Мабуть, всі вже бачили заяву Емманюеля Макрона про те, що він “не виключає” відправку військ західних партнерів на україно-російську війну і що “поразка Росії є необхідною для безпеки та стабільності Європи”.
Ці слова спричинили справжню політичну бурю у ЄС. Хоч для самих очільників держав-партнерів вони несподіванкою не стали, про таку можливість лідери ЄС дискутують уже якийсь час.
Звісно, все це не означає, що завтра чи післязавтра французькі підрозділи займуть позиції під Білогорівкою, а німецькі — поблизу Роботиного. Понад те, вони взагалі не опиняться на фронті, якщо наші оборонні дії будуть успішними: за словами наших співрозмовників з числа європейських дипломатів, поки в обговореннях європейських лідерів йдеться виключно про можливість надання невідкладної допомоги у разі якоїсь критичної для України ситуації на фронті.
Як не дивно, певну роль у тому, що європейці в принципі почали думати про пряму військову підтримку України, зіграв Віктор Орбан, який традиційно виступає проти надання нам будь-якої допомоги. Коли угорський прем’єр заблокував пакет допомоги у розмірі 50 млрд євро, лідери ЄС узялися його вкотре переконувати змінити своє ставлення до допомоги Україні. І саме тоді він, зокрема, аргументував партнерам по ЄС свою позицію так: мовляв, не маю якихось симпатій до Росії (було би дивно, якби Орбан визнав свої особливі стосунки з Кремлем), але проти, бо спочатку ми даємо зброю, а потім доведеться і самим воювати.
“І отут ми зрозуміли: Орбан правий, воювати таки доведеться”, — розповідав LB.ua співрозмовник, близький до керівництва оборонного відомства однієї з держав ЄС ще у січні цього року.
Фото: EPA/UPG
Прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан (ліворуч) та прем’єр-міністр Словаччини Роберт Фіцо під час засідання Європейської Ради в Брюсселі, 26 жовтня 2023 року.
Ще один співрозмовник LB.ua, близький до переговорного процесу, додав, що словацький прем’єр Роберт Фіцо, союзник Віктора Орбана у багатьох питаннях, навмисне заявив напередодні зустрічі європейських лідерів у Парижі, що ряд членів НАТО “розглядають можливість відправки своїх військ в Україну на двосторонній основі”, аби наперед сформувати негативне ставлення до такої перспективи. Однак, за словами нашого співрозмовника, такий розвиток ситуації, звісно, не тішить нікого, однак і панічних настроїв серед лідерів Євросоюзу на зустрічі в Парижі не спостерігалося.
“Фіцо не збрехав в одному: про таку можливість (відправки військових, — LB.ua) казав не лише Макрон, а й ряд інших керівників держав ЄС”, — додав він.
За підсумками зустрічі президент Франції заявив, що поки консенсусу з питання відправки військ до України немає. І не буде — давайте будемо відвертими. Олаф Шольц, наприклад, відповів категорично: “Сухопутних військ європейських держав чи НАТО не буде”.
Фото: EPA/UPG
Канцлер Німеччини Олаф Шольц та Генеральний секретар НАТО Йенс Столтенберг прибувають на прес-конференцію після зустрічі в Берліні, 1 грудня 2022 року.
Втім, як сказав генсек НАТО Єнс Столтенберг, хоч Альянс і не планує відправляти війська в Україну, індивідуальні рішення окремих держав не потребують одностайної підтримки всіх його членів.
Станом на зараз усі наші співрозмовники в Україні та ЄС оцінюють ймовірність безпосередньої участі європейців у війні проти Росії як мізерну — за умови, що Росія саме не створить для цього певні підстави.
Проте саме публічне обговорення теми безпосередньої участі європейських військ у війні проти Росії свідчить, що наші партнери готуються переступити у власних головах чергову “червону лінію”. Про це, власне, сказав і сам Макрон: “Багато людей, які сьогодні кажуть “Ніколи, ніколи”, були тими самими людьми, які два роки тому казали: “Жодних танків, жодних літаків, жодних ракет дальнього радіусу дії”. Кажучи це, Емманюель Макрон мав на увазі і самого себе: у 2022-му саме президент Франції від імені НАТО озвучував позицію партнерів про неприпустимість передачі Україні танків та літаків.
Фото: EPA/UPG
Сергій МЕЛЬНИК, журналіст-міжнародник
