Rambler's Top100
ДАЙДЖЕСТ

Куме, ну програв

[14:16 18 апреля 2011 года ] [ Українська правда, 15 квітня 2011 ]

Сьогодні мене запросили до Шустера обговорити результати київського візиту Путіна.

- Що ж трапилося з підводним човном “Курськ”? — запитав Донахью.

- Вона потонула, — з ухмилкою відповів Путін.

-------

 

- Куме, споримо, що я тобі на лобі маленьку цяточку накакаю?

- Ну давай, … та що ж ти, куме?!

- Ну програв!

Сьогодні мене запросили до Шустера обговорити результати київського візиту Путіна. Не певний, що формат передачі дозволить передати всі нюанси останньої фішки російського прем’єра: вмовити Україну ввійти до Митного Союзу, створеного деякими країнами ЄврАзЕС; походу покинути Світову організацію торгівлі та відмовитися від вільної торгівлі з Європейським Союзом; а в результаті отримати чергові обіцянки про знижки з газу та нафти.

Я написав цю замітку зі стьобом, але сприймайте її серйозно. Тут все правда — і про політиків і про економіку.

***

У більшості політиків є команда, яка радить, як поводитись, щоби сподобатись електорату. В мене такої команди немає, але якби була, то сценарій моєї вечірньої поведінки виглядав би таким чином:

***

(Йду до мікрофону із засмученим обличчям). Знаєте (з придихом в стилі Кучми), мені психологічно важко говорити на цю тему. Я гібрид української, бєларуської та російської кровей. Додайте, що моя дружина народилася в Алматі, то сам Бог би велів підтримувати ідею Митного Союзу. Але як економіст і патріот, — не можу. (Міняю опорну ногу та стаю в позу ¾ до аудиторії: полу-фас збільшує довіру та приховує неголені вуха).

***

Поставимо собі декілька питань (починаю активну жестикуляцію).

***

Питання перше. У що вступати?

Те, що зараз створено Росією є недомитним союзом. (Не “недомитим”, а “недомитним”, зверхньо хіхікаю).

Для того, щоби створити класичний митний союз, треба прийняти мінімум 18 загальних і секторальних угод, які підлягають окремій ратифікації, бо вони зачіпають економічний суверенітет держави. А також з чотири десятки міжурядових договорів і регламентів. (Показую книжку з переліком таких угод, подаровану мені у Женеві Гендиректором СОТ).

Наприклад, Угоду про сільське господарство — про те, як ми всередині будемо між собою торгувати. Для чого? Ми коли вступали до СОТ, то наполягли на встановленні високих імпортних мит на тростяний цукор. Він дешевий, але не солодкий. А оподатковується вага, а не цукристість. Якщо б ми цього не зробили, то цукрова галузь України попросту зникла — це ж питання зайнятості тисяч українських селян. (Показую два пакети з цукром — нашим і імпортним).

Або у нас доволі високі мита на імпортну птицю. Після того, як в 2005 році ми закрили останню лазівку для контрабандистів з донецької “вільної економічної” зони, наше птахівництво почало бурхливо розвиватися.

Наразі ми маємо інформацію, що Росія вже домовилася з США про практично безподатковий ввіз біля 1 мільйона тон стегенець Буша. Тих, що генетично модифіковані та напічкані антибіотиками.

Але ж всередині митного союзу кордонів немає: очевидно, що частина з цього мільйону тон опиниться на прилавках наших магазинів. (Випускаю живого півня — у залі пожвавлення).

Промовчимо вже про китайську гречку — після гучного скандалу наші урядові горе-комерсанти ніяк не можуть її довезти. Мабуть бояться справедливого гніву української прокуратури. Ну насправді, чим же прокурорам займатися після Тимошенко? (Показую пакет гречки та чек на 18 гривень).

***

Питання друге. Вади Митного союзу

Ми з’ясували, що економічна конструкція, яка від чогось називається Митним союзом, не являється такою по суті. Не існує уніфікації технічних стандартів, немає єдиного сертифікату якості, єдиної антимонопольної політики.

Отже й надалі Газпром, порушуючи базові принципи антимонопольного законодавства, почне жиріти не тільки за рахунок кишень росіян, а й українців.

Нещодавно прикордонна служба РФ заявила, що 43% затриманої контрабанди йде із Казахстану. Що ж станеться після скасування фітосанітарного контролю з 1 липня 2011 року, ніхто не знає. Крім того, за міжнародними висновками головний наркотрафік в Європу із середнього та близького сходу проходить саме територією Казахстану. (Розпачливо розвожу руки).

Росія вирішила залишити за собою право встановлення квот на товари, походженням з інших країн Митного Союзу. Про що це говорить? Якщо карамельки Порошенко, автомобілі Васадзе, труби Пінчука або сляби Ахметова стануть більш конкурентними за російські аналоги, то вільній торгівлі наступить кінець. (Роздумливо підношу руку до чола та філософськи посміхаюсь).

Отже, підводний човен “Митний союз” потоне. (Вимовляю речитативом густим басом. Наголоси не ставлю)

***

Питання третє. Гроші

Одне з правил Мерфі, який вигадав правило бутерброду, що падає маслом вниз, звучить так: “про щоби люди не говорили між собою, завжди мова йде про гроші”. (Говорю таким чином, що нібито всі знають про Мерфі)

У рамках Митного союзу РФ отримає 88% мит, Бєларусь — 4,7%, а Казахстан — 7,3%. Цікаво, оскільки за розподілом голосів в Митному союзі РФ має 57%, а Бєларусь із Казахстаном — по 21,5% на кожного. Отже Митний союз є стандартним “разводом лохов” початку 90-х. (Помічник виносить малиновий піджак, приміряє на мене і уносить за куліси).

У 2005 році в Астані ми їли бастурму та пили місцеве пиво. За столом сиділи віце-прем’єр РФ Христенко, віце-прем’єр Бєларусі Кобяков, віце-прем’єр Казахстану Минбаєв і я.

Кобяков спитав Христенка: “Борис, когда НДС отдавать Беларуси будешь?”

“Потом, как нибудь”, завірив Христенко. (Помічник виносить Хайнекен казахського розливу і негайно уносить за куліси, щоби не порушувати правила боротьби з пияцтвом).

***

Питання четверте. Хто кому цар

Митні правила в країнах Митного союзу Росії, Білорусі та Казахстану регулюються Договором про Комісію Митного Союзу від 6 жовтня 2007 року. У преамбулі зазначається, що Договір “базується на Договорі про створення Євразійського економічного співтовариства від 10 жовтня 2000 року”.

Отже, передумовою входження країни до Митного союзу, є її входження до Євразійського економічного співтовариства (ЄврАзЕС).

Згідно з правилами ЄврАзЕС, країни мають нерівні права. Така нерівність визначається згідно з їхніми внесками: Росія — 40%, Бєларусь і Казахстан — по 20%, Киргизстан і Таджикистан — по 10%.

Рішення в ЄврАзЕС приймається простою більшістю голосів. Отже, ця організація є своєрідним акціонерним товариством, в якому економічний суверенітет однієї країни може бути обмеженим за рішенням інших країн ЄврАзЕС, які сукупно набирають 50+1 відсоток голосів. Міноритарний акціонер втрачає все.

Для того, щоби прийняти рішення, відмінне від бажання уряду РФ, теоретично треба створити єдиний фронт з Бєларусі, Казахстану, Киргизстану та Таджикистану (60%). Виключення будь-якої країни з такого “єдиного фронту” призводить до одноосібного керівництва РФ в зоні ЄврАзЕС.

З іншого боку, для того, щоби уряд РФ проштовхнув своє рішення в рамках ЄврАзЕС, йому треба залучитися лише підтримкою Бєларусі (40% + 20% = 60%), або Казахстану (ті самі 60%) або спільно Таджикистану із Киргизстаном (ті самі 60%).

