Forensic audit Приватбанку: чи окупляться державі дорогі послуги Kroll та AlixPartners?

Цей аудит проводить детективне агентство Kroll та компанія AlixPartners, послуги яких, за неофіційними даними ЗМІ, можуть коштувати державі сотні мільйонів гривень.

Наприкінці вересня НБУ офіційно заявив, що на прохання Kroll дедлайн для підготовки звіту перенесений на другу половину жовтня.

“Таке перенесення є технічним і пов`язане з великим обсягом даних, які необхідно обробити для підготовки висновків в forensic audit”, — запевняли в Нацбанку.

При цьому НБУ уточнював, що звіт буде складатися з двох частин: публічної (яка й буде опублікована в другій половині жовтня) та непублічної (має бути завершена до кінця року).

Раніше банківський юрист, екс-співробітник Департаменту реєстраційних питань і ліцензування НБУ Олександр Ярецький у коментарі для Finbalance висловлював думку, що навряд чи варто покладати особливі надії на forensic audit, оскільки “практика свідчить, що він в наших умовах не спрацьовує”.

“До цього такий аудит проводився ФГВФО ще в 2016 році стосовно двох банків: банку “Надра” та Дельта Банку, але його результати, на мою думку, позбавлені будь-якої практичної користі.

Уявіть собі, ви — держава. У вашому розпорядженні всі правоохоронні органи: СБУ, МВС, прокуратура, НАБУ, суди, будь-які вузькопрофільні фахівці, яких ви можете залучити у якості експертів, власні спеціалісти в КРУ, НБУ тощо. Ви можете проводити будь-які гласні та негласні оперативно-розшукові ті інші слідчі дії: вилучати необхідну документацію, здійснювати прослуховування, обшуки тощо.

За міжнародними та міждержавними угодами ви маєте можливість скористатись допомогою Інтерполу, правоохоронних та судових органів інших країн тощо, а ви замість всього цього наймаєте приватного детектива”, — скептично констатував О. Ярецького.

У свою чергу керівник аналітичного департаменту інвесткомпанії Concorde Capital Олександр Паращій констатує, що, наприклад, у випадку з казахським банком БТА forensic audit мав реальні практичні результати (частину коштів державі вдалося повернути) саме тому, що там була однозначна політична воля казахської еліти, тоді як “в нашому випадку є сумніви в політичній волі”.

“Остання заява [заступниці глави НБУ] Рожкової про відсутність прогресу в переговорах з Ротшильдом свідчить про те, що колишні акціонери себе впевнено почувають (годі сподіватися, що у них немає інформації про хід forensic audit)”, — зауважує О. Паращій.

Finbalance поцікавився ще точкою зору Віталія Шапрана — голови комісії із банківського аналізу Українського товариства фінансових аналітиків.

Finbalance: на Вашу думку, чи може звіт Kroll та AlixPartners в українських реаліях мати реальні практичні наслідки (“вихлоп”), з огляду в т.ч. на сумнівну ефективність подібної роботи у випадку інших банків (у т.ч. Дельта Банку, “Надра”)?

В. Шапран: Приватбанк мав міжнародний бізнес не тільки на Кіпрі, але і в інших країнах ЄС, а також де-факто був емітентом облігацій у Великобританії. Тому участь у проекті нерезидентів вкрай необхідна, вони повинні підготувати НБУ до слухань у міжнародних судах.

Також слід звернути увагу, що в Україні відсутнє визначення на законодавчому рівні “forensic audit”, тому матеріали, які готують Kroll, призначені суто на “експорт” для кіпрських, британських і, можливо, прибалтійських судів.

Як правило, іноземні компанії не відчувають специфіку України, а в цьому випадку у них є дуже сильний суперник, який, якщо і готувався до націоналізації, робив це розумно і заздалегідь.

Тому я не думаю, що у разі, якщо НБУ буде мати цінний звіт від Kroll, це гарантуватиме йому повернення 100% грошей.

По-друге, погляньте яким чином держава повертає гроші родини Януковича. На повернення грошей від Коломойського (якщо його провину буде доведено у судах) можуть піти роки, можливо, десятки років.

Яка в звіті мала б бути інформація, щоб в держави принципово посилилися позиції в боргових спорах з позичальниками Приватбанку?

Слабке місце всіх процесів, звісно у юридичному сенсі, — зависокі очікування НБУ щодо частки інсайдерів у кредитному портфелі.

Колишні акціонери і керівництво банку стверджують, що інсайдерів було мало, а НБУ вказує на майже 95-100% корпоративних позичальників.

Звісно, ми є свідками того, як погіршилось обслуговування кредитного портфелю банку після націоналізації, тому непрямі фактори вказують, що, мабуть, НБУ правий, але ж довести це в суді досить складно.

