“Донецькі” підкорять сонце за рахунок держави?

Ринок альтернативної або “зеленої” енергетики в країні почав розвиватися відносно недавно. На ньому майже відсутня конкуренція, що на руку компаніям цього сектора.

До виробників “зеленої” енергії відносять малі гідроелектростанції, вітрові та сонячні електростанції, а також електростанції, які використовують біомасу як паливо.

Найбільші з них — державна “Донузлавська вітрова електростанція”, ТОВ “Вітряний парк Новоазовський”, яку пов'язують з міністром регіонального розвитку, будівництва і ЖКГ Анатолієм Близнюком, та австрійська Activ Solar, контрольована братами Клюєвими.

Зелені тарифи

Держава надає виробникам “зеленої” енергії низку пільг — від податкових “поблажок” до спеціальних тарифів.

За Податковим кодексом, виробники звільнені від податку на прибуток до 2020 року, а ввезення профільного обладнання і матеріалів не обкладається ПДВ. Також за законом “Про землі енергетики та правовий режим спеціальних зон енергетичних об'єктів”, орендна плата за землю для них зменшена на 70%.

А ще для виробників “альтернативного” струму до 2030 року діє “зелений” тариф, розмір якого встановлює Національна комісія регулювання електроенергетики.

За даними НКРЕ, “зелений” тариф отримали 46 компаній. На виробництво струму з енергії сонця — шість фірм, п'ять з яких — дочірні структури Activ Solar.

Ще шість компаній отримали “зелений” тариф на виробництво струму з енергії вітру. Найбільші з них — “Вітроенергопром”, “Вітряний парк Новоазовський” та державна “Донузлавська ВЕС”.

Інші 34 компанії — володарі “зеленого” тарифу — виробники електроенергії малими гідроелектростанціями і два виробники струму з біомаси.

Як повідомили “Економічній правді” в НКРЕ, величини “зелених” тарифів встановлюються окремо для кожної компанії. “При перегляді тарифів береться до уваги курс гривні до євро на день їх встановлення”, — підкреслили в комісії.

Ставка “зеленого” тарифу, пояснили чиновники, дорівнює розміру подвоєного середнього тарифу на електроенергію, яка закуповується в енергокомпаній.

“Зелений” тариф встановлюється за умови, якщо, починаючи з 2012 року, питома вага сировини і матеріалів українського походження у вартості будівництва об'єкта електроенергетики становитиме не менше 30%, а з 2014 року — не менше 50%.

Додатковою умовою для сонячних електростанцій є використання з 2011 року сонячних модулів, у вартості яких питома вага українських матеріалів та сировини становить не менше 30%.

Виробники “зеленого” струму можуть продавати його споживачам за договірними цінами або оптовому ринку електроенергії через держпідприємство “Енергоринок”. Це не стосується населення — воно не може продавати “зелену” електрику.

Наразі споживачі не купують струм за “зеленим” тарифом напряму, бо держава не створила механізм компенсації різниці між “зеленими” та “звичайними” тарифами.

В результаті оптовий ринок, за законом “Про електроенергію”, купує весь струм, вироблений з альтернативних джерел. Далі вона продається енергопостачальним компаніям за оптовою ціною, а різницю в тарифах компенсує держава.

Найвищі “зелені” тарифи в Україні встановленні на струм, вироблений на вітрових і сонячних станціях. Це, зокрема, пов'язано з вартістю обладнання.

Величина “зеленого” тарифу в Україні не поступається аналогічним тарифам багатьох європейських країн. Наприклад, на липень в Україні “зелений” тариф на струм, вироблений сонячними станціями, становить 5,34 гривні за кВт-год, тобто 0,47 євроцента за курсом НБУ.

В той же час аналогічний “зелений” тариф в Німеччині встановлено на рівні 0,29-0,55 євроцента за кВт-год, в Австрії — 0,29-0,46 євроцента, в Італії — 0,36-0,44 євроцента, в Іспанії — 0,32-0,34 євроцента.

