Капкан для Юлии Тимошенко

Близько 1:30 ночі з п’ятницю на суботу Юлія Тимошенко попросила право на завершальну репліку в ефірі “Шустер-Live”. Втомлена прем’єр підняла вгору вказівний палець і розповіла власну версію, чому Віктор Ющенко не підпише указ про дострокові парламентські вибори. “Тому що, — повідомила прем’єр і тонко засміялася, — він подарував мені в Брюсселі свою ручку”.

І справді, під час укладення декларації з модернізації газо-транспортної системи, присутні європейці були свідками, як Ющенко раптом нахилився до Тимошенко та передав їй своє чорнильне перо.

— Президент хотів, щоб цього разу підпис прем’єра приніс більше користі, ніж під газовими контрактами з Росією, — намагалися пояснювати цей дивний крок люди в оточенні Ющенка.

Далі, за розповідями джерел, почалося найцікавіше. Тимошенко і Ющенко окремо один від одного залишили газову конференцію, а президентський протокол почав вимагати від колег з Грушевського, щоб прем’єр повернула назад ручку вартістю в декілька тисяч гривень.

Тимошенко же наступного дня після Брюсселю відбула до Японії, потім відсипалася вдома, потім ще щось, потім захворіла — зрештою, аксесуар Ющенку не віддала. А в суботу оголосила, що ручка їй подарована.

Можливо, як і Ющенко у випадку з підписанням газової декларації, Тимошенко, залишивши собі улюблену ручку президента, на магічному рівні намагається контролювати його волю до підписання указу про дострокові парламентські вибори.

А щоб наблизити день, коли Ющенко втратить право оголошувати про розпуск парламенту, Юлія Тимошенко провела блискавичну комбінацію.

Минулої середи, поки Віктор Янукович перебував поза зоною досяжності на заняттях з великого тенісу, прем’єр приїхала до парламенту та переговорила з головними групами впливу в Партії регіонів. Саме після цього Верховна Рада призначила вибори президента на 25 жовтня 2009 року.

Пообурювавшись два дні, у п’ятницю Ющенко вийняв м’яч з власних воріт та пішов у контратаку.

Він погодився на жовтневі вибори президента і фактично відмовився від трьох місяців перебування при владі, адже чинна Конституція чітко визначає, коли насправді має відбутися перший тур голосування — 17 січня 2010 року (в останню неділю останнього місяця п'ятого року повноважень президента України).

Оголошуючи про своє рішення, Ющенко назвав президентські вибори 25 жовтня “достроковими”. Але формально вони такими не є — оскільки не тягнуть за собою “дострокове припинення повноважень президента” в тому розумінні, як це записано в Конституції.

У Основному законі міститься вичерпний перелік підстав, коли відбуваються по-справжньому “дострокові” вибори глави держави: “1) відставка президента; 2) неможливість виконувати свої повноваження за станом здоров'я; 3) усунення з поста в порядку імпічменту; 4) смерть”.

Також, за 112 статтею Конституції, “у разі дострокового припинення повноважень президента виконання його обов'язків покладається на голову Верховної Ради”.

Це мало би означати, що Ющенко відмовляється від влади на користь Литвина та переходить у статус звичайного смертного.

Крім того, “дострокові вибори” передбачають, що президент, який втратив посаду, не має права на них балотуватися.

Тобто, з усього очевидно, що в нашому випадку мова не йде про “дострокові вибори” президента. Вибори 25 жовтня є “строковими”, хоча і з дещо перенесеною в часі датою голосування.

Однак і секретаріат президента, і сам Ющенко вперто продовжують називати 25 жовтня “достроковими”. Робиться це з конкретною метою — для того, щоб представити згоду Ющенка на них як велику поступку зі свого боку.

Ющенко тут же назвав ціну цьому вчинку — разом з виборами президента мають відбутися нові вибори парламенту.

Схема, запропонована Банковою, ідентична до вчинку 1994 року Леоніда Кравчука, який зовсім нещодавно закликав Ющенка брати з нього приклад у написаному політтехнологами Тимошенко телезверненні.