З юридичної точки зору, сам факт погано виданого кредиту, слабкого кредитного аналізу та, наприклад, неліквідної застави, яку все ж таки прийняв банк, — не доводить факту пов’язаності позичальника з банком або з його менеджментом, або з акціонерами.

Свого часу ми пропонували на робочих зустрічах Комісії із банківського аналізу УТФА ввести у законодавство поняття “фіктивного кредиту”, щоб уникнути необхідності копатись у корпоративних та родинних зв’язках позичальників, які де-факто допомагали банкам виводити гроші. Але до нас не дослухались, пішли більш складним шляхом, який втім є міжнародно визнаним, але не враховує всю специфіку “брудного банкінгу” в Україні.

Що ж, зате тепер доволі дорогі послуги Kroll та AlixPartners вкрай необхідні НБУ, хоча і не гарантують йому виграних справ у судах за всіма епізодами. Але зараз у банківського регулятора вже немає вибору.

Чи дійсно ці структури (та їм подібні) можуть зібрати інформацію, яку не здатні зібрати держоргани? Про які саме дані йдеться? Звідки в цих компаній такі можливості?

Так, до Kroll та AlixPartners потрібно відноситись із увагою. Kroll на протязі багатьох років набирав до свого штату колишніх співробітників спецслужб та приватних експертів, послугами яких користувались спецслужби.

Можливо, я вас здивую, але навіть у СНД частина програмного забезпечення силовиків вироблена і обслуговуються приватними компаніями. До такого ПЗ та баз даних мають доступ багато приватних експертів, звісно, на певних умовах конфіденційності. Тому насправді непросто дізнатись, у якому напрямку зникли гроші. Але дізнатись, куди вони зникли, можна на експертному рівні, а потім по цьому сліду пустити юристів та слідчих, які через суди будуть отримувати доступ до інформації і “вибудовувати” справу для розгляду у суді комплексно і по суті питання: “Як при яких обставинах і на адресу кого зникли гроші?”.

Тому я думаю, що насправді звіт Kroll може мати досить високу експертну цінність, але із ймовірністю 99% можна стверджувати, що НБУ його не зможе опублікувати повністю, а розпочне другу серію дій вже зі слідчими та юристами, звісно, якщо матеріали Kroll будуть цінними.

Поки що я не впевнений у цьому, оскільки звіту не бачив і не аналізував ситуацію комплексно.

Я нагадаю, що держава вже замістила ОВДП ті кредити, які вважались інсайдерськими, забезпечивши банку якість активів, тепер результати forensic audit — це вже справа колишнього істеблішменту банку і держави Україна. Так, звісно, якщо зненацька держава отримає за допомогою результатів forensic audit 100-150 млрд. грн. зиску через суди із колишнім істеблішментом, то для держави це буде великий плюс.

Але давайте не будемо мріяти і зупинимось у наших реаліях на варіанті мінімум: нехай їх інформація допоможе повернути банку хоча б ті суми, які НБУ витрачає на послуги Kroll та AlixPartners, — і це вже буде задовільний результат.

Все інше — це необґрунтовані ствердження. Дайте почитати звіт Kroll у повному обсязі, і потім я буду готовий прокоментувати їх цінність у деталях.

На мою особисту думку, forensic audit та пов’язані з ним послуги повинні бути ВИКЛЮЧНО прерогативою державних органів або груп приватних експертів, підзвітних державному органу через трудові угоди, або міжнародних фінансово-кредитних організацій, на кшталт ЄБРР.

НБУ найняв дуже поважні корпорації, але, вибачте, це не адвокати і не юристи, які мають кодекс поведінки та стандартні механізми уникнення конфлікту інтересів. Де гарантія, що на іншому кінці світу ті, проти кого тут працює Kroll, не є їх клієнтами?

Діяльність Kroll у forensic audit регулюється загальним правом, в них немає якогось спеціального глобального регулювання, і тому НБУ досить важко в цьому випадку врахувати всі фактори, які будуть впливати на результат їх роботи.

Як і у випадку із PWC, світове ім’я не гарантує 100% результату, його і не потрібно очікувати від forensic audit.

Бажано, щоб держава Україна, НБУ, наша Фінансова розвідка (органи моніторингу), Служба зовнішньої розвідки, СБУ та НАБУ були здатні самі без допомоги “приватних компаній” провести операцію з розслідування та доведення до суду за кордоном подібних масштабних справ.

Я можу із впевненістю сказати, що держава Україна (а не вкладники Приватбанку від forensic audit) отримає цікавий досвід, але яким буде цей досвід я передбачити точно не можу, до його оцінки можна повернутись вже у кінці року.