У липні українські вітрові електростанції продають “зелений” струм за 1,29 гривні за кВт-год або 0,11 євроцента. В Німеччині він коштує 0,13-015 євроцента, в Австрії — 0,073 євроцента, в Італії — 0,3 євроцента, в Іспанії — 0,073 євроцента.

За словами експерта енергетичних програм “Центру Разумкова” Сергія Дяченка, преференції, які мають виробники “зеленої” енергії в Україні, — найбільші в Європі, в тому числі — “зелений” тариф.

“По-перше, у нас “зелена” енергетика почала розвиватися відносно недавно, тому на ринку нема конкуренції. По-друге, у нас дуже високі економічні ризики”, — додав експерт Інституту енергетичних досліджень Юрій Корольчук.

Дяченко підкреслив, що компанії переважно встановлюють потужності і беруть для цього кредити, не створюючи інфраструктуру для передачі енергії та компенсації негативного впливу від встановлення цих об'єктів на природу. “Цим повинна займатися держава спільно з власниками “зелених” станцій”, — упевнений експерт.

Підтримка держави відіграє першочергову роль у “зеленій” енергетиці. “До середини 2000-х років альтернативну енергетику радше використовували для того, щоб отримати кошти від держави, і сьогодні підтримка держави відіграє першочергову роль у таких проектах”, — підсумував Корольчук.

Вітер Близнюка

У липні 2011 року донецька фірма “Вітряний парк Новоазовський”, “дочка” “Вітряних парків України”, запустила першу чергу вітроелектростанції потужністю 25 МВт. Компанія отримала “зелений” тариф і ліцензію на виробництво струму.

Проект загальною потужністю 107,5 МВт і вартістю 1,8 мільярда гривень планують здати в експлуатацію восени 2013 року. “Вітряний парк Новоазовський” побудував свою станцію на землях державної “Новоазовської ВЕС”.

В 2004 році Донецька обласна держадміністрація передала “Новоазовську ВЕС” в концесію на 50 років об'єднанню “Вітроенергопром”, яке входить до складу фірми Slav AG. Її контролюють перший віце-прем'єр Андрій Клюєв і його брат Сергій.

У 2008 році держава припинила фінансування “Новоазовської ВЕС”. “Вітроенергопром” вкладати кошти в будівництво вітряків також відмовився і передав електростанцію в оренду “Вітряному парку Новоазовський”.

У свою чергу, “Вітряні парки України” є “дочкою” компанії “Торговий дім українських машинобудівних заводів”. Останню пов'язують з екс-губернатором Донеччини, а нині міністром будівництва та ЖКГ Анатолієм Близнюком. Син міністра Сергій донедавна був акціонером “Торгового дому українських машинобудівних заводів”.

Інтерес “Вітряного парку Новоазовський” до “Новоазовської ВЕС” зрозумілий: станція підключена до магістральних мереж, проведені всі експертизи. Зараз “Вітряні парки України” продовжує встановлення вітрових генераторів.

Крім того, інвестори “Вітряного парку Новоазовського” налагоджують випуск вітряних турбін на підприємстві “Енергомашспецсталь”.

Раніше “Енергомашспецсталь” контролювалася родиною Близнюків, а Сергій Близнюк очолював спостережну раду підприємства. Проте наприкінці 2010 року підприємство купила підконтрольна “Росатому” компанія “Атоменергомаш”.

Як повідомляла “Українська правда”, в 2010 році “Енергомашспецсталь” отримала з держбюджету 172 мільйони гривень на проект “Програма реконструкції і модернізації технологічних процесів та виробничих потужностей”.

Держава погодилася компенсувати “Енергомашспецсталі” виплати за користування 172 мільйонами гривень позики, здійсненої у 2008-2010 роках.

