громіздка силова структура, керівник якої володіє широким переліком повноважень і великим фінансовим ресурсом. З точки зору європейських стандартів, це не зовсім добре — величезні ризики з точки зору впливу на політичну ситуацію в країні”, — вважає директор Центру політичних досліджень “Пента” Володимир Фесенко.

Він підкреслює, що якщо слідувати європейським стандартам, міністр такого мега-відомства повинен бути цивільною особою, а не людиною з погонами, на зразок Захарченко.

“Міністром не може людина в погонах, і навряд чи ним зможе бути людина, яка до останнього часу працювала в правоохоронних органах. Людина в погонах — це той, хто все життя професійно займався або розшуком, або розслідуванням. У нас було безліч прикладів, коли блискучі міліціонери ставали поганими політиками, і навпаки”, — каже ЕП народний депутат від НУ-НС Кирило Куликов.

Володимир Фесенко не виключає, що реформа започаткована як своєрідна кадрова гра: з одного боку, ніби як її пишуть “під Захарченка”, з іншого боку — реформа може бути використана для призначення на посаду іншої людини.

“Захарченко працює в напрямку розширення функцій і статусу відомства. Через окремі поправки, зокрема, змінивши політичний статус міністра, можуть відбуватися такі непомітні підкопи під самого Захарченка. Ще варіант — Захарченко, щоб зберегти за собою посаду в новій системі управління, може зняти погони”, — говорить Фесенко.

Цікаво, що розробники реформи наполягають і на обов'язковій переатестації співробітників майбутнього мега-відомства. Крім перевірки “знань і моральних якостей”, всі співробітники правоохоронних органів повинні будуть задекларувати свої доходи і майно.

При цьому, перепризначувати обіцяють тільки тих, до кого під час перевірки не виникло питань щодо чесності зароблених капіталів і майна. При цьому, хто і як буде тестувати правоохоронців з концепції реформи, так і не зрозуміло.

Світлана КРЮКОВА, Катерина СИЧЕНКО