Капітуляція Гереги, або “Епіцентр” подій

Зокрема справжнім “епіцентром” бойових дій став 215 виборчий округ, де у “двобої” зійшлися “свободівець” Андрій Іллєнко та “регіоналка” Галина Герега.

Можна впевнено сказати, що “свободівець” Іллєнко безперечно дуже засмутив пані Герегу. Ба більше — він “розлучив” її з чоловіком. Адже не відбудеться у наступні п'ять років бажаного союзу сімейства у стінках Верховної ради — у ніч з 30 на 31 жовтня Іллєнко “вирвав” з 191 голосом перемогу у власниці “Епіцентру”. Натомість її чоловік — Герега Олександр — впевнено пройшов по 192 окрузі у Хмельницькій області.

Теоретично на цьому можна було б і закінчити — привітати Іллєнка з перемогою і поспівчувати Герезі, яка вклала стільки грошей у кампанію, але програла її націоналісту. Проте є одне “але” — не розповісти про те, що відбулося цієї ночі, означає “відмити” цим самим Герегу, яка начебто з “миром прийняла поразку”.

Два протоколи розбрату

До вечора 30 жовтня підчас підрахунку голосів між Іллєнком і Герегою був мінімальний розрив — стабільно різниця трималася у 100-200 голосів на користь то Іллєнка то Гереги. ДВК доволі вправно і швидко здавали протоколи, а ОВК в свою чергу їх оперативно приймала... до певного моменту. Проблема склалася, коли окружком мав приймати 78-й протокол ДВК з загальних 79.

Протокол. який показує, що Іллєнко перемагає

“Свободівці” заявили, що по дільниці 800 244 результат Іллєнка, який був більший на добру сотню голосів, приписали Герезі, а її, який був менший — “свободівцю”. Це дало кількісну перевагу секретарю Київради Герезі. Єдиний шанс перевірити це — повністю перерахувати голоси по цій дільниці. Таке рішення ухвалюють тільки члени ОВК. Ось тут і виникла перша проблемна ситуація.

Іллєнко розмовляє з членом ДВК

Близько сьомої години вечора, маленька душна кімнатка в приміщенні райадміністрації на Троєщині. 40 знервованих і стомлених людей. Голова ОВК Іван Картатий намагається заспокоїти присутніх і пропонує проголосувати за перерахунок. Під час обговорення члени ОВК явно розділилися на дві групи — “за” і “проти”. Тих, хто “проти” перерахунку, відразу охрестили “герегівськими”.

Десь за пів години всі проголосували за перерахунок голосів. Все наче чудово, “свободівці” радіють, але з'ясовується, що людина, у якої був ключ від архіву з протоколами, десь зникла.

Після довгої і виснажливої суперечки члени ОВК ухвалюють рішення разом з міліцією зламати замок і вилучити бюлетені. За дивним (!) збігом обставин ключ таки з'являється в останній момент. Бюлетені вилучають, частина членів ОВК помітно нервує.

Почався перерахунок голосів, охрещені “герегівськими” члени ОВК “збилися” докупи і щось обговорюють. В той же час вся увага “свободівців”, членів ДВК № 800244 та журналістів прикута до пачки бюлетенів за Герегу та за Іллєнка.

І тут на обличчі “герегівських” членів ОВК з'являється розчарування і навіть занепокоєння — за Іллєнка виявилося десь на сотню голосів більше, ніж написано в протоколі, а значить дані, подані в ЦВК, — невірні.

Перерахунок голосів продовжується, “герегівські” члени ОВК встають і виходять. Як з'ясувалося пізніше, вони зачинилися в одному з приміщень райадміністрації, щоб поспати (!). В той час, як їх колеги перераховують голоси.

Підрахунок затягнувся десь на шість годин. Стомлені, змучені, голодні люди “підпирають” стіни як в приміщенні ОВК, так і в коридорі біля нього. Близько десятої вечора зчиняється ґвалт, дивимося у вікно — близько п'ятдесяти бійців “Беркуту” зганяють людей на проїжджу частину, оточили машину. Всі на “підриві” хочуть протистояти міліцейському “бєспрєдєлу” — журналісти і “свободівці” кинулися на вулицю.

З'ясувалося, що все банально: виходив Микола Княжицький, який деякий час перебував в ОВК, на нього накинулися якісь невідомі, його охоронці кинулися за зброю, зчинилася бійка. Нагнали “Беркут”, а далі всі зрозуміли в чому справа. Розчаровані від того, що не отримали “двіж”, знову пішли в приміщення райадміністрації.

11-та вечора. Голоси рахують вже третю годину. Час від часу відбуваються якісь мікросутички під дверима. Немає останнього протоколу з  ДВК № 800271. Іллєнко каже, що голову комісії “залякали” і вона боїться його віддавати. Проте після довгих вмовлянь і гарантії захисту, жінка погоджується передати протокол — у підсумку перемагає Іллєнко.

Тим часом коридори не покидає міліція і “Беркут”.

“Сутичка” через Княжицького

Близько 9-ї вечора зателефонував “свободівець” Андрій Мохник, який повідомив, що з “Епіцентру” знімають охорону і збираються везти їх до ОВК. Люди жартують:” Кому потрібні будівельні матеріали? Їдьте в Епіцентр — там охорону зняли”. Пізніше через вікно журналісти і справді побачили декілька автобусів з написом “Епіцентр. Найбільший у світі”.

“Ага, найбільший у світі “позор”, — жартують в натовпі.

Автобуси “Епіцентру”

Близько півночі з'являється заява Гереги.

“Як жінка, як мати, як людина, що не раз отримувала підтримку киян, я, перш за все, хочу, щоб у Києві панували спокій і справедливість”, — переконує нас Герега. Проте автобуси “Епіцентру”, які підвезли до ОВК якихось людей, змушують думати про протилежне.

Любителька дорогих годинників Герега звезла під ОВК не тільки охоронців. Якісь жінки на підборах і в довгих пальтах, молоді дівчата, які перескакують з ноги-на-ногу, щоб зігрітися, молодики специфічної зовнішності.

Близько другої години ночі їх таки кудись забрали на тих самих жовтеньких автобусах “Епіцентру”. Команду “відбій” вони сприйняли оплесками і криками: “Украина!!! А завтра выходной?”

Люди під ОВК

Та це ще був не фінал. Герега не збиралася так просто здаватися. Коли закінчився перерахунок, прокинулися “герегівські” члени комісії, які раніше забарикадувались в іншому приміщенні. Вони заявили, що підтримали перегляд результатів голосування під тиском і не були присутні, коли перераховували голоси. Почали наполягати на повторній перевірці протоколів.

“Панство, а скільки коштує продати совість?” — лунає з натовпу питання, адресоване “герегівським” членам ОВК.

Після цього секретар виходить з пропозицією перерахувати голоси на всіх дільницях. До цього протягом чотирьох годин рахували голоси ліше однієї ДВК. Тож можна було уявити, скільки загалом триватиме процедура на 79 дільницях.

Ніхто з присутніх з боку Іллєнка не сумнівався, що це — свідоме затягування рішення. Секретар комісії, яку теж віднесли до “герегівських”, “забилася” в куток кімнати і нервово з кимось розмовляла по телефону.

Іллєнко і “свободівці” помітно нервували. І не зрозуміло, чим закінчилася би ця епопея, якби не справді вольове рішення голови ОВК — він піднявся і сам пішов в “серверну”, де вніс в базу ЦВК результати перерахунку і дані останнього протоколу, який до того часу вже знайшли.

Після цього сайт ЦВК показує перемогу Іллєнка, теж саме оголошує і голова. В приміщенні ґвалт, крики “Слава Україні!”, привітання Іллєнка.

Епопея і справді завершилася. Йшла друга доба, спати, здається, вже не хотілося. Іллєнко переміг. Переміг скоріше за все тому, що до останнього відстоював свої результати. На його підтримку вийшло багато “свободівців” жителів Києва. Наразі за Іллєнком залишається один обов'язок — показати, що люди зробили це не дарма.

P.S Вже після оголошення перемоги Іллєнка в редакцію “Української правди” надійшла заява від прес-служби Гереги. Згідно з нею, власниця “Епіцентру” вимагає перерахунку голосів, оскільки члени ДВК, сказали, що на них тиснули.