Кінець майнингу. Як обвал криптовалют повернув світу відеокарти

В один момент ситуація стала нагадувати золоту лихоманку. Інвестори купували крипту на мільярди доларів, а майнери з усього світу ходили по магазинах та скуповували відеокарти, щоб добувати цю саму криптовалюту.

Геймери та дизайнери залишились без графічних процесорів, бо потрібне їм обладнання миттєво викупали для майнінгу цифрових монет.

Але свято на криптобіржах підходить до завершення. Вартість Bitcoin з початку року впала на 58%, а у світі почалась дискусія про регулювання криптовалют. На додачу значно зросли платіжки за електрику, яка потрібна для видобутку.

Майнерам стало важко конкурувати між собою, і вони почали продавати відеокарти. Аномальне падіння цін на графічні процесори відчутне навіть в Україні.

Як розкручувалась спіраль попиту на відеокарти та чи повернуться ціни до нормального рівня?

Чому виник дефіцит відеокарт

У 2010-му році криптовалюти мало хто сприймав серйозно. Проте були й люди, які називали крипту “новим золотом”. І щоб добувати це “золото” потрібно мати потужний комп’ютер.

Процес видобутку криптовалюти зветься майнінгом. Під час нього комп’ютер обчислює складні алгоритми і в нагороду отримує певну кількість криптовалюти, яку можна продати. Найчастіше для майнінгу використовують найпотужніші відеокарти, які заточені на обробку великих масивів даних. Вони споживають менше енергії й зручні для оптимізації їхньої роботи на так званих “криптофермах”.

Попит на альтернативні платіжні системи у світі постійно є, особливо якщо вони не підконтрольні державі. Ідея цифрової валюти завжди була на слуху, тому курс найпопулярнішої криптовалюти Bitcoin постійно зростав.

З часом, крім Bitcoin, з’явились інші криптовалюти, так звані альткоїни: Tether, Ethereum, Litecoin тощо. Кожна з них має свої технічні особливості та курс.

Якщо порівнювати криптовалюту дорогоцінним металом, то у 2020-му році сталася золота лихоманка.

Що її спричинило? Під час пандемії Федеральна резервна система Сполучених Штатів знизила ключову ставку за позиками до рівня 0-0,25% річних, аби втримати економіку від обвалу. Фінансові ринки швидко наповнила велика кількість “дешевих” грошей.

Інвестори та звичайні люди отримали на руки багато коштів та почали вкладати їх у фондовий ринок, щоб заробити ще більше. Особливо привабливими виглядали дотичні до технологій активи, бо вони мають перспективи зростання в майбутньому. Серед цих технологічних активів часто для інвестування обирали саме криптовалюти.

Завдяки зменшенню ставок за кредитами трейдери більш активно користувались кредитним плечем для інвестування та цим ще більше роздували бульбашку на криптобіржах. До цієї хвилі почали долучатись великі фонди, які прагнули закупитись криптовалютою дешевше, а потім продати її на піку.

З січня 2020 року по січень 2022 року ціна Bitcoin зросла з 7,3 тис дол до 41,6 тис дол, а на піку в листопаді 2021 року перетнула позначку в 64 тис дол. Завдяки цьому в західних медіа його назвали “найкращим активом за останнє десятиліття”.

Середня річна дохідність Bitcoin склала 230%, що вдесятеро вище, ніж інвестиції в індекс Nasdaq 100, який формує сотня американських технологічних компаній. Капіталізація Bitcoin на піку становила 1,2 трлн дол — більше, ніж у Tesla.

Слідом за Bitcoin потягнулись вверх ціни й на інші криптовалюти. Деякі з них великі інвестори використовують для відвертих спекуляцій, піднімаючи штучний ажіотаж. Яскравий приклад — криптовалюта-мем Dogecoin, яка стала популярною завдяки флеш-мобам у соцмережах та твітам Ілона Маска.

Окрім трейдерів, на зростанні курсу криптовалют заробляють майнери. Чим вище піднімається ціна на віртуальні валюти — тим більше вони купують обладнання для їх видобутку, бо це вигідна інвестиція.

Майнери зі всього світу купували відеокарти та розширювали свої криптоферми. Кількість задіяних потужностей для видобутку криптовалюти вимірюється через хешрейт (сумарна потужність комп’ютерів, які залучені до майнінгу). Так от: хешрейт Bitcoin з 2020 року по 2022 рік зріс вдвічі.

Попит на відеокарти також формували спекулянти. Вони скупали обладнання, щойно товар з’являвся у магазинах, а потім продавали їх майнерам в кілька разів дорожче.

Майнери купували відеокарти за будь-яку ціну, адже вони все одно отримували надприбутки. А от для геймерів та графічних дизайнерів, під потреби яких власне і розробляли відеокарти, це було занадто дорого. Їм залишалось купувати старі моделі, ціна на які теж поступово зростала.

Заповнити дефіцит на ринку було неможливо через занадто високий попит. Відеокарти випускає багато компаній, але графічні процесори для них роблять лише дві — Nvidia та AMD. Їхніх потужностей не вистачало, щоб виробити додаткові процесори у короткі терміни, особливо враховуючи світовий дефіцит мікрочипів.

Разом з розширенням потужності криптоферм зросла кількість електроенергії, яку споживають майнери. В Кембриджському університеті підрахували, що лише майнери Bitcoin щороку споживають електрики на 120 терават-годин або 0,55% від всього світового виробництва. Для порівняння — це річний обсяг споживання всією Україною у мирний час.