Крім того, компанія Ріната Ахметова “Дтек” хоче вкласти 24 мільярди гривень у вітрові станції “Дтек приазовський” і “ДТЕК Мангуш” до 2018 року. Загальна потужність потенційного конкурента родини Близнюків може становити 500 МВт.

Сонце Клюєва

“Зелений тариф” на виробництво струму сонячними електростанціями отримали шість фірм. П'ять з них мають майже ідентичні назви — “Крайміа солар 1”, “Крайміа солар 2”, “Крайміа солар 3”, “Крайміа солар 4” і “Крайміа солар 5”.

Всі вони отримали найвищий “зелений” тариф, який надається для виробництва струму з сонячної енергії наземним методом. Ці компанії входять до австрійської Activ Solar, яка будує сонячні електростанції в Криму.

“На півдні України рівень сонячної активності можна порівняти з рівнем в північній Італії, яка є одним з лідерів за кількістю сонячних інсталяцій у світі. Крім того, Кримський півострів історично страждає від дефіциту енергії”, — пояснює мотивацію будівництва станцій саме в Криму гендиректор Activ Solar Каве Ертефай.

Зокрема, в червні 2011 року Activ Solar приступила до введення в експлуатацію першої черги сонячної електростанції в Охотніково, що в Сакському районі Криму. Цю геліоелектростанцію компанія хоче зробити однією з найбільших у світі.

У 2010 році австрійська компанія побудувала геліоелектростанцію потужністю 7,5 МВт у селі Родниківське, що в Сімферопольському районі. Також в плани Activ Solar з сонячної експансії в Криму входить будівництво станції потужністю 100 МВт у Трудовому і потужністю 80 МВт в Перово, обидві — в Сімферопольському районі.

Австрійську Activ Solar пов'язують братами Клюєвими, а зареєстрована вона у Відні на Віпплінгерштрассе, 35. Там же розташована фірма Slav AG, якій належить компанія “Актив фінанс груп”, зареєстрована в Києві на Різницькій, 3. За цією адресою розміщена штаб-квартира Клюєвих та представництво Activ Solar.

Цікаво, що “Актив фінанс груп” належить “Актив банку”, який теж контролюється братами Клюєвими. Крім того, Activ Solar володіє запорізьким “Заводом напівпровідників”, якому в 2010 році Комісія з координації здійснення заходів, пов'язаних з реалізацією інвестиційних проектів, надала 200 мільйонів гривень.

Комісію тоді очолював Андрій Клюєв. Гроші були надані підприємству “для реалізації інноваційного проекту “Створення вертикально-інтегрованої компанії з виробництва фотогальванічної продукції”. Зокрема, підприємству компенсували суму відсоткових ставок за користування кредитом Укрексімбанку.

Прес-служба Андрія Клюєва відмовилася відповідати на питання “Економічної правди”, який стосунок має перший віце-прем'єр до Activ Solar та “Вітроенергопрому”, що входить в Slav AG.

Розвивати бізнес-проект Клюєву та Близнюку допомагає майже тепличний інвестиційний клімат та м'яка податкова база. Їм не загрожують рейдери, СБУ, податкова чи генпрокуратура.

По-перше, Андрій Клюєв та Анатолій Близнюк займають міністерські крісла в уряді Миколи Азарова, а по-друге, їх пов'язує давня дружба з Віктором Януковичем.

Клюєв та Близнюк у 1998-2002 роках працювали заступниками голови Донецької облдержадміністрації Януковича. Після призначення останнього прем'єром Клюєв став його заступником, а Близнюк залишився керувати областю.

Крім того, немає в цих підприємців проблем і з регулятором енергетичної галузі — НКРЕ. Як писала “Економічна правда”, головою НКРЕ є екс-очільник “Київенерго” “регіонал” Сергій Тітенко, який у 2000 році працював у підконтрольній братам Клюєвим донецькій корпорації “Укрпідшипник” та є близьким до Андрія Клюєва.

Юрій ВІННІЧУК