Погоджуючись на дострокові вибори, Ющенко нічого не втрачає — лише декілька тижнів своїх повноважень. Натомість Тимошенко, приймаючи умови Ющенка, втрачає майже все.

Тому тепер уже прийшов час Тимошенко виймати м’яч із воріт — запропонований Ющенком пакет з двох одночасних виборів є пасткою, покликаною позбавити її влади.

Перше. Прем’єр розуміє, що у двобої один на один, “Тимошенко vs Янукович”, у неї зберігаються шанси на перемогу. Однак парламентські вибори БЮТ гарантовано програє Партії регіонів. Електорат блоку Тимошенко заберуть проекти Тягнибока і Яценюка, тоді як втрати регіоналів будуть значно меншими.

Якщо одночасні вибори таки призначать, то голосування за склад нової Верховної Ради відбуватиметься в той же день, що й перший тур виборів президента. І той, хто виграє парламентські вибори, електорально виглядатиме фаворитом перед другим туром виборів президента.

Тому неминучий програш на парламентських виборах буде психологічним надломом для Тимошенко перед вирішальним поєдинком президентської кампанії.

Друге. Дострокові парламентські вибори гарантовано зменшать чисельність фракції БЮТ у парламенті, яка зараз нараховує 156 депутатів. З огляду на електоральні втрати, Тимошенко у новій Верховній Раді представлятиме менше 150 осіб. Відтак у неї більше не буде запасного сценарію — шантажувати саморозпуском парламенту.

Третє. Якщо вибори відбудуться за системою відкритих списків, то чисельність БЮТ ще зменшиться. Зате виростають шанси Ющенка і “Єдиного центру”, які контролюють адмінресурс Західної України.

Четверте. Дострокові вибори означають автоматичне звільнення Тимошенко з посади прем’єра — після оголошення їх результатів має розпочатися процес створення нової коаліції, яка внесе іншу кандидатуру на посаду глави уряду.

Якщо ж дострокових виборів парламенту не буде, то за нинішньою Конституцією обрання нового президента не тягне за собою відставку уряду Тимошенко. Тобто, навіть якщо на Банкову переїде Янукович або Яценюк, Тимошенко не зобов’язана звільняти своє крісло.

Звичайно, новий президент зробить все для усунення її з посади, але Тимошенко матиме право апелювати до Основного закону і розгорнути кампанію “на захист демократії”, яку підтримають західні симпатики Тимошенко. Новообраний президент не захоче сваритися з Європою, тому в Тимошенко є непогані шанси втриматися.

П'яте. Дострокові вибори дозволяють обратися до парламенту як Ющенку, так і Балозі. Це для них — не лише шлях отримання імунітету, але єдиний спосіб зберегтися в політичній грі.

Попри мізерні соціологічні результати Ющенка, проект на чолі з президентом пройде до парламенту за рахунок того суспільного прошарку, який завжди підтримує владу. А з творчим використанням адмінресурсу блок Ющенка цілком може претендувати на 7%.

Шантаж з Банкової

Одночасне перезавантаження президента і парламенту — це унікальна можливість для Ющенка і Януковича позбутися Тимошенко і домовитися про розподіл влади уже після виборів.

Наприклад, за формулою: “Янукович — президент, Ющенко — прем’єр”. Колись, у 2004 нинішній президент відмовився від такої пропозиції лідера регіоналів, яку той зробив у розпал Майдану. Зараз для Ющенка не час перебирати варіантами, і єдиний спосіб для нього реалізувати свій сценарій — у співпраці з Януковичем.

Можливо, саме цій темі були присвячені переговори між Віктором Балогою і Борисом Колесніковим, які відбулися минулого тижня.

Для початку союзники повинні отримати рішення Конституційного суду порушення норми Конституції, коли нова коаліція в кінці 2008 року не зробила подання кандидатури Тимошенко для затвердження парламентом на пост прем’єр-міністра.

2 квітня КС розпочав розгляд цієї справи, ініційованої Ющенком. В цей же день було завершено усне слухання, і суд перейшов до закритої частини для ухвалення рішення. Доповідачем у справі виступає Юрій Нікітін з президентської квоти. Остаточний вердикт судді проголосують протягом місяця, пообіцяв голова суду Андрій Стрижак.

Отримавши позитивне формулювання, Ющенко матиме підстави для оголошення парламентських виборів.

Але в Ющенка залишатиметься стара проблема — неможливість реалізувати дострокові вибори через їх блокування з боку БЮТ. Для того, щоб змусити Тимошенко, Банковій доведеться застосувати весь арсенал шантажу.

В секретаріаті президента розроблено не один сценарій — і просто для залякування, і для практичної реалізації — щоб спонукати БЮТ на одночасні вибори президента і парламенту.

Спілкуючись з джерелами в оточенні президента, “Українська правда” виокремила деякі з них.

Варіант А — базовий. Якщо Тимошенко не погоджується на дострокові парламентські вибори, то Ющенко залишає в Конституційному суді своє подання про визнанання неконституційною 25 жовтня як дати виборів президента.

Враховуючи, що парламент напряму тут порушив Конституцію, Банкова має непогані шанси виграти в КС. Тоді Верховна Рада повинна призначити вибори на січень 2010 року, три додаткові місяці контр-піару Тимошенко, три додаткові місяці економічної стагнації — і шанси Юлії Володимирівни знизяться ще суттєвіше.

Варіант Б — спочатку Ющенко видає указ про розпуск парламенту на підставі рішення КС про нелегітимність коаліції, а потім Конституційний суд визнає незаконним призначення президентських виборів на 25 жовтня.

Відтак, жовтневі вибори президента скасовуються, однак на той момент уже просто не буде повноважної Верховної Ради, яка зможе призначити нову дату виборів президента.

Таким чином, Ющенко залишається главою держави аж доти, поки не відбудуться вибори нової Верховної Ради, а там не оберуть нового спікера, який зможе підписати постанову про призначення виборів президента. Так шляхом нехитрих маніпуляцій Віктор Ющенко може отримати додатковий рік при владі.

Вірогідність такого сценарію не дуже висока, враховуючи бажання Ющенка залишитися в очах Заходу президентом-демократом. Але, з іншого боку, в Європі та США достатньо своїх внутрішніх проблем, щоб зараз занурюватися в українські. Тому спокуси перед Ющенком серйозні...

Варіант В — розпочинаються виборчі перегони за посаду президента, однак за декілька тижнів до 25 жовтня хтось з кандидатів під надуманим приводом оскаржує не постанову Верховної Ради про призначення виборів, а рішення Центрвиборчкому про, наприклад, затвердження плану-графіку виборів.

При чому робить це не в Окружному адміністративному суді Києва, а за місцем своєї реєстрації — десь на Західній Україні, де блок Тимошенко вже має досвід поразок. Таким чином, застосовуються ті ж методи, які дозволили провести нещодавні вибори до Тернопільської обласної ради.

Тільки цього разу всенародне волевиявлення будуть не просувати, а зривати.

Варіант Г — складення повноважень 150 депутатами Партії регіонів, що покликано зробити Верховну Раду неправомочною. Це — технічно найскладніший варіант.

У 2007 році БЮТ зміг його реалізувати, але після проголошення минулих дострокових виборів було змінено законодавство.

Тепер нардепи-регіонали мають написати заяви про вихід з рідної фракції, що є конституційною підставою для позбавлення їх депутатства. Однак “хвіст” виборчого списку, як це зробила Тимошенко два роки тому, рішенням з'їзду анулювати неможливо.

Тому тепер на місце нинішніх соратників Януковича мають прийти наступні за списком Партії регіонів. Вони всі до одного також мають написати заяви про небажання працювати депутатами. На їхнє місце має зайти наступна група, з четвертої-п'ятої сотні виборчого списку Партії регіонів. І вони також мають відмовитися від депутатства.

Проконтролювати 450 людей, розкиданих по всій країні, неймовірно важко. При формуванні виборчого списку прискіплива увага приділялася лише людям з прохідної частини, а на місця після 300 потрапляли неперевірені кадри.

Тому ніхто не може поручитися, що регіоналам вдасться провернути сценарій зі самознищення Верховної Ради.

Сергей ЛЕЩЕНКО