Україну дефіцит відеокарт теж торкнувся, адже в нашій країні завдяки дешевій електриці активно працюють майнери криптовалют. Часто — незаконно. Нелегальні майнінгові ферми знаходили на Южноукраїнській АЕС, у “Вінницяобленерго” та навіть в комп’ютерах “Укрзалізниці”.

Ринок відеокарт стабілізується

У 2022 році світова економіка почала гальмувати, а центральні банки розвинених країн — підвищувати облікові ставки. Інвестори відреагували на це розпродажем ризикових активів.

Криптовалюти купують здебільшого для перепродажу за вищою ціною, а не для використання за призначенням. Їхнє подальше зростання опинилося під питанням, тому інвестори почали зменшувати їх частку у власних портфелях. Розпродаж спровокував падіння курсу криптовалют.

Але на цьому проблеми не закінчуються. Активи у крипті через свій спекулятивний характер є чутливими до інформаційних подразників. З 2021 року негативних інформаційних приводів для фанатів блокчейну вистачало. Уряди передових країн світу почали робити кроки для регулювання криптовалют.

В Китаї, де було найбільше майнінгових ферм, заборонили операції з криптовалютами. Дискусія про регулювання криптоактивів триває і в Сполучених Штатах.

Паралельно з цим у світі почалося обговорення неекологічності майнінгу. Так, в одному з досліджень шкоду для клімату від видобутку Bitcoin порівнюють з переробкою нафти. Негативний інформаційний фон вбиває попит та ставить під сумнів майбутнє майнінгових ферм.

Економічно галузь майнінгу затиснута відразу з трьох боків. По-перше, криптовалюти падають в ціні. З початку року курс Bitcoin впала на 58%. По-друге, в усьому світі зростають платіжки на електроенергію, на які припадає до 90% витрат майнерів.

У США виробляють 37,8% усіх Bitcoin світу, а ціна на електрику в окремих регіонах зросла до 70%. Журнал Wired писав, що в деяких європейських країнах собівартість видобутку одного Bitcoin вже сягає 25 тис дол, в той час як його ринкова ціна становить 20 тис дол.

По-третє, рік тому на хвилі високих цін майнери задіяли рекордно велику кількість обладнання для видобутку криптовалют. Чим більше комп'ютерів задіяно в цьому процесі, тим менше монет отримує кожна окрема ферма за один і той же проміжок часу, що зменшує їхню прибутковість. Це особливість роботи блокчейну, яка існує для стримування емісії.

Останнім акордом стало нещодавнє оновлення криптовалюти Ethereum, яка є другою за капіталізацією після Bitcoin. Після змін, які відбулись в архітектурі цієї валюти, відеокарти стали непотрібними для її майнінгу. Випуск нових монет тепер відбуватиметься за іншою системою, без вирішення комп’ютерами складних алгоритмів.

Після загального падіння крипти одна частина майнерів припинила закупівлю нових відеокарт, а інша — почала розпродаж свого обладнання. Попит на нові відеокарти значно охолов, а на вторинному ринку з’явилось багато відеокарт останнього покоління.

Ціна графічних процесорів почала стрімко падати у всьому світі. Дослідження Jon Peddie Research свідчить, що середня світова ціна відеокарт у другому кварталі впала вдвічі, порівняно з 2021 роком.

Як змінилися ціни на відеокарти в Україні

Падіння цін на глобальному ринку відчутне навіть в Україні, не дивлячись на ослаблення гривні. В першу чергу це стосується графічних процесорів останнього покоління. Їхня кінцева вартість залежить від виробника та популярності моделі серед майнерів, але тенденція на зниження цін є однаковою для всіх.

За даними сайту Hotline, який відстежує ціни в українських магазинах, середня вартість відеокарти MSI GeForce RTX 3080 Ti з початку року впала на 37%, а ASUS TUF-RX6800XT — на 26%. Найпотужніша модель на ринку, RTX 3090 Ti, в одній зі збірок з травня подешевшала зі 107 тис грн до 70 тис.

Також подешевшання торкнулось старих, але найбільш популярних моделей серед геймерів. Середня ціна GeForce GTX 1060 з початку року впала на 44%, GTX 1650 — на 39%, RTX 2060 — на 33%.

Якщо не буде значних змін в курсах валют, то ціни на відеокарти можуть продовжити падіння.

По-перше, невдовзі вийде нове покоління графічних процесорів. Президент Nvidia Дженсен Хуанг попередив, що нові моделі будуть дорогими, однак їхній вихід на ринок може послабити ціни на процесори попередніх поколінь.

По-друге, світовий дефіцит мікрочипів поступово йде на спад. Ситуація в ланцюгах постачань може стабілізуватись вже у наступному році, чому сприяє загальне падіння попиту на техніку.

 

По-третє, ніхто не знає, яким буде остаточне падіння криптовалют до кінця року. Центральні банки налаштовані далі підвищувати облікові ставки. Майнерам від цього може стати ще гірше, що змусить їх надалі продавати своє обладнання. А продавати їм є що, адже просто зараз для видобутку Bitcoin задіяна історично найвища кількість обладнання.

Купити відеокарту завжди можна і на вторинному ринку в Україні або в сусідніх країнах, де ціна окремих моделей може бути нижчою. Щоправда, покупцям доведеться ретельно їх перевіряти, адже процесори на майнінг-фермах працюють 24/7, і деякі з них можуть мати пошкодження.

Богдан МІРОШНИЧЕНКО