Давос-2020: ризики та уроки для України

Особливість ВЕФ цього року — традиційні соціальні теми обговорювалися швидше з економічної точки зору, а суто економічні теми — як соціальні. З одного боку, темами обговорень були стратегія великих страхових груп в зв'язку з кліматичними ризиками, сталий розвиток і нові технології в споживанні, що знижують навантаження на навколишнє середовище. І в цілому Давос-2020 показав, що екологічні побоювання вчених і населення сприйняті здебільшого великими компаніями. З іншого боку, соціальні аспекти ВЕФ виглядали скоріше економічними — однією з ключових тем Давосу в 2020 році були дискусії про так званий “стейкхолдерський капіталізм” (Stakeholders Capitalism), обговорення перспектив зростання колективних інвестицій, їх соціальної ролі.

Відносно екологічних проблем зазначу, що ситуація виключно серйозна — кліматичні зміни настільки небезпечні, що реакція на них вимагає не просто комплексу заходів, а зміни моделі споживання. Ми опинилися під безпрецедентною загрозою через рукотворну зміну клімату, забруднення природи, виснаження водних ресурсів, зникнення багатьох видів живих організмів. Тому примирення економічного зростання з природними можливостями — необхідність. В Україні з екологією справи йдуть, м'яко кажучи, недуже — виснаження природних ресурсів, зростання шкідливого впливу забруднення навколишнього середовища на здоров'я людей, негативні структурні зрушення в економіці, що підвищують частку природоексплуатуючих і забруднюючих природу галузей. Як нам розв’язати ці проблеми? Я не еколог, тому запропоную кілька економічних заходів:

— зниження частки сировинного сектора в економіці за рахунок підвищення питомої ваги інноваційно-високотехнологічного сектора;

— пріоритет у розвитку наукомістких, високотехнологічних, обробних і інфраструктурних галузей, з мінімальним негативним впливом на навколишнє середовище;

— впровадження економічних інструментів, що сприяють екологізації економіки.

Найважливішою міжнародною економічною новиною Давосу-2020 стало оголошення президентом США Д. Трампом про готовність знайти вихід з кризи Світової організації торгівлі. Трамп заявив, що найближчим часом обговорить план “видатних” змін з керівництвом СОТ. “Ми зробимо дещо по-моєму дуже видатне. Керівництво організації приїде до Вашингтона, можливо, на наступному тижні, можливо — за тиждень, і ми почнемо роботу над цим”, — заявив він. І додав, що “СОТ була дуже несправедлива до США багато-багато років”, — через статус економік, що розвиваються, Китай і Індія отримують в СОТ значні переваги, яких США позбавлені.

Також Трамп заявив про те, що після укладення першої фази торгової угоди з Китаєм США наполягатимуть на зміні умов торгівлі і з Євросоюзом. Він вказав, що Євросоюз користувався перевагою у відносинах з США довгі роки, і пообіцяв підвищити мита на імпорт європейських автомобілів до 25%, якщо компроміс в переговорах з ЄС не буде досягнутий. Справа в тому, що в 2018 році сторони домовилися почати переговори про нову торговельну угоду між США та ЄС, але з тих пір конкретики в них не з'явилося.

Що, крім екологічних проблем, особливо важливо для України з питань, що обговорювалися на ВЕФ, так це питання про вплив торгових воєн і майбутнього світової зовнішньої торгівлі, що нині формується. Тут основна короткострокова проблема — потенційний вплив на зростання ВВП ЄС торгової угоди США і Китаю, яка може знизити європейський експорт в КНР. Поки складно сказати, наскільки пов'язана з цим важлива заява України. Я маю на увазі те, віце-прем'єр з питань євроінтеграції Д.Кулеба заявив про відмову нашої країни від повного митного союзу з ЄС і про нову торгову стратегію щодо країн Європи, що ґрунтується на преференційних режимах. В якійсь мірі, це логічний хід, але він не зачіпає суті проблеми — знову ми бачимо акцент на торговельній політиці, а про промислову політику у нас як і раніше забувають.

Коли в Україні робили акцент на зони вільної торгівлі, то теорію Рікардо про порівняльні переваги у нас застосовували без достатніх на те підстав — у України, як правило, відсутні базові елементи відносних переваг в порівнянні з тими країнами або державними об'єднаннями, на укладенні з якими ЗВТ робили найважливіший акцент в 2014-2019 роках. Але ж для початку необхідно створити в Україні ці “порівняльні переваги”! Тому, в першу чергу, необхідно зосередитися на виборі і реалізації правильної промислової політики, на підвищенні ефективності і культури виробництва, на зростанні продуктивності праці. Тільки внаслідок реалізації цих заходів з'явиться можливість скористатися перевагами того, на чому збираються робити акцент — в епоху “економічного націоналізму” навряд чи знайдуться держави-альтруїсти, які хотітимуть надавати Україні масштабні торговельні преференції. Адже надати вони їх зможуть за рахунок своїх виробників, чому останні будуть запекло чинити опір. Тому, нам потрібно робити упор на виробництві конкурентоспроможної за якістю і ціною продукції високих переділів. В такому випадку, преференційні режими не будуть мотивом для придбання української продукції. Мотивом для її покупки будуть висока якість і прийнятна ціна.

Саме вибір правильної промислової політики повинен бути головним пріоритетом для нашої держави, а не надія на політику торгову. Промполітика повинна формуватися виходячи з прагнення до технологічних переваг. А торгова політика повинна бути доповненням (важливим, звичайно) до промислової політики. У нас же віз як і раніше ставлять попереду коня — замість створення умов для формування в Україні високотехнологічної промисловості, дискурс, як і раніше, зміщений в сторону торгової політики. Побоююся, що зміна тактики в торговельній політиці України, анонсована під час ВЕФ, це зовсім не вирішення проблеми економічного розвитку нашої країни і її позиціонування на міжнародних ринках.

Повертаючись до Давосу-2020 зауважу, що не обійшлося без традиційних курйозів. Так, в минулому році швейцарські ЗМІ повідомили, що на переїзді потяг зіткнувся з автомобілем Volkswagen і писали про загибель трьох британських бізнесменів, які перебували в автомобілі. Через кілька днів інформація була уточнена: на щастя, ніяких британців в німецькому автомобілі не було, і взагалі в ньому не було нікого (як і чому німецький автомобіль виявився кинутим на залізничних коліях, залишилося загадкою). Але символізмом це віддавало — в плані впливу Brexit на економіку Євросоюзу. В цьому році швейцарські ЗМІ повідомили, що під час ВЕФ зірвали шпигунську операцію росіян, які видавали себе за сантехніків в Давосі. Однак поліція не підтвердила ключових деталей. Як виявилося, цих двох росіян затримали ще в серпні для перевірки документів. Правда справа дійсно була на гірськолижному курорті, де минулого тижня проходив Всесвітній економічний форум. Ці двоє назвали себе сантехниками, проте пред'явили дипломатичні паспорти. Росіяни, яких через пару днів відпустили, покинули Швейцарію ще в серпні. Залишається загадкою, чому цю історію швейцарські ЗМІ оприлюднили саме під час Давосу-2020.