Львів втрачає ЛАЗ

На базі Львівського автобусного заводу вже не складатимуть автобусів для міського громадського транспорту, їх виробництво буде перенесено до Дніпродзержинська, заявив нещодавно у Кременчуці голова правління холдингової компанії “Львівські автобусні заводи” Ігор Чуркін. За словами власника заводу, у Львові випускатимуть лише тролейбуси та туристичні автобуси. Найближчим часом виробник планує зосередити свої потужності на складанні карет швидкої допомоги. Їх виробництво збільшиться у десять разів, до тисячі одиниць на рік, а виготовлятимуть їх у Запоріжжі, розповів Ігор Чуркін. Він додав, що у Львові завод відновить роботу з 20 березня.

Таке “рокірування” голова холдингу називає “реорганізацією”, спростовуючи чутки про можливе банкрутство. Водночас Ігор Чуркін не заперечує, що ситуація на ЛАЗі є доволі скрутною. “Завод зупинив виробництво з середини лютого, бо покупці не сплатили за контрактом. Замовники в Україні заборгували майже 170 мільйонів гривень за поставлені машини, а Львів — найбільший боржник у 35 мільйонів. Місто не платить вже три роки. Ми виграли всі суди, будемо забирати машини”, — каже Ігор Чуркін.

Скарги на якість

У львівській мерії не заперечують, що перед заводом є борг, але платити не збираються, бо на переконання чиновників завод не дотримується умов укладених контрактів. Основні претензії до технічних вимог: “Автобуси потребують постійних ремонтів. Ми платитимемо лише за транспорт, який відповідатиме технічним вимогам, відповідно до угоди, комплектуючі повинні бути європейського виробництва, а не китайські. Це принципово”,- заявив міський голова Львова Андрій Садовий. На заводі запевняють, що китайських комплектуючих в автобусах немає, всі проблеми через недотримання правил експлуатації машин.

Однак зауваження до лазівської продукції мають й інші міста України. Згідно з контрактом, ЛАЗ повинен був виготовити для Кременчука 13 тролейбусів до кінця лютого 2013 року, утім дві одиниці транспорту досі не передано. “Є також запитання до комплектації вже переданого транспорту. Ми наполягаємо, аби виробник усунув технічні проблеми”, — повідомляють у прес-службі мерії Кременчука з посиланням на міського голову Олега Бабаєва.

Взаємні звинувачення

Конфлікт між російським власником заводу та мерією Львова не припиняється вже впродовж кількох років. Мер Львова у всіх бідах звинувачує керівництво ЛАЗу. “Занепад заводу стався не вчора, це тривалий процес розвалювання самим керівництвом та новоспеченим власником з Росії. Ми сподівалися, що завдяки замовленням на “Євро-2012” підприємство вийде з кризи. Але власник розпочав процес банкрутства і ліквідацію заводу”, — заявив Андрій Садовий у своєму відеозвернені до львів’ян.

У прес-службі ЛАЗ запевняють, що ситуація з автомобілебудуванням в Україні є загалом складною і саме це впливає на роботу заводу. А ще закриття російського ринку збуту. Під замовлення підприємство бере кредити, уточнюють у прес-службі, їх треба віддавати, а покупці не розраховуються.

Мирне врегулювання як вихід?

Найбільші проблеми на заводі почалися п’ять-шість років тому, коли підприємство почало виводити активи через тиск старих кредиторів, пояснює ситуацію для DW експерт з питань промисловості Ростислав Сорока. “Активи переводили на інші юридичні особи. Фактично власник “втікав” від проблем і старих боргів, хоча правильно було б сісти за стіл переговорів і домовитися”, — каже Сорока. Лише впродовж останніх кількох років на заводі змінили чотирьох директорів. Вочевидь, власники не до кінця ознайомлювали кожного нового директора з реальним станом справ, а старі обтяження не давали втілювати заплановане, міркує експерт.

Ростислав Сорока не виключає, що у безвихідних ситуаціях керівництво заводу могло вдаватися до маніпуляцій з комплектуючими, бо контракти треба виконувати за будь-яких обставин. “Такі маніпуляції згодом переходять у площину конфлікту і в кінцевому результаті наступають найбільші втрати — іміджеві. Підприємство мало кілька поштовхів для стабілізації і розвитку: контракт з Росією, “Євро-2012”, контракти з Македонією, тепер Болгарія…Але прогресу не видно. Проблеми треба мирно врегульовувати, а війни з містом нічого доброго не дадуть жодній із сторін”, — зазначає Сорока.

Реприватизація проблематична

Лише зі зміною власника автобусний завод зможе “одужати”, переконані депутати львівської міськради. Вони навіть звернулися до керівництва країни з проханням повернути завод у держвласність та знайти нового інвестора, який би якісно керував підприємством. Утім, шанси на реприватизацію автобусного заводу Ростислав Сорока оцінює вельми песимістично. Немає законодавчого підґрунтя, пояснює експерт, а період інвестиційних зобов’язань, до чого можна би було апелювати, вже давно минув.

Галина СТАДНИК