У крайньому випадку, якщо режими Бєларусі та Казахстану разом не влаштовують Кремль, то уряд РФ може скористатися правом вето на будь-які рішення ЄврАзЕС, якщо знайде підтримку або у Таджикистані або у Киргизстані (разом — 50%).

Зважаючи на те, що Киргизстан та Таджикистан де-факто є політичними, економічними та військовими сателітами Російського уряду, то РФ одноосібно керує ЄврАзЕС.

Згідно із Заявою, яка додається до Договору про створення ЄврАзЕС, його діяльність спрямовано, зокрема, на “формування єдиного митного кордону та єдиного митного тарифу”. Крім того, пропонується установити єдиний економічний (отже митний) кордон Співтовариства.

Це тягне за собою створення єдиного органу координації та управління прикордонною службою, що очевидно звужує суверенітети країн. У подальшому, пропонується також створити загальну платіжну систему, отже запровадити єдину валюту та єдиний центральний (емісійний) банк.

***

Питання п’яте. Мова спілкування

У статті 17 Договору про створення ЄврАзЕС імперативно встановлюється, що робочою мовою в є російська. Однак, як в Європейському Союзі, так і в NAFTA (ЗВТ між Канадою, Мексикою та США) використовується правило, за яким на території країни — члена договору про вільну торгівлю чи митного союзу, як робоча використовується також її національна мова.

***

Висновок

У 1992 році майже шість місяців я провів у Москві, намагаючись розподілити активи та пасиви колишнього СРСР та забрати вкрадені вклади наших громадян з Ощадбанку. Не вийшло.

Між іншим, оце чудо — Глазьєв, який зараз очолює Митний союз, тоді був заступником міністра зовнішньої торгівлі Авена та категорично виступав проти розподілу золотовалютного запасу, повернення вкрадених вкладів в Ощадбанк і навіть культурних статків.

У 2005 році майже рік я намагався з політичного проекту ЄЕП створити економічний. Не вийшло, оскільки на останньому засіданні в Києві Христенко мені сказав: “Не суетись. Спокойно. Этот проект не экономический”.

Отже, проект митного союзу, витягнутий з політичного нафталіну, не має жодного відношення до економіки. Попросту напередодні виборів Путіну треба якась бомба. Не та, яка в білоруському метро. А більш потужна.

***

Знаєте, на нещодавньому круглому столі в інституті Горшеніна я сказав:

“Уявіть, що ви йдете по вулиці і бачите зазивалу в маленький кабачок. Наступним є ресторан, до якого треба за місяць записуватися. Зазивала приємний і кабачок дешевий. Але можна травануться”.

(Присаджуюсь у позу “ку” Лєонова з фільму “Кіндзадза” та під дружній свист аудиторії нервово покидаю студію Шустера)

Сергій ТЕРЬОХІН

Добавить в FacebookДобавить в TwitterДобавить в LivejournalДобавить в Linkedin

Что скажете, Аноним?

Если Вы зарегистрированный пользователь и хотите участвовать в дискуссии — введите
свой логин (email) , пароль  и нажмите .

Если Вы еще не зарегистрировались, зайдите на страницу регистрации.

Код состоит из цифр и латинских букв, изображенных на картинке. Для перезагрузки кода кликните на картинке.

ДАЙДЖЕСТ
НОВОСТИ
АНАЛИТИКА
ПАРТНЁРЫ
pекламные ссылки

miavia estudia

(c) Укррудпром — новости металлургии: цветная металлургия, черная металлургия, металлургия Украины

При цитировании и использовании материалов ссылка на www.ukrrudprom.ua обязательна. Перепечатка, копирование или воспроизведение информации, содержащей ссылку на агентства "Iнтерфакс-Україна", "Українськi Новини" в каком-либо виде строго запрещены

Сделано в miavia